Згідно з статтею 47 Кодексу Законів про працю України (КЗпП) датою звільнення є день, протягом якого видається працівникові належно оформлена трудова книжка та проводиться з ним остаточний розрахунок. Ця дата затверджується наказом про звільнення з підприємства.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності,виду діяльності та господарювання, скороченням чисельності або штату їх працівників, — за два місяці до звільнення.
Інструкцію щодо заповнення форми № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці», затверджено наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 № 317.
Також, згідно з пунктом 3.7 Порядку про складання податкового розрахунку за формою № 1ДФ, затвердженого наказом МДЗ від 21.01.2014 № 49 (далі — Порядок № 49), саме дату звільнення необхідно відобразити у графі 7 «Дата звільнення з роботи» форми № 1ДФ.
Тож, для виправлення помилок у 1ДФ необхідно:
1) для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» — на вилучення рядка (з проставленням неправильної дати звільнення); 2) для введення нового рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» — на введення рядка (з проставленням правильної дати звільнення).
Самостійно виявлені помилки в податковому розрахунку за формою № 1ДФ підприємство може виправити двома способами:
якщо помилка виявлена до настання граничного строку подання звітності за квартал, у якому вона була допущена, то подається новий звітний податковий розрахунок без нарахування штрафів (п. 2.1 Порядку № 49);
якщо ж помилка виявлена після настання граничного строку подання розрахунку, то необхідно подати уточнюючий податковий розрахунок.
Згідно з пунктом 119.2 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Проте такий штраф застосовують тільки якщо недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку. Отже, при виправленні помилки дати звільнення штраф застосовуватись не буде.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
