Оплата листків непрацездатності працівників, постраждалих від нещасних випадків

Наразі розділ V Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-­XIV визначає особливості загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Допомогу по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві виплачують у розмірі 100% середнього заробітку. До того ж перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачують за рахунок коштів підприємства, установи, організації (далі — роботодавець).

Звіт про настання нещасного випадку

При настанні нещасного випадку на виробництві роботодавець має сформувати та подати до податкового органу Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом п’яти робочих днів після дати складання акта про настання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, за формою Н­1. Це визначає пункт 6 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі — Порядок № 435).

Звіт подають за формою згідно з додатком 7 до Порядку № 435. Загальні вимоги щодо надсилання Звіту визначено у пунктах 2­5 розділу ІІ Порядку № 435.

Грошові суми в таблицях Звіту зазначають у гривнях з копійками.

Таблиці Звіту завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у роботодавця) та засвідчуються печаткою (за наявності).

Звіт містить титульний аркуш та відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання (далі — Відомості про застраховану особу).

Розглянемо деталі заповнення Відомостей про застраховану особу. Ця частина Звіту містить заголовну частину та таблицю про інформацію щодо застрахованої особи, з якою стався нещасний випадок на виробництві.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 17 розділу IV Порядку № 435 Звіт формують і подають до податкових органів з відомостями, де зазначають розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат.

Графи табличної частини заповнюють відповідно до назв граф.

А от у заголовній частині таблиці наводять загальні дані про застраховану особу:

• податковий номер або серію та номер паспорта застрахованої особи;

• ПІБ;

• код категорії застрахованої особи, який обирається з таб­лиці відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування і розмірів ставок ЄСВ;

• громадянство України (так чи ні);

• дату складання акта про настання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом;

• назву професії (посади, розряду, роботи) застрахованої особи, за якою вона працювала до настання страхового випадку;

• період трудових відносин.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.). У разі застосування штрафу протягом року за такі порушення кожне наступне порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.).

Це встановлює підпункт 7 пункту 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-­VI.

Крім того, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення на посадових осіб підприємств може бути накладено адміністративний штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 680 грн.), за повторне порушення протягом року — від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 850 грн.).

Оплата листків непрацездатності ФСС від НВВ у зв’язку з нещасним випадком

Нині діє Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24 (далі — Порядок № 24).

Допомогу по тимчасовій непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення інвалідності призначають згідно з розділом 2 Порядку № 24.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 24 допомогу по тимчасовій непрацездатності призначає та виплачує роботодавець за місцем роботи потерпілого.

Підставою для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (ФСС від НВВ), є виданий у відповідному порядку листок непрацездатності та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н­1.

Варто зауважити, що форма цього акта та порядок його складання затверджені постановою КМУ «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30.11.2011 № 1232.

Якщо потерпілий працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. До того ж враховується заробітна плата за основним місцем роботи та за сумісництвом на підставі довідок про середню заробітну плату.

Кошти для здійснення роботодавцем виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності потерпілого виділяє ФСС від НВВ на підставі заяви­розрахунку за формою згідно з додатком до Порядку № 24.

Роботодавець разом із заявою­розрахунком до робочого органу ФСС від НВВ подає:

• копію листка непрацездатності (завірену роботодавцем або працівником робочого органу виконавчої дирекції ФСС від НВВ на підставі оригіналу);

• акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н­1;

• акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н­5 (якщо такий складався);

• акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П­4 (якщо таке встановлено);

• довідку про середню заробітну плату;

• витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений роботодавцем.

Інформація заяви­розрахунку має бути підтверджена підписами керівника та головного бухгалтера, які є відповідальними за її достовірність.

Заява­розрахунок складається у двох примірниках, один з яких зберігається у роботодавця потерпілого, а другий — у робочому органі виконавчої дирекції ФСС від НВВ за місцезнаходженням роботодавця.

ФСС від НВВ протягом десяти днів з дня подання зазначених документів перевіряє правильність нарахування сум, пов’язаних з тимчасовою непрацездатністю, та перераховує роботодавцю кошти у сумі, зазначеній у заяві­розрахунку.

Але для надання заяви­розрахунку до ФСС від НВВ допомогу по тимчасовій непрацездатності спочатку потрібно розрахувати. Розглянемо порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

Порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності

Як відомо, наразі є чинним оновлений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, який затверджено постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Пункт 3 Порядку № 1266 визначає порядок розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Середньоденну заробітну плату обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів трудових відносин у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

До поважних причин належать: тимчасова непрацездатність; відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком; відпустка без збереження заробітної плати.

Пункт 25 Порядку № 1266 установлює порядок визначення розрахункового періоду для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Загальним розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи перед настанням страхового випадку.

Але є й винятки. Наприклад, при перебуванні застрахованої особи у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається на підставі тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, установленої на день настання страхового випадку.

У разі невстановлення тарифної ставки (посадового окладу) розрахунок проводять на рівні розміру мінімальної зарплати (або її частини), визначеного законом на день настання страхового випадку.

У разі погіршення стану здоров’я у зв’язку з раніше отриманим ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві розрахунковим періодом є 12 місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи перед настанням тимчасової непрацездатності.

Варто зазначити, що при страховому стажі потерпілого працівника менше шести місяців за 12 місяців перед настанням нещасного випадку на нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності не поширюється обмеження розміром мінімальної зарплати на місяць.

Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві проводиться за загальними правилами.

У податковому розрахунку за формою № 1 ДФ допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком буде відображатися разом із заробітною платою потерпілого працівника за ознакою доходу «101». Також нарахована допомога має бути відображена у звіті з ЄСВ. При відображенні допомоги по тимчасовій непрацездатності у звіті з ЄСВ потрібно зважати на деякі особливості: її потрібно відображати у таблиці 6 звіту з ЄСВ із розбивкою за місяцями непрацездатності. Для заповнення реквізиту 9 таблиці 6 звіту з ЄСВ слід обрати код категорії застрахованої особи «29». У реквізиті 13 слід зазначати відповідну кількість календарних днів непрацездатності потерпілого працівника.

Далі розглянемо на прикладах нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності різних категорій працівників у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

Приклад 1. Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику зі страховим стажем, меншим ніж шість місяців

У ТОВ «Мрія» 05.04.2015 прийнято Ткаченка В. П. на посаду слюсаря з посадовим окладом 2000,00 грн. Із 01.04.2014 по 04.04.2015 Ткаченко В. П. ніде не працював, і його страховий стаж становить два роки. 20 серпня 2015 року з ним стався нещасний випадок на виробництві. Через деякий час він приніс листок непрацездатності з причиною «Нещасний випадок на виробництві та його наслідки», відповідно до якого хворів з 20.08.2015 по 20.10.2015. Працівник надав Індивідуальні відомості за формою ОК-7 із Пенсійного фонду України. У них зазначено три місяці сплати ЄСВ за останні 12 місяців, що передують місяцю настання нещасного випадку.

З огляду на ці дані розрахуємо допомогу по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

Приклад 2. Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві

У ТОВ «Мрія» 01.04.2014 було прийнято Морозова Р. О. на посаду водія з посадовим окладом 6000,00 грн. Його страховий стаж становить 11 років. 10.09.2015 з ним стався нещасний випадок на виробництві. Через деякий час він приніс листок непрацездатності з причиною «Нещасний випадок на виробництві та його наслідки», відповідно до якого хворів з 10.09.2015 по 10.10.2015. Працівник надав Індивідуальні відомості за формою ОК-7 із Пенсійного фонду України. У них зазначено 12 місяців сплати ЄСВ за останні 12 місяців, що передують місяцю настання нещасного випадку.

З огляду на ці дані розрахуємо допомогу по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.