Оподатковуємо поворотну фіндопомогу від засновника

Згідно з підпунктом 14.1.257 Податкового кодексу України (ПК) під поворотною фінансовою допомогою (далі — ПФД) розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

У цивільному законодавстві ПФД, за своєю суттю, належить до позики. Юридичні вимоги оформлення операції з надання ПФД врегульовано у статтях 1046–1053 Цивільного кодексу України. Законодавство не містить обмежень щодо суми надання ПФД та джерел її походження, тому засновник має право позичити підприємству власні кошти — навіть 1 млн. грн.

Облік поворотної фіндопомоги

Нагадаємо, що до 01.01.2015 оподаткування ПФД здійснювали відповідно до вимог підпункту 135.5.5 ПК. Але законодавець вніс до ПК зміни, які діють із 01.01.2015 року, через що кардинально змінилися правила оподаткування фіндопомоги.

У результаті внесених змін із ПК вилучено, зокрема, підпункт 135.5.5 ПК. Відтепер є лише стаття 135 ПК, яка визначає базу оподаткування податку на прибуток підприємств. Де зазначено, що базою оподаткування є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 ПК. Відповідно до статті 134 ПК об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК.

Тож відтепер ані розділ ІІІ ПК, ані перехідні положення ПК не містять спеціальних норм щодо оподаткування ПФД та правил, що були чинними раніше.

Також зазначимо, що із визначення безповоротної фінансової допомоги (пп.14.1.257 ПК) вилучено умовні проценти, що їх нараховували на суму безповоротної фінансової допомоги.

Отже, за правилами бухгалтерського обліку отримання ПФД (незалежно від надавача) після 01.01.2015 ніяк не впливає на фінансовий результат та на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Тож і дохід визнавати в такому випадку не потрібно.

Фактично суми ПФД, які позичальник зобов’язаний повернути надавачу протягом певного строку за договором, будуть належати лише до його зобов’язань (п. 3 р. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Згідно із підпунктом 9.3 П(С)БО 16 «Витрати» при поверненні ПФД визнавати витрати, відповідно, теж не потрібно.

Вріз 1

Підприємство відображає отриману ним ПФД у складі кредиторської заборгованості, керуючись нормами пунктів 6 та 7 П(С)БО 11 «Зобов’язання». ПФД можна відображати у довгострокових або поточних зобов’язаннях. Тут все залежить від строку, на який надали ПФД (пп. 4, 6 П(С)БО 11):

• поточні зобов’язання (враховують на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» або на окремому субрахунку до рахунку 60 «Короткострокові позики», якщо заборгованість буде погашено протягом 12 місяців);

• довгострокові зобов’язання (враховують на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання», якщо заборгованість буде погашено протягом строку, що перевищує 12 місяців, починаючи із дати балансу).

Якщо на дату балансу термін погашення за договором не більше року, таку заборгованість слід перевести до складу поточних зобов’язань наступним проведенням: Д-т 55 «Інші довгострокові зобов’язання», К-т 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті». Наведемо приклад.

Облік ПФД у позичальника

Вріз 1

Зверніть увагу!

За правилами бухгалтерського обліку

отримання ПФД (незалежно від надавача) після 01.01.2015 ніяк не впливає на фінансовий результат та на об’єкт оподаткування податком на прибуток