Участь підприємства у міжнародній виставці

Під час проведення виставки можуть виникнути розрахункові операції. Тож насамперед з’ясуємо, чи потрібно застосовувати РРО, РК та КОРО.

Так, без застосування РРО дозволено проводити роздрібну торгівлю на ринках та ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Це передбачено пунктом 3 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.

Отже, для торгівлі на ярмарках РРО не потрібен. Але для виставки-продажу необхідно потурбуватися про РРО, оскільки продаж зразків товарів на виставках передбачає їх продаж у павільйонах чи інших приміщеннях. РРО також потрібно буде поставити на облік в органі ДФС за місцем його використання (за місцем проведення виставки-продажу).

Слід зазначити, що без застосування РРО, але з використанням РК та КОРО продавати на виставках зразки своїх товарів можуть суб’єкти господарювання, у яких граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) не перевищує 200 тис. грн. (ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, п. 2 постанови КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“» від 23.08.2000 № 1336). Зауважимо, що підприємці на єдиному податку можуть виставляти і продавати на виставці-продажу свої товари або готову продукцію без застосування РРО, РК та КОРО.

Якщо зразки товарів і продукції на виставці не продають, а безоплатно розповсюджують, турбуватися про РРО, РК та КОРО не варто.

Облік витрат на оформлення виставки

Оригінальне оформлення павільйону приверне увагу більшості відвідувачів і підвищить шанси підприємства вигідно представити зразки своєї продукції.

Розглянемо ситуацію, коли дизайн павільйону створює спеціалізоване підприємство. Чи можна такі отримані послуги обліковувати як нематеріальний актив? Адже ексклюзивний дизайн не має бути повторений іншими особами, і тому його варто запатентувати (зареєструвати). Зазвичай після цього й виникає нематеріальний актив, який амортизують у бухгалтерському обліку. Позаяк лише за умови використання унікального дизайну, що не матимуть права скопіювати інші учасники виставки, можна буде очікувати на отримання майбутніх економічних вигід від використання такого активу (п. 6, 7 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»).

Для оформлення павільйону може також знадобитися виставкове обладнання. Часто-густо організатор виставки надає таке обладнання в оренду підприємству для експонування продукції. Як правило, це стенди і комп’ютери. У бухгалтерському обліку орендні витрати відображатимуть як витрати на збут.

Іноді підприємству доводиться самотужки виготовляти стенди, яких не вистачає. Їх бухгалтерський облік залежатиме від передбачуваного строку експлуатації. Вартість стендів, якими скористаються лише один раз, одразу списують до складу витрат на збут.

Якщо строк служби обладнання (стендів) перевищує один рік, його (їх) слід віднести до складу необоротних активів. Залежно від дотримання вартісного критерію визнання це можуть бути основні засоби або малоцінні необоротні матеріальні активи (п. 4, 5 П(С)БО 7 «Основні засоби).

Облік представленої продукції

Зразки продукції, яку представляє підприємство, можуть бути:

1. взяті зі складу для демонстрації (продажу) на виставці;
2. виготовлені спеціально для демонстрації (продажу) на виставці.

В обох випадках зразки використовують із метою реклами. Нереалізовані екземпляри готової продукції (товарів) повернуть на склад і використовуватимуть за призначенням.

У бухгалтерському обліку вартість реалізованої чи безоплатно розповсюдженої на виставці продукції (товарів) відносять до складу витрат на збут.

Витрати на збут
включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг)

Додамо, що безоплатну передачу активів також вважають постачанням товарів (пп. 14.1.191 Податкового кодексу України; ПК). Тому потрібно буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у загальному порядку. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів, а база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів — нижчою від звичайних цін (п. 188.1 ПК).

Облік розданих рекламних матеріалів

Виготовлені для участі у виставці візитки, буклети, рекламні листівки, прайс-листи, каталоги можна об’єднати поняттям «рекламні матеріали». Їх спеціально виготовляють, щоби безплатно роздавати потенційним покупцям. Рекламні матеріали не є готовою продукцією або товаром підприємства: вони містять інформацію і не мають жодної споживчої цінності.

У бухгалтерському обліку витрати, понесені у зв’язку з участю у виставках і ярмарках, формують витрати на збут. Їх визнають витратами того звітного періоду, в якому їх було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

За безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів також виникатиме об’єкт оподаткування ПДВ. Адже така операція вважається постачанням товарів і підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. При цьому пунктом 189.1 ПК визначено, що в разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання та використання не у господарській діяльності база оподаткування визначається для товарів/послуг на основі вартості їх придбання. Тобто підприємству може загрожувати подвійне нарахування ПДВ у зв’язку з безоплатним постачанням товарів та їх негосподарським використанням (пп. 14.1.191, п. 185.1, пп. «г» п. 198.5 ПК).

Водночас податківці (ЗІР, категорія 101.14) наводили випадок, коли безоплатне розповсюдження товарів рекламного призначення вважається їх використанням у межах господарської діяльності платника ПДВ. На їхню думку, це відбувається тоді, коли вартість таких безоплатно розповсюджених товарів включається до вартості товарів, які використовуються в операціях, пов’язаних з отриманням доходів.

Витрати на транспорт і відрядження

Підприємство організовує доставку всього необхідного до місця виставки своїм транспортом або залучає для цього транспортну організацію. Якщо транспортування виставкових експонатів провадить стороння організація і виставковий центр знаходиться на території України, то перевізник — платник ПДВ має надати податкову накладну. Суму ПДВ, сплачену за транспортування виставкових зразків товарів, готової продукції, підприємство включає до складу податкового кредиту за умови реєстрації відповідної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.6 ПК). Якщо транспортні послуги надає перевізник — неплатник ПДВ, підприємство не матиме права на податковий кредит.

Витрати на відрядження працівників підприємства до місця виставки так само належать до витрат на збут.

Додамо, що всі визнані у бухгалтерському обліку витрати впливатимуть і на об’єкт оподаткування податком на прибуток через «бухгалтерський» фінансовий результат (пп. 134.1.1 ПК).