Облік майнового страхування на підприємстві

Обов’язкове та добровільне страхування майна

Страхування майна в Україні регулює Закон «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (далі – Закон про страхування). Це страхові відносини пов’язані з майновими інтересами щодо володіння, користування та розпорядження майном юридичних і фізичних осіб. Таке страхування може бути добровільним та обов’язковим (ч. 2 ст. 979 ЦК). Так, прикладами обов’язкового майнового страхування є:

• предмета іпотеки (Порядок і правила обов’язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, які затверджені постановою КМУ від 06.04.2011 № 358);
• майнових ризиків за угодою про розподіл продукції (ч. 1 ст. 9 Закону «Про угоди про розподіл продукції» від 14.09.1999 № 1039-XIV).

Поширені приклади добровільного майнового страхування – це страхування:

• нерухомості, у т.ч. об’єктів будівництва;
• автомобілів (так зване «авто КАСКО», «КАСКО на авто»);
• сільськогосподарської продукції, посівів і тварин;
• вартісних товарів під час оформлення кредиту на них тощо. При цьому ще й може бути як альтернатива або одночасно – страхування життя отримувача кредиту.

Страховик встановлює умови та порядок добровільного страхування в межах вимог Закону про страхування. Конкретні ж умови зазначаються у самому договорі страхування.

ОСНОВНІ ЗАСОБИ У БУХОБЛІКУ ПІДПРИЄМСТВА

• Надходження (придбання) основних засобів
• Продаж та безплатна передача основних засобів
• Переоцінка основних засобів
• Ремонт та поліпшення ОЗ
• Амортизація ОЗ в обліку
• Простій і консервація основних засобів (ОЗ)

Майнове страхування: що варто знати бухгалтеру

Бухгалтер, який виконує облік майнового страхування, повинен розуміти основні терміни, які використовуються у страхуванні, як-от:

• страхувальник – це особа, яка придбала послугу страхування та сплачує страхові платежі, наприклад за договором страхування майна. Тобто це підприємство або ФОП, облік яких веде бухгалтер;
• страховик – це страхова компанія, яка зобов’язується здійснити виплату страхового відшкодування, коли настане страховий випадок. Страховиками є фінансові установи або філії страховика-нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України;
• страхова сума – це сума, в межах якої страховик відповідно до договору страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку. У майновому страхуванні за страхову суму приймається оціночна вартість майна на момент укладання договору. Страхова виплата (страхове відшкодування) може, як дорівнювати страховій сумі, так і бути меншим – все залежить від умов договору та обставин страхового випадку. Також страхування можна здійснити на повну або часткову вартість об’єкта;
• страховий випадок – це подія, від ризику настання якої «страхувалися». Вона має бути передбачена договором страхування (або законодавством). Наслідком страхового випадку має бути страхова виплата від страхової компанії;
• страхова виплата (страхове відшкодування) – це безпосередньо сама виплата від страховика для покриття збитку страхувальника після настання страхового випадку. Окрім того, що страхова виплата не перевищує страхову суму, вона ще й не повинна перевищувати розміру прямого збитку, який відшкодовується (за вирахуванням франшизи, якщо така була) (ч. 7 ст. 94 Закону про страхування);
• франшиза – це частина збитків, які не відшкодовуються (ч. 4 ст. 94 Закону про страхування). Тут є безліч варіантів. Наприклад, певна сума, яка віднімається завжди. Або ж страхова виплата здійснюється, якщо сума збитків перевищить певну суму. Наприклад, збитки менші 10000 грн не відшкодовуються тощо. Сума франшизи ніяк в обліку не відображається, так як бухгалтер має справу уже з готовим платежем – страховою виплатою за мінусом цієї франшизи.

Цих визначень достатньо для розуміння договору страхування та подальшого його обліку. Ці та інші страхові терміни у разі потреби можна знайти у статті 1 Закону про страхування.

Страхування об’єкта будівництва та його собівартість

Підрядник здійснив витрати на страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва. Дізнайтеся, чи слід включати ці витрати до собівартості будівництва за дебетом рахунку 23 «Виробництво».

КАСКО на автомобіль як приклад майнового страхування

Як поширений вид майнового страхування можна назвати КАСКО (ісп. Casco – шолом) – це добровільне страхування автомобіля. Повне КАСКО покриває такі ризики, як:

• ДТП;
• незаконне заволодіння автомобілем третіми особами та інші протиправні дії таких осіб щодо автомобіля;
• пожежа, самозагорання, вибух;
• стихійне лихо, наприклад повінь, град;
• зовнішній вплив сторонніх предметів.

Часткове КАСКО може покривати лише певні з вищеперерахованих ризиків, наприклад, тільки ДТП, тому завжди треба читати умови договору. Наприклад, падіння дерева на автомобіль може бути поза страховим випадком. Та ж ситуація зі стихійним лихом – уважно вивчіть договір, які саме природні явища туди входять.

Увага: автокаско та автоцивілка – це 2 різні види страхування. Перше – майнове.

ПОСЛУГИ КОВОРКІНГУ В УМОВАХ БЛЕКАУТУ

Поради з організації роботи коворкінгу: документальне оформлення, вибір КВЕДу, РРО, ліцензування, подання 20-ОПП. Облік приміщення, офісної техніки і меблів. Обчислення собівартості послуги та бухпроведення з обліку послуг коворкінгу. Податкові наслідки для коворк-центрів

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

КАСКО не охоплює страхування вантажу в автомобілі та страхування цивільної відповідальності перед третіми особами. Останній ризик покриває інший вид страхування – страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (так звана «автоцивілка»). Це обов’язковий вид страхування, але воно не є майновим, так як страхується не автівка, а відповідальність власника, хоча вона й стосується витрат на відновлення постраждалої внаслідок ДТП автівки.

Повне КАСКО вимагається обов’язково при купівлі автомобіля в кредит. Класифікації видів страхування воно є добровільним, так як це не є законодавча вимога, а лише поширена банківська практика. КАСКО, наприклад може не вимагатися при отриманні автомобіля у фінансовий лізинг. Однак при видачі банківських кредитів на автівки КАСКО обов’язкове – це прописується умовами кредитування. Якби цього КАСКО не було, то була б вищою ставка кредитування, так як банк весь ризик закладає у % за кредитом. Є страховка = менший ризик = менший %. Однак банк не може вимагати страхування у конкретної страхової компанії. Клієнт має право самостійно обрати собі страховика.

Увага: умови договору страхування слід ретельно вивчити – бажано ще перед його підписанням.

Щодо КАСКО також зауважимо: часто в договорах прописується обов’язковий тест на алкоголь при ДТП. Виявлення алкоголю може або зменшити страхові виплати, або взагалі їх прибрати. Це стосується алкоголю взагалі, у т.ч. медикаментозного. Тому будьте уважні з пунктами договору за КАСКО-страхуванням, щоб сплачені вами страхові платежі не виявилися марними через випитий засіб від кашлю. Крім того, зашкодити виплаті може й вживання снодійних ліків або таких, що гальмують реакцію водія. Звичайно, якщо це буде доведено. Такі експертизи на психотропні речовини зазвичай призначають лише при ДТП з серйозними наслідками. 

Увага: страхова виплата (страхове відшкодування) = (сума збитків – франшиза) ≤ страхова сума.

Витрати на страхування майна: бухгалтерський облік

Особливості бухгалтерського обліку майнового страхування такі:

• вартість страхування може включатися до первісної вартості придбаного основного засобу (це називають «капіталізація»), включатися до складу транспортно-заготівельних витрат при придбанні товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), а також може відноситися на витрати періоду (про ці 3 варіанти – далі);
• витрати зі страхування відображаються у періоді, у якому вони були фактично нараховані, а не сплачені. Це називають принцип нарахування;
• наперед сплачені страхові платежі відносять спочатку на витрати майбутніх періодів, а потім їх поступово розподіляють. Наприклад, якщо у грудні 2023 року сплачена страховка на весь наступний 2024 рік, то вся сума відноситься на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім поступово звідти списується на витрати, наприклад 1/12 щомісяця;
• для обліку розрахунків зі страховиком використовується субрахунок 655 «За страхуванням майна».

Коли страхові платежі включають до вартості придбаного майна

Розглянемо тепер детальніше, коли включати страхові платежі до складу вартості майна в бухгалтерському обліку. Як відомо, національні стандарти вимагають відносити до вартості активів такі витрати на страхування ризиків:

• пов’язаних з доставкою основних засобів – до складу їхньої первісної вартості (п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Усі витрати пов’язані з формування первісної вартості основних засобів, як відомо, накопичуються на субрахунках рахунку 15 «Капітальні інвестиції»;
• транспортування запасів – до складу транспортно-заготівельних витрат (п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»). Такі витрати, як відомо, обліковуються на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати», якщо вони пов’язані з доставкою товарів. Також вони можуть обліковуватися та субрахунках 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси» або на окремому додатковому субрахунку 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину і матеріали» – в залежності від того, з яким видом ТМЦ вони пов’язані (п. 5.5 Методичних рекомендацій з обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2).

Таким чином, облік страхових платежів при придбанні майна має такі особливості:

• по-перше, до первісної вартості включається тільки страхування транспортних ризиків (ризик доставки);
• по-друге, включається лише одноразовий платіж, що сплачується до чи після доставки об’єкта покупцем, але до введення в експлуатацію (у ЗЕД хто й коли платить вирішується правилами Інкотермс). Після введення об’єкта в експлуатацію будь-які інші страхові витрати, які виникли при транспортуванні, відносяться вже на витрати періоду. Первісна вартість об’єкта надалі не змінюється; 
• по-третє, якщо при доставці страхувалися інші ризики, наприклад знищення, крадіжки, пошкодження, то такі витрати взагалі не потрапляють ніколи до первісної вартості та відносяться до витрат періоду (лист Мінфіну від 21.07.2004 № 31-17310-01-29/13178).

Строк корисного використання ОЗ: як визначати і коли переглядати

Щоб узяти на баланс об’єкт ОЗ, визначте строк його корисного використання. Адже від нього залежить, протягом якого часу об’єкт амортизуватиметься в обліку й, відповідно, впливатиме на фінрезультат підприємства. Стаття допоможе визначити строк корисного використання і вчасно його переглянути

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Як обліковувати витрати на страхування

Активи, які були втрачені внаслідок страхового випадку, списуються за субрахунками обліку іншої діяльності: 976 «Списання необоротних активів» або 977 «Інші витрати діяльності». 

Облік доходів від страхової виплати за майном

Розрахунки зі страховиком відображаються на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Щодо обліку доходів, то насьогодні в Інструкції до Плану рахунків якихось спеціальних рахунків для обліку доходу від отриманої страхової виплати не виділено. Отже, можливі варіанти обліку доходів від настання страхового випадку.

Недоліки альтернативного підходу, який часто можна зустріти в різних інших консультаціях з бухгалтерського обліку, такі:

• відсутність дзеркальності (відповідності) доходів і витрат. Наприклад, витрати на амортизацію основних засобів відносяться до складу операційної діяльності (рахунки 23, 91, 92, 949 – залежно від призначення автівки), витрати на поточний ремонт тоді теж будуть витратами операційної діяльності (ті ж рахунки). У такому разі віднесення страхової виплати на субрахунок 746 страхової виплати порушить таку дзеркальність – це уже неопераційна діяльність. Така виплата, по-суті, є компенсацією ремонту;
• некоректне наповнення операційної діяльності. Якщо оборотний актив, наприклад сільськогосподарську продукцію чи зерно, було втрачено внаслідок стихійного лиха, то таку ситуацію аж ніяк не можна пов’язувати з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг, чим є операційна діяльність. Такі збитки мають обліковуватися за субрахунком 977 «Інші витрати діяльності». Так, в Інструкції до Плану рахунків у поясненні до рахунку 97 «Інші витрати» прямо вказано, що на його субрахунках ведеться облік витрат, які не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг. Отже, й страхова виплата за страховими випадками з такими активами не повинна бути на субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів», а тільки на субрахунку 746 «Інший дохід»;
• помилкова сама ув’язка субрахунку 746 «Інший дохід» лише з необоротними активами. Цей субрахунок насправді може стосуватися всіх доходів, тобто пов’язаних як з оборотними, так і з необоротними активами, так і зі списанням кредиторської заборгованості.

Тому, краще обрати рекомендований підхід. Загальна рекомендація при цьому така: рахунки для обліку доходів від страхової виплати потрібно підбирати дзеркально. Тобто якщо витрати були операційною діяльністю, то й доходи мають бути операційною діяльністю. Якщо списання було через інші витрати, то й страхова виплата має бути через рахунок інших доходів.

Увага: субрахунок 716 можна використати лише для страхового відшкодування оборотних активів. Субрахунок 719 більш універсальний – для відшкодування будь-яких активів.

Наприклад, у ситуації коли запаси списуються внаслідок крадіжки. Така ситуація не пов’язана з обставинами непереборної сили (неопераційна діяльність). За правилами обліку списання таких запасів здійснюється через субрахунок 947 (операційна діяльність), тому для страхової виплати (відшкодування) у даному разі можна використати як субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності», так і 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Облік страхування орендованого майна

Орендодавець суму страхових платежів відображає за субрахунком 949 «Інші операційні витрати», якщо здавання майна в оренду не є його основною діяльністю. Якщо ж це основна діяльність, то тоді треба використовувати рахунок 23 «Виробництво» з подальшим списанням таких витрат на субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт, послуг».

Увага: компенсація орендодавцю витрат на страхування об’єкта підпадає під оподаткування ПДВ.

Якщо орендодавець отримує від орендаря компенсацію, то такі доходи відображаються ним за субрахунком 719 «Інші доходи операційної діяльності». Зверніть увагу, що на думку податківців така операція підпадає під оподаткування ПДВ за аналогією з компенсацією орендарем комунальних платежів (лист ДПС від 04.08.2016 № 26595/7/99-99-15-03-02-17; лист ДПС від 06.01.2017 № 200/Р/99-99-13-01-02-14).

Податковий облік страхування майна

Податок на прибуток. Страхові платежі за майновим страхуванням повністю враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та не є об’єктом податкових різниць у великодоходників. Це правило діє щодо будь-яких застрахованих активів: як виробничого призначення, так і невиробничого призначення. Податковий кодекс України (далі – ПК) не передбачає ніяких коригувань. Виходить, що отримання страхової виплати збільшує фінансовий результат платника податку на прибуток, а отже, й сам податок на прибуток.

ПДВ. Операції зі страхування не підпадають під оподаткування ПДВ, тому при придбанні страхових послуг податкового кредиту з ПДВ не виникає (пп. 196.1.3 ПК).

Однак платникам ПДВ бажано уникати ситуацій, коли страхова перераховує страхову виплату не страхувальник особисто, а наприклад виконавцю робіт з ремонту (СТО). Причини:

• за результатами ремонтних робіт виконавець реєструє податкову накладну;
• так як від страхувальника оплати не було (вона надійшла від страхової компанії), то податківці формально розглядають таку операцію як безоплатну для страхувальника. Отже, страхувальнику слід визнати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ПК у періоді відображення податкового кредиту за цими роботами. Є навіть роз’яснення ДПС в індивідуальній податковій консультації від 21.05.2018 № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також у роз’яснення ДПС 101.13 ЗІР. Якщо є франшиза (непокрита сума ремонтних робіт), то нараховувати ПДВ у даному разі слід лише у частині суми, сплаченій страховою компанією. 

Єдиний податок. Страхова виплата включається до доходу платника єдиного податку. Отже, з нього слід буде сплатити єдиний податок. Справа в тому, що до доходів платника єдиного податку включаються будь-які отримані ним грошові доходи, а страхова виплата за активами не значиться у переліку винятків у пп. 292.10 та 292.11 ПК. При цьому датою отримання доходу буде не дата складання пов’язаних документів, а саме дата зарахування коштів на рахунок єдинника (роз’яснення ДПС 108.01.02 ЗІР).

Увага: єдинники та платники податку на прибуток з отриманої страхової виплати, по-суті, сплачують податок.

Навіть якщо страхова виплата буде перерахована не страхувальнику, а СТО або іншій організації, яка виконувала відновні роботи – оподаткування не уникнути. За п. 292.3 ПК у дохід єдинника зараховуються і доходи у матеріальній або нематеріальній формі, наприклад безоплатно отримані. ДПС за аналогією з обліку ПДВ розглядатиме тоді отримані ремонтні послуги як безоплатні. Однак бартером таку операцію, як платіж страховою компанією безпосередньо СТО, податківці не вважають і вона дозволена спрощенцям без порушення п. 291.6 ПК щодо заборони негрошових розрахунків (лист ДПС від 05.05.2016 № 7733/5/99-99-12-02-03-16). Датою визнання доходу у такому разі слід вважати дату зарахування коштів на рахунок, який був зазначений страхувальником, тобто рахунок СТО, виконавця ремонтних робіт, ремонтної майстерні тощо.

Увага: все ж таки краще, аби страхова виплата спочатку надходила на рахунок страхувальника, а потім він уже сам перераховував ці гроші виконавцям ремонтних робіт.

✅ Безоплатна передача й отримання товарів

• Безоплатно передаємо продукцію та бронежилети на користь ЗСУ
• Безоплатно отримуємо товари від резидента
• Безоплатно імпортуємо товари
• Безоплатно передаємо товари нерезидентові

Документи для страхового відшкодування й визнання доходу

Страхову виплату призначає страхова компанія згідно з договором страхування на підставі (ч. 3 ст. 102 Закону про страхування):

• заяви страхувальника;
• страхового акта, який містить рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати.

Дохід визнається й відображається в обліку за датою погодження страхової виплати, тобто за датою складання страхового акта.

Увага: у бухгалтерському обліку дохід від страхової виплати визнається за датою страхового акта, а не датою находження коштів від страхової компанії.

Однак для єдинників дата визнання доходу в податковому обліку буде відрізнятися від бухгалтерського – у податковому обліку вона настане за датою отримання цієї виплати (див. вище про оподаткування).

Страхування майна: бухгалтерський облік

Розглянемо облік страхування майна підприємства на прикладі КАСКО-страхування автомобіля.