ПРОБЛЕМА
Коли заборгованість перед нерезидентом потрібно перераховувати на дату балансу та на дату здійснення розрахунків, а коли цього робити не потрібно?
РІШЕННЯ
Відповідно до підпункту 153.1.2 Податкового кодексу України (ПК) витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання.
Згідно з підпунктом 153.1.3 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.
Згідно з пунктами 7 та 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» тільки монетарні заборгованості, виражені в іноземній валюті, підлягають перерахунку на день їх погашення та на дату балансу, зокрема, кредиторська заборгованість по розрахунках з постачальниками. Якщо підприємство отримало від нерезидента попередню оплату за товари або послуги, то така заборгованість є немонетарною статтею і не підлягає перерахунку.
Вартість імпортного товару, придбаного на умовах післяплати, буде включатись до складу витрат за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з його придбання. Заборгованість за такий імпортний товар є монетарною, підлягає перерахунку на дату балансу та на дату здійснення розрахунків.
Підготовлено експертами Системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
