Так, можна. За умови, що така заборгованість відповідає визначенню безнадійної або сумнівної.
Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості встановлено статтею 159 Податкового кодексу України (ПК).
Підпунктом 159.1.1 ПК встановлено право платника податку — продавця товарів, робіт зменшити суми доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості) та відбувається будь-яка з таких подій:
а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
Види дебіторської заборгованості
Одночасно зі зменшенням податкового доходу платник податку — продавець зобов’язаний зменшити суму податкових витрат цього звітного періоду на собівартість таких товарів, робіт, послуг.
Крім того, керуючись підпунктом 159.1.3 ПК, платник податку — продавець надає повідомлення контролюючому органу про зменшення доходу з посиланням на положення підпунктів 159.1.1 ПК разом з декларацією за звітний податковий період та копіями документів, які підтверджують наявність заборгованості (договорами купівлі-продажу, рішеннями суду тощо).
Коли можна списати безнадійну заборгованість покупця за товар
Віднесення суми безнадійної дебіторської заборгованості до складу податкових витрат регулюється підпунктом «г» підпункту 138.10.6 ПК. Витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості.
Передусім необхідно, щоб заборгованість, яку продавець планує списати, відповідала одній із ознак, перелічених у підпункті 14.1.11 ПК.
Безнадійною вважається заборгованість, що відповідає одній із таких ознак:
а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Як визначити суму податкових витрат
Слід відмітити, що підпункт 138.10.6 ПК викладений не досить чітко. Але в ЗІР є актуальна відповідь (категорія 102.28) про те, що в податковому обліку будь-який платник податку на прибуток має право при визначенні об’єкта оподаткування враховувати у складі витрат витрати на створення резерву сумнівної заборгованості.
При цьому резерв сумнівної заборгованості розраховується у порядку, визначеному П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», у сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням визначення безнадійної заборгованості, наведеного вище.
Відповідно до П(С)БО 10 заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашення боржником, визнається підприємством сумнівним боргом. Порядок розрахунку і створення резерву сумнівних боргів викладено в пунктах 8 і 9 П(С)БО 10. Приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено у додатку до П(С)БО 10.
Списання суми дебіторської заборгованості
Списання дебіторської заборгованості здійснюється одночасно зі зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Якщо нарахованого в бухгалтерському обліку резерву буде недостатньо, то безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати (п. 11 П(С)БО 10).
Одночасно зі списанням з балансу безнадійної дебіторської заборгованості сума відображається на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Вона має обліковуватись на даному субрахунку протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника.
Дебіторська заборгованість остаточно списується з рахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках» чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв’язку з закінченням строку обліку такої заборгованості (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
