Діяльність суб’єктів господарювання — за «зеленим коридором»

Уведено адмінвідповідальність посадових осіб

Зміни до КпАП спрямовані на введення адміністративної відповідальності для посадових осіб органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

КпАП доповнено двома новими статтями: статтею 166-21 «Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статтею 188-45 «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва».

Давно вже платники податків скаржилися на безкарність перевіряльників, які безпідставно вказували на порушення податкового чи іншого законодавства. До речі, які часто і порушеннями не були. При цьому платники говорили: «Якби вони несли особисту відповідальність за те, що в актах пишуть, то, може, думали б, що пишуть».

Може, тепер, справді, писатимуть відповідальніше. Адже адміністративна відповідальність для посадових осіб контролюючих органів встановлена у розмірах від 50 нмдг до 150 нмдг, а це від 850 грн. до 2550 грн. Погодьтеся, для тих інспекторів, які такі порушення легко і часто скоюють, може набігти істотна сума. І це не кажучи вже про дисциплінарну складову відповідальності. Адже просування по державній службі за наявності великої кількості притягнень до адміністративної відповідальності за нагоди може бути істотно ускладнено.

У статті 166-21 КпАП йдеться про порушення щодо об’єктів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, тобто щодо тих, кого такі посадові особи перевіряють:

• порушення строків та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю);

• проведення їх за відсутності підстав, установлених законом;

• проведення таких заходів без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення;

• проведення позапланових заходів без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону;

• здійснення заходів без застосування акта перевірки, що містить перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;

• порушення встановленого Законом № 877 порядку відбору зразків продукції;

• проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом;

• висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю);

• ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки.

У статті 188-45 КпАП йдеться про порушення посадовцями контролюючих органів вимог посадових осіб Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі — Держпідприємництво).

Такими порушеннями є:

• залишення без розгляду подання посадових осіб Держпідприємництва щодо усунення порушень закону про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

• несвоєчасне надання відповіді на таке подання;

• неподання необхідної інформації про проведені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

• подання недостовірної інформації, довідок, документів, матеріалів, відомостей про такі заходи;

• створення перешкод у здійсненні посадовими особами Держпідприємництва покладених на них повноважень.

Звертаємо увагу, якщо посадовою особою контролюючого органу вчинено одне з вказаних правопорушень, то адміністративна відповідальність для неї настає не автоматично. До такої відповідальності таку посадову особу притягає суд, а він, як відомо, сам по собі не розпочинає ніякого провадження. Для цього потрібно, щоб до суду звернувся хтось уповноважений на таке звернення.

А те, що звертатися треба до районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (суддів), передбачено статтею 221 КпАП.

Таке звернення здійснює відповідно до оновленої редакції статті 255 КпАП Держпідприємництво. Саме Держпідприємництву надано право складати протоколи про правопорушення, про які уже згадувалося. Тобто якщо посадова особа контролюючого органу вчинила одне із зазначених у статті 166-21 та статті 188-45 КпАП правопорушень, то скаржитися на неї особисто потрібно не одразу в суд, а до Держпідприємництва. Адже суд розглядатиме лише протокол, причому складений лише цим органом. Тож усе тепер залежатиме від правової свідомості посадових осіб Держпідприємництва. Адже від них залежатиме усунення свавілля та недбалого зазначення неіснуючих порушень інспекторів.

Як не дивно, але Закон № 877 не містив окремої статті, яка установлювала б повноваження Держпідприємництва. Відтепер така стаття буде: «Стаття 91. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва». Серед цих повноважень є й складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Змінено порядок здійснення держнагляду у сфері господарської діяльності

Як відомо, Закон № 877 визначає правові та організаційні засади, головні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відтепер дія Закону № 877 не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів:

• валютного контролю;

• митного контролю на кордоні;

• державного експортного контролю;

• контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

• банківського нагляду;

• державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

• державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки;

• державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації;

• при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

На решту заходів (включаючи податковий контроль) його дія поширюватиметься.

Доповнено головні принципи держнагляду (контролю)

До головних принципів державного нагляду (контролю) додано принцип неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими необгрунтованими заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.

Як відомо, порушення принципу, тим паче закріпленого в законі, завжди можна тлумачити як порушення, що нівелює результати перевірки, або навіть взагалі усувати можливість отримання будь-якого результату контролю. Наприклад, якщо «ознайомитися» якось із заявою про нібито порушене право споживача та встановити, що особа, зазначена як заявник, не існує або не проживає за адресою, вказаною у заяві (тобто заява набуває ознак анонімності), то можна не допускати посадових осіб до перевірки та подати на них скаргу до Держпідприємництва про спробу проведення безпідставної перевірки. А це вже буде підставою для складання протоколу про притягнення таких посадових осіб контролюючих органів до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на те, що до зазначених принципів додано ще й принцип здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом, та принцип неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання, можна реалізувати зазначене в попередньому абзаці ще більш обгрунтовано з погляду закону.

Змінено вимоги до здійснення держнагляду (контролю)

Право кількох контролюючих органів, які запланували здійснити перевірку суб’єкта господарювання, комплексну перевірку, перетворене в обов’язок проведення саме комплексної перевірки, а не окремих перевірок. У цьому разі органи державного нагляду (контролю) складають та затверджують план комплексних планових заходів державного нагляду (контролю). Підставою для включення суб’єкта господарювання до такого плану комплексних перевірок є внесення його до планів державного нагляду (контролю) різних органів такого нагляду (контролю).

Для того щоб контролюючі органи цим обов’язком не нехтували, Закон № 877 забороняє здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Ця заборона полягає також у забороні здійснення одним контролюючим органом планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду, якщо в цьому плановому періоді такий суб’єкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого конт-ролюючого органу.

Призупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання відтепер є виключною компетенцією суду.

Для того щоб відновити призупинене судом виробництво, достатньо повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Причому Закон № 877 не встановлює обов’язкової реакції суду на таке повідомлення у формі будь-якого процесуального документа. Це означає, що, маючи копію такого повідомлення з відміткою канцелярії суду, суб’єкт господарювання формально виконав вимогу Закону № 877 і може відновлювати виробництво.

Вельми важливою є повторна (щодо кримінального процесуального законодавства) констатація правомірності вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, лише у випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Як відомо, Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК) передбачає можливість такого вилучення лише у добровільному порядку або ж за ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів відповідно до глави 15 КПК, або ж у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду відповідно до глави 16 КПК.

Заходи щодо здійснення перевірок

План здійснення перевірок на відповідний плановий період відповідно до оновленої статті 5 Закону № 877 має бути оприлюднений на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду. Він повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Стосовно позапланових перевірок внесено зміну, відповідно до якої відтепер підставою для такої перевірки є обгрунтоване звернення саме і лише фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. До того ж Закон вказує на те, що у разі, якщо таке звернення буде безпідставним, то фізична особа, яка його подала, нестиме «відповідальність, передбачену законом».

Відповідальність посадових осіб органу держнагляду (контролю)

Дещо конкретизовано і наповнено юридичним сенсом відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини такої посадової або службової особи.