Податковий кодекс України (ПК) визначає три способи подання звітності:
- особисто платником податків (його уповноваженою особою) до територіального органу ДФС;
- поштою з повідомленням про вручення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі. Вебінари для бухгалтерів 2025
Коли електронне звітування обов’язкове
Згідно з пунктом 49.4 ПК звітувати в електронному вигляді зобов’язані великі та середні підприємства й усі платники ПДВ.
Статтею 55 Господарського кодексу України встановлено критерії належності суб’єктів підприємництва до великих та середніх.
Отже, суб’єктами великого підприємництва є юрособи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких:
- середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) більша за 250 осіб;
- річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 млн. євро (за середньорічним курсом НБУ).
Порядок подання документів до перевірки великими платниками податків затверджено наказом Мінфіну від 07.11.2011 № 1393.
До суб’єктів середнього підприємництва відносяться ті суб’єкти господарювання, у яких:
- середня чисельність працівників — від 50 до 250 осіб;
- річний дохід складає від 10 до 50 млн. євро.
Суб’єкти малого підприємництва (із кількістю працівників не більше 50 та річним доходом до 10 млн. євро) можуть обирати спосіб звітування.
Як подавати електронну звітність
Порядок подання електронної звітності встановлює Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПА від 10.04.2008 № 233. Мінімальні вимоги до процесу формування звіту в електронній формі такі:
- доступ до інтернету та наявність електронної пошти;
- встановлення спеціалізованого програмного забезпечення для формування електронної звітності (завантажується із сайту ДФС);
- наявність засобу криптографічного захисту інформації для накладання та перевірки електронних цифрових підписів (ЕЦП);
- чинні посилені сертифікати відкритих ключів;
- договір про визнання електронних документів, укладений із ДФС.
Під час підписання договору про визнання електронних документів для розшифровки звіту необхідно подати органам ДФС сертифікати відкритих ключів.
«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!
ЕЦП
Згідно з Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV електронний документ обов’язково засвідчується електронним цифровим підписом створювача, який ідентифікує особу, що підписує документ, і гарантує його цілісність.
Порядок накладення ЕЦП такий:
- для юросіб: підпис головного бухгалтера — підпис керівника підприємства — проставлення аналогу відбитка печатки підприємства (за наявності);
- для фізосіб: власний підпис — проставлення електронної печатки (за наявності).
Дотримуватися такого порядку слід для того, щоб апаратний комплекс ДФС прийняв електронний документ без перешкод.
При накладенні ЕЦП платник генерує відкритий електронний ключ, дійсність якого підтверджує сертифікат АЦСК.
Після підписання електронного документа у двох примірниках його надсилають до контролюючого органу або через електронну пошту, або через шлюз ДФС.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Терміни подання електронної звітності
Граничний день подання електронної звітності збігається з днем, визначеним для паперових звітів. При цьому приймається електронний звіт не пізніше закінчення останньої години такого встановленого дня.
Факт прийняття контролюючим органом звітності підтверджується квитанціями, які ДФС надсилає на електронну пошту платника. Перша квитанція підтверджує отримання звіту органом ДФС. Друга квитанція з ЕЦП контролюючого органу підтверджує прийняття звітності до бази ДФС.
Протягом 1095 днів платник має зберігати надіслані звіти й отримані квитанції.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
