Можливість перенесення встановленого строку сплати податку або збору на більш пізній термін передбачає стаття 32 Податкового кодексу України (ПК). Право платника податків на відстрочення або розстрочення сплати податків закріплено у підпункті 17.1.5 ПК.
Порядок реалізації цього права визначено у статті 100 ПК. Відповідно до неї розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків їх сплати під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені.
Пеню нараховують із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ. Таку ставку застосовують до всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, що нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, відтермінування сплати податків — не безкоштовне. Але воно дає змогу уникнути застосування штрафних санкцій.
Зверніть увагу, що розстроченню (відстроченню) підлягають не лише поточні податкові зобов’язання, а й суми податкового боргу. Під ними розуміють не сплачені вчасно суми узгоджених грошових зобов’язань, з урахуванням штрафних санкцій та пені (пп. 14.1.175 ПК). До того ж, якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, під час розрахунку процентів вона не враховується.
Водночас відрахування частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, на думку податківців, не підлягають розстроченню (відстроченню) (див. лист ДПС від 04.05.2012 № 7736/6/19-4015).
Слід також зауважити, що розстрочення та відстрочення податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Порядок оформлення
Процедуру отримання розстрочення та відстрочення регламентує Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом МДЗ від 10.10.2013 № 574 (далі — Порядок № 574).
Насамперед платник податків має звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу). Форма такої заяви затверджена у додатку 1 до Порядку № 574. У заяві зазначають:
- суми податків, зборів, штрафних санкцій та пені, сплату яких платник просить розстрочити (відстрочити);
- строк такого розстрочення (відстрочення);
- періоди сплати.
Зауважимо: суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув, зазначають окремо.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.
Проте самої заяви недостатньо. До неї також потрібно додати економічне обгрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Отже, для отримання розстрочення (відстрочення) самого бажання платника недостатньо. Він має надати достатні докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.
ВРІЗ 1
Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 № 1235. У ньому обставини, що є підставою для розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, визначені окремо.
Отже, для отримання розстрочення такими обставинами вважаються:
- несвоєчасне надання або ненадання бюджетних асигнувань;
- загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства);
- сезонний характер виробництва;
- проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт тощо.
Підставами ж для відстрочення є лише обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія). Доказами існування таких обставин є або висновок Торгово-промислової палати (ТПП), або рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Повноваження ТПП щодо засвідчення форс-мажорних обставин визначає стаття 14 Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі — Закон № 671). Відповідно до статті 14-1 Закону № 671 ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини і «видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно».
Зазначимо, що відповідно до листа МДЗ від 01.07.2014 № 15472/7/99-99-25-01-17 під час проведення АТО платникам податків, у яких є ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або немає можливості їх сплатити через непередбачувані обставини, рекомендовано скористатися процедурою отримання розстрочення (відстрочення).
Рішення податківців
На розгляд наданих документів податківці мають 30 календарних днів з дати подання заяви. Не пізніше цього терміну керівник податкового органу (або його заступник) має або прийняти рішення про розстрочення (відстрочення), або відмовити платнику у письмовій формі.
ВРІЗ 2
Розстрочення (відстрочення) надають окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією, пенею. Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення податковий орган укладає з платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (додаток 4 до Порядку № 574). Строк дії такого договору починається з дати його підписання.
Нагадаємо, що у разі переведення платника до іншого податкового органу право на розстрочення (відстрочення), надане за попереднім місцем обліку, зберігається. Також зберігається зазначене право у разі реорганізації платника податків, якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.
Порядок сплати
Розстрочені суми погашають рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Відстрочені суми погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного контролюючим органом, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу чи одноразово у повному обсязі.
Розстрочені (відстрочені) суми та нараховані проценти зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки (штрафи, пеня), за якими надано розстрочення (відстрочення).
Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням). Одноденний розмір процентів під час розрахунку округлюють до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.
ВРІЗ 3
Погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на них процентів може здійснюватися як за рахунок наявної сплати, так і за рахунок переплати, яка обліковувалася як надмірна сплата платежів до бюджету. Платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов’язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.
Умови розірвання договору про розстрочення
Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані як з ініціативи платника податків (за дострокового погашення розстроченої суми), так і з ініціативи контролюючого органу. У другому випадку підстав може бути три:
- з’ясовано, що подана платником податків інформація виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;
- платник податків порушує умови погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання чи податкового боргу
- платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов’язань, які виникли після укладення зазначених договорів.
Зверніть увагу на останню підставу: допускати виникнення нового податкового боргу в жодному разі не можна, бо доведеться платити і старий. Адже з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишилися несплаченими, нараховують пеню та штраф, а зазначені суми стягують у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу.
Отже, хоча процедура (розстрочення) відстрочення в окремих випадках є необхідною, зловживати такою можливістю не варто. Це складно, дорого, а іноді може призвести до прикрих несподіванок, як у випадку дострокового розірвання договору.
ВРІЗ 1
Зверніть увагу!
Для отримання розстрочення боржник подає податківцям заяву, економічне обгрунтування та підтвердження форс-мажору
ВРІЗ 2
Зверніть увагу!
На розгляд документів для отримання розстрочення грошового зобов’язання податківці мають 30 календарних днів
ВРІЗ 3
Зверніть увагу!
Одноденний розмір процентів під час розрахунку округлюють до другого знака після коми
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
