Відповідно до підпункту 140.1.6 Податкового кодексу України (ПК) до складу витрат платника податку на прибуток включаються витрати із страхування об’єкта оперативного лізингу (оренди) за умови, якщо це передбачено договором лізингу (оренди).
Крім того, підпунктом «в» підпункту 138.10.2 ПК передбачено, що витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у т. ч. оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) належать до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством.
Такі витрати у складі інших витрат визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 138.5 ПК).
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку — страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.
Пунктом 138.2 ПК передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.
Таким чином, підприємство має право віднести суму, сплачену за страхування орендованого автомобіля, до складу витрат на підставі підтверджуючих документів про сплату страхового внеску та за умови, що страхування автомобіля за рахунок орендаря передбачено договором оренди.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
