Переведення в іншу місцевість під час відпустки без збереження зарплати

► Мінімальна заробітна плата в 2018 році

Переведення працівника на роботу в іншу місцевість регулює стаття 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Відповідно до вказаної статті переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації (далі — організація), а також переведення на роботу в іншу організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з організацією, допускається тільки за згодою працівника.

►  Трансфертне ціноутворення 2018

Так, згідно зі статтею 120 КЗпП працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість. Визначення поняття «інша місцевість» — інший населений пункт — наведено у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 02.03.1998 № 255 (далі — Постанова № 255).

► Зміни в УКТ ЗЕД з 2018 року: що готує нам новий законопроект

Отже, направлення працівника на роботу в інший населений пункт (іншу місцевість) має запроваджуватися або за угодою сторін (за заявою працівника чи пропозицією роботодавця), або в порядку переведення на роботу в іншу місцевість з дотриманням двомісячного строку попередження (у порядку зміни істотних умов праці згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП).

► Спрощена система оподаткування у 2018 році

Жодного застереження щодо неможливості переведення в іншу місцевість під час відпустки без збереження заробітної плати законодавство не містить.

Водночас звертаємо увагу, якщо працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, яка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті на підставі пункту 18 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, у разі переведення в іншу місцевість працівник втрачає право на означену відпустку.

►Акцизний податок у 2018 році