Наслідки несвоєчасно зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної
Постачальник із запізненням зареєстрував податкову накладну за січень 2015 року в ЄРПН. Чи можна включати до складу податкового кредиту несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН податкові накладні?
Наголосимо: правило про формування податкового кредиту лише за рахунок тих податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, починає застосовуватися з 01.02.2015.
За загальним правилом, установленим у пункті 201.10 Податкового кодексу України (ПК), податкова накладна має бути зареєстрована в ЄРПН не пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою її складання. Відсутність реєстрації податкової накладної продавцем або порушення порядку реєстрації чи сам факт запізнілої реєстрації не дає права покупцю на податковий кредит.
Водночас пункт 198.6 ПК дає змогу відносити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Отже, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої постачальником в ЄРПН не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати її складання.
Податкову накладну за січень зареєстровано в ЄРПН у лютому. В якому звітному періоді можна включити суму ПДВ за цією податковою накладною до складу податкового кредиту?
Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця (п. 201.4 ПК).
Право на відображення покупцем сум ПДВ у складі податкового кредиту здійснюється у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 201.10 ПК).
З огляду на вимогу щодо граничного терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, сума ПДВ з податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН протягом 15-ти календарних днів, наступних за датою її складання, включається до складу податкового кредиту у січні.
Варто зважати, що податкові накладні, зареєстровані з порушенням встановленого строку, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому було здійснено їх реєстрацію в ЄРПН, тобто в лютому (п. 198.6 ПК).
Запізнілі податкові накладні: право на податковий кредит
Чи можна включити до податкового кредиту у січні 2015 року податкові накладні, виписані у 2014 році?
Так, можна.
Відповідно до пункту 198.6 ПК платник ПДВ — покупець має право скористатися податковою накладною, отриманою із запізненням, протягом 180 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
Помилка у податковій накладній
Як виправити помилку у податковій накладній?
Із 01.01.2015 платникам ПДВ надано можливість виправлення помилок у податкових накладних шляхом складання розрахунку коригування до таких накладних.
У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.2015 запроваджується такий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу — платнику ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН (п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569):
постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Коригування ПДВ при поверненні товарів неплатниками ПДВ
Як у режимі електронного адміністрування відбуватиметься коригування податкових зобов’язань при поверненні товарів неплатниками ПДВ?
Порядок коригування податкових зобов’язань при поверненні товарів неплатниками ПДВ визначено пунктом 192.2 ПК.
Зменшення суми податкових зобов’язань постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих неплатникам ПДВ, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.
Коригування проводиться на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 23.01.2015 № 13); далі — Порядок № 957).
Особливістю електронного адміністрування ПДВ є складання всіх без винятку податкових накладних та розрахунків коригування до них в електронному вигляді, а також реєстрація їх у ЄРПН.
Розрахунок коригування складається в електронному вигляді постачальником. Так само, як і податкова накладна, розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Пункт 22 Порядку № 957 встановлює випадки, коли обов’язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування покладається на отримувача (покупця). Однак це можливо лише за умови, якщо покупець зареєстрований платником ПДВ. У такому випадку покупець — неплатник ПДВ. Він не має права на складання податкових накладних та, відповідно, розрахунків коригування (п. 1, 21 Порядку № 957).
Отже, продавець — платник ПДВ має право на коригування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі складеного ним в електронній формі та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної на постачання товарів неплатнику ПДВ.
Особливості складання податкових накладних при експортіімпорті товарів
Чи потрібно на операції з експорту складати електронну податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН? Якщо так, то які особливості заповнення такої податкової накладної та якою датою вона складається?
Так, потрібно.
Підтвердженням цього — вимоги пунктів 2 та 9 Порядку № 957.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 957 усі податкові накладні складаються в електронній формі та підлягають реєстрації в ЄРПН.
Перелік випадків, коли податкові накладні реєструються в ЄРПН та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, визначено у пункті 9 Порядку № 957.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «×» та зазначається тип причини: 07 — Експортні постачання.
У разі здійснення постачання на експорт:
у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента;
у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);
у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000».
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації. Саме митна декларація засвідчує факт перетинання товару митного кордону України (пп. «б» п. 187.1 ПК).
Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України, не впливає на податкові зобов’язання експортера (п. 187.11 ПК).
Отже, електронна податкова накладна на експортні операції складається постачальником на дату оформлення митної декларації та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Як нумерувати податкові накладні, виписані на експортні операції? Це має бути номер митної декларації чи номер згідно з загальною черговістю реєстрації виписаних податкових накладних, як для всіх інших операцій?
Вимоги щодо нумерації податкових накладних містить пункт 5 Порядку № 957.
Порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з трьох частин:
у першій частині (до знаків дробу) проставляється порядковий номер;
у другій частині (між знаками дробу) проставляється код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування;
у третій частині (після знаків дробу) проставляється цифровий номер філії чи структурного підрозділу.
У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість довільної форми та порядку.
До того ж не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
Отже, податковій накладній, виписаній на експортні операції, присвоюється цифровий номер у порядку черговості. Номер митної декларації не використовується.
Підприємство імпортує товар. Який документ є підтвердженням права на податковий кредит? Чи потрібно реєструвати митну декларацію в ЄРПН?
Порядок віднесення сум ПДВ, сплачених на митниці у зв’язку із ввезенням на митну територію Україну придбаного за кордоном товару, не змінився.
Відповідно до пункту 201.12 ПК у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями, яка відповідає даті подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8, 198.2 ПК).
Підтвердженням того, що митна декларація є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, є й вимога пункту 198.6 ПК. Згідно з цією нормою не належать до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені:
зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними;
митними деклараціями;
іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПК (касові чеки, готельні рахунки, транспортні квитки тощо).
Отже, реєструвати митні декларації в ЄРПН не потрібно. В ЄРПН реєструються лише податкові накладні та розрахунки коригування до них. До того ж Порядок № 957 не передбачає складання податкових накладних на імпортні операції. Податкова накладна складається на експортні постачання.
Чи потрібно митні декларації обліковувати у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та чи подається цей реєстр разом з декларацією з ПДВ за січень 2015 року до податкового органу?
Із 01.01.2015 не діє вимога щодо подання до податкового органу одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період копії записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.
Новий пункт 201.11-1 ПК зобов’язав платників ПДВ вести реєстр документів, таких як:
транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку;
касовий чек на суму, що не перевищує 200 грн. (без урахування ПДВ);
бухгалтерська довідка.
Перелік зазначених документів міститься у підпунктах «а»–«в» пункту 201.11 ПК.
Отже, до декларації з ПДВ за січень 2015 року реєстр виданих та отриманих податкових накладних не подається.
Однак саму форму та порядок заповнення цього реєстру не скасовано.
Реєстр виданих та отриманих податкових накладних не втратив своєї актуальності і на сьогодні. Як і раніше, за бажанням, його можна застосовувати як основу для відображення зведених результатів обліку в деклараціях з ПДВ. Тим паче, що платники ПДВ зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ. А зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях з ПДВ (п. 201.14, 201.15 ПК).
У виробництві продукції використовуються імпортна та вітчизняна сировина. Чи потрібно в податковій накладній зазначати код товару відповідно до УКТ ЗЕД при здійсненні операцій з постачання готової продукції?
Код товару згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається у графі 4 податкової накладної, вважається обов’язковим реквізитом податкової накладної.
Однак код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається лише у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (пп. «і» п. 201.1 ПК, п. 15 Порядку № 957).
Графа 4 податкової накладної заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів.
Чи потрібно у такому випадку зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, залежить від того, яка з країн вважатиметься країною походження товару.
У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки.
Критерії достатньої переробки товару встановлені статтею 40 Митного кодексу України.
Критеріями достатньої переробки є:
виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
Не відповідають критерію достатньої переробки:
операції, пов’язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
прості складальні операції — операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов’язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;
змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;
забій тварин;
комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.
Ураховуючи зазначене, якщо в результаті використання імпортної сировини отримується зовсім інший продукт, у такому разі критерій достатньої переробки виконується. Такий товар вважатиметься виготовленим в Україні. У такому разі код товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній не зазначається.
Як сплачується до бюджету ПДВ за січень: з поточного рахунку чи електронного спецрахунку?
Сплату ПДВ до бюджету розглянемо на схемі.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
