Чи має право платник ПДВ подати уточнюючий розрахунок та віднести до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в митній декларації та сплачену при імпорті товарів, необоротних активів, у разі якщо така сума ПДВ не була віднесена до податкового кредиту?
Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ прийнято низку постанов у справах, що стосуються порядку застосування платниками ПДВ у 2014-2015 роках тимчасового (до 01.01.2017) режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, зокрема і операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів.
Податківці зауважили, що положення пункту 133.4 Податкового кодексу України не містять застережень щодо перебування неприбуткової організації у Реєстрі платників податків на додану вартість.
Фахівці ДФС розглянули можливість повернення платникам ПДВ надміру та помилково сплачених грошових зобов’язань з ПДВ.
Із 1 січня 2016 року на операції з постачання зернових та технічних культур поширюються загальні правила оподаткування ПДВ: на митній території України застосовується ставка 20%, та 0% — у разі експорту, незалежно від того, були зернові та технічні культури придбані з ПДВ чи із застосуванням пільги.
Податківці розглянули питання щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого при розмитненні імпортованих на безоплатній умові взірців та повідомили про таке.
Позиція податківців щодо коригування ПДВ після сплину 1095 днів відома усім. Звичайно, вони проти цього, особливо у тих випадках, які стосуються зменшення податкових зобов’язань з ПДВ. Як головний аргумент вони приводять вимоги пункту 102.5 Податкового кодексу України (ПК).
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.
Податківці нагадали, що підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому є:
