ПРОБЛЕМА
Підприємство з 2010 року — банкрут під дією мораторію на задоволення вимог кредиторів. Терміни погашення кредитів згідно з кредитними угодами минули, погашати кредити підприємство не мало права — реєстр кредиторів ще не затверджено. Коли підприємству слід визнавати дохід в податковому обліку за неповернутими кредитами: за датою повернення, за датою спливу 3-х років після дати повернення чи не визнавати дохід взагалі, бо реєстр кредиторів не був затверджений і повернення кредиту було неможливим?
РІШЕННЯ
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
У нашому випадку термін погашення кредиту настав у 2011 році, але позичальником повернений не був. Отже, кредитодавець на законних підставах має право вимагати виконання іншою стороною договірних зобов’язань, в тому числі і в судовому порядку відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 256 ЦК, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу є позовною давністю. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. (ч. 3 ст. 251 ЦК). В нашому конкретному випадку початок перебігу позовної давності починається з дати наступної за останнім днем, яким встановлено термін сплати грошових зобов’язань за кредитним договором.
Правило
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК).
В нашій ситуації кредитодавець звернувся до суду з метою захисту своїх прав та інтересів та у 2013 році отримав судове рішення про стягнення з боржника кредитних коштів.
Отже, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності (1095 днів) відноситься до безповоротної фінансової допомоги (пп. 14.1.257 Податкового кодексу України (ПК)).
Сума безповоротної фінансової допомоги згідно з підпунктом 135.5.4 ПК включається до складу інших доходів платника податку на прибуток. При цьому датою виникнення інших доходів у сумі безповоротної фінансової допомоги буде дата надходження коштів на банківський рахунок чи до каси платника.
Комментарий
Щодо інших видів безповоротної фінансової допомоги ПК не визначає окремо дати їх виникнення. На нашу думку датою виникнення інших доходів у вигляді суми заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є період, на який припадає дата закінчення такого строку. А суми процентів, нарахованих, але не сплачених (списаних), на основну суму кредиту, що надані платнику податків без установлення строків повернення такої основної суми, включатимуться до інших доходів за датою нарахування.
Що стосується погашення грошових зобов’язань боржником, то відповідно до Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-XII, будь-який кредит в національній або іноземній валюті що надається банком, забезпечується заставою майна (майнових прав), що належать позичальнику (іншим особам), на яке згідно з чинним законодавством може бути звернуто стягнення, поручительствами (гарантіями), страхуванням і зобов’язаннями в інших формах, прийнятих у банківській практиці.
Застава є одним із основних видів забезпечення, що приймається банківськими установами. Як правило, майно, яке надається у заставу банку, має бути ліквідним, вартість такого майна повинна покривати основну суму боргу за кредитом та проценти за користування ним. При цьому майно, яке надається в заставу, має бути власністю позичальника, що підтверджується документально.
У відповідності зі статтею 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Тобто, не зважаючи на відсутність майна і коштів у боржника, він зобов’язаний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитодавцем. Не дивлячись на розпочату процедуру ліквідації підприємства, боржник або буде зобов’язаний продати заставне майно та розрахуватися з кредитодавцем, або банк реалізує своє право на звернення стягнення на предмет застави.
Відповідальність за несплату податку на прибуток
Ответственность
Податковим кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП) встановлено відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату податку на прибуток.
Відповідно до статті 163-2 КпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.).
Дії, передбачені частиною 1 статті 163-2 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).
Що стосується відповідальності підприємства за податковим законодавством, то відповідно до пункту 126.1 Податкового кодексу України (ПК), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
При цьому якщо після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов’язання оплату не здійснено, то на суму податкового боргу нараховується пеня за кожен день прострочення із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України (пп. 129.1.1 ПК).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
