Як оплачується робота ліквідатора

Перш ніж відповідати на запитання, визначимось із правовим статусом ліквідатора та правовідносинами між ним і підприємством, що ліквідується. Так, відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України (ЦК) ліквідатора призначають учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи. При цьому ЦК встановлює, що виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії, ліквідатора) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Це свідчить про те, що ліквідатор не є органом управління юридичної особи. До нього з моменту призначення переходять повноваження цього органу щодо управління справами юридичної особи (ч. 4 ст. 105 ЦК). Ліквідатор юридичної особи представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 ЦК на ліквідатора покладено такі обов’язки:

• з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені строки. При цьому ЦК уповноважує ліквідатора заявляти вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи;
• повідомляє учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надає відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства;
• під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи;
• вживає заходи щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходи щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. При цьому у випадках, установлених законом, ліквідатор забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється;
• інші обов’язки, зазначені в статті 111 ЦК.

Із наведеного вище видно, що ліквідатор перебуває саме в цивільно-правових відносинах з юридичною особою, що ліквідується, а не в трудових. Та й Кодекс законів про працю України (КЗпП) про ліквідатора і його повноваження чи його трудові обов’язки не згадує.

Подання форми № 1-ОПП та ЕЦП

Відповідно до пункту 9.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, платники податків — юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, у 10-денний строк з дня виникнення змін в облікових даних платників податків. Оскільки в цьому випадку відбулася формальна зміна особи, відповідальної за сплату податків, реєстраційна заява за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» має бути подана, попри те що керівник та ліквідатор є однією особою.

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів (ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV; далі — Закон № 852). При цьому ЕЦП використовують для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до статті 5 Закону № 852 органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише посилений сертифікат ключа. Що ж до інших юридичних та фізичних осіб, то вони можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, сформованим центром сертифікації ключів, а також використовувати ЕЦП без сертифіката ключа. Підстави для скасування, блокування та поновлення посиленого сертифіката ключа центром сертифікації ключів передбачені статтею 13 Закону № 852. Серед цих підстав звільнення керівника з посади та призначення його ліквідатором не передбачено.

Звільнення з посади як підстава для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача передбачено пунктом 16 Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 № 1452.

Отже, змінювати ЕЦП потрібно лише тоді, коли йдеться про посилений сертифікат відкритого ключа.

Податки з мінімальної зарплати

Стаття 2 КЗпП декларує право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечене державою, що віднесено до основних трудових прав працівників. Та як було з’ясовано вище, правовідносини з ліквідатором є цивільно-правовими, а не трудовими. Тому на них поширюється принцип свободи договору, а не режим основних трудових прав працівника.

Отже, якщо договір не передбачає оплати послуг ліквідатора, нараховувати таку оплату (навіть у розмірі мінімальної заробітної плати), утримувати з неї податки та сплачувати їх не потрібно.

Звіт з ЄСВ

Обов’язок подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄСВ передбачено статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Перелік платників ЄСВ визначено статтею 4 цього ж Закону. Серед осіб, які є платниками ЄСВ, немає юридичних осіб, які ліквідуються, та ліквідатор яких виконує свої повноваження на підставі цивільно-правового, а не трудового договору. Отже, звіт з ЄСВ у разі відсутності застрахованих осіб не подається.

До того ж відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт з ЄСВ за останній звітний період до дати держреєстрації припинення та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.