На жаль, податкове законодавство в такій ситуації не допоможе змусити постачальника виконати свої договірні зобов’язання — надати податкову накладну чи хоча б просто повернути покупцю передоплату за непоставлений товар. І жодна документація будь-якого виду та формулювання із посиланням на неплатоспроможність банку контрагента та на відсутність коштів у останнього через заблоковані рахунки не вплине на лояльність контролюючих органів до покупця. Вебінари для бухгалтерів 2025
Минулорічна «паличка-стукалочка» — заява-скарга Д8 до податкової декларації з ПДВ також не допоможе зберегти право на податковий кредит. Подання такої заяви зі скаргою починаючи з 01.01.2015 є лише підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань із податку за такою операцією (п. 201.10 Податкового кодексу України; ПК).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Форма заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) додаток 8 до податкової декларації з ПДВ затверджена наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966. У графі 7 таблиці (в якій платник податку заявляє про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну) додатку 8 (Д8) зазначають номер і дату документу, що засвідчує факт відмови. З позиції податківців, ним є лист, що засвідчує звернення покупця до постачальника з вимогою надати податкову накладну, та, за наявності, лист, що містить відмову постачальника її надати. Але за відсутності у покупця таких листів вважаємо цілком достатнім у відповідній графі 7 зазначити номер і дату, наприклад, платіжного доручення, що підтверджує факт сплати товару. Тим паче, що саме законодавство не висуває конкретних чи категоричних вимог щодо виду, форми та змісту документа як факт відмови у видачі податкової накладної.
Хоча ці заходи, найімовірніше, і не справлять бажаної для покупця реакції у недобросовісного продавця, але однаково додадуть певних незручностей, а то й неприємностей для останнього. Подати ж таку заяву-скаргу покупець може протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розв’язання проблеми за господарським/цивільним законодавством
З огляду на наведене, пропонуємо звернутися до норм цивільного та господарського законодавства, які достатньо врегульовують договірні відносини з поставки та передбачають правові механізми захисту своїх інтересів у них. Ну і, звісно, перечитати сам договір поставки, за яким відбулася передоплата. Він, напевне, передбачає механізми захисту від недотримання сторонами своїх договірних зобов’язань та умови застосування відповідних санкцій до недобросовісного контрагента.
Узагалі-то, за договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти зазначений товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України; ГК). Причому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, звісно, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України; ЦК).
Важливо
Договірні зобов’язання мають виконуватися належно і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається
За положеннями статей 526 ЦК і 193 ГК зобов’язання має виконуватися належно відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх зазвичай висувають. І одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК, ч. 7 ст. 193 ГК).
Можливість попередньої оплати товару (часткової або повної оплати товару до його передання продавцем) за договором купівлі-продажу передбачена статтею 693 ЦК. І згідно з цією нормою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Ідеться про строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо такий строк не встановлений договором, — у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК, тобто у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. Моментом пред’явлення вимоги вважатимуть дату її отримання постачальником.
Водночас на суму попередньої оплати за користування чужими грошовими коштами нараховують проценти відповідно до статті 536 ЦК від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Якщо, звісно, за договором поставки встановлено розмір таких процентів. Крім цього, договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Тож ключову роль у обстоюванні покупцем своїх порушених прав за договором поставки, як уже було зазначено, матиме сам договір та визначені ним умови і межі відповідальності для винної сторони.
«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!
Претензійний порядок урегулювання спору
Проте у будь-якому разі, якщо продавець категорично, навіть посилаючись на заморожені не з його вини на рахунках гроші, відмовляє у поверненні передоплати за непоставлений товар, покупцю слід підготувати письмову вимогу (претензію) до продавця. Це є необхідним ще й тому, що усні переговори, телефонні дзвінки та розмови неможливо буде в майбутньому пред’явити як доказову базу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У разі потреби відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа — учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Вимоги до змісту та оформлення претензії визначено в статті 222 ГК. У ній зазначають:
- повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи, якій претензія пред’являється;
- дату пред’явлення і номер претензії;
- обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
- докази, що підтверджують ці обставини;
- вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
- суму претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
- платіжні реквізити заявника претензії;
- перелік документів, що додаються до претензії.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належно засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можна не додавати до претензії.
Сама претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
Зверніть увагу
До суду можна звертатися і без дотримання претензійного порядку, якщо претензійний порядок прямо не передбачений договором поставки
Претензія розглядається в місячний строк із дня її одержання. І про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Дієва альтернатива — позов до суду
За відсутності потрібної покупцеві реакції з боку постачальника зазвичай переходять до етапу, коли подається позов до суду для отримання можливості примусово стягнути заборгованість, що утворилася. І цей крок буде уже менш прийнятним для винної сторони, оскільки в судовому порядку з неї можуть бути стягнені не лише вартість непоставленого товару, а й штрафи, пеня, а також судові витрати.
Позовна заява про порушення прав подається у письмовій формі до господарського суду за місцезнаходженням постачальника. У ній можна висунути, наприклад, такі вимоги про:
- розірвання договору поставки;
- повернення оплаченого авансу;
- виплату неустойки, пені за користування коштами;
- погашення інших витрат чи збитків, пов’язаних із затримкою поставки товару.
Із документа
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 ЦК)
На судовому засіданні позивач має надати документальне підтвердження всім своїм вимогам. Це можуть бути копії та оригінали договору поставки, рахунків-фактур, платіжних доручень, інших юридичних і бухгалтерських документів, що стосуються спірного договору та підтверджують внесення авансу; копії листів (у т. ч. електронних), що підтверджують звернення покупця до постачальника з приводу затримки поставки і потреби повернення грошових коштів; копія претензії з документом, що підтверджує її отримання постачальником (поштовим повідомленням про вручення, відміткою на другому примірнику претензії тощо); письмова відмова в поверненні коштів, якщо вона надходила від контрагента; виписка з банківського рахунку, що підтверджує відсутність повернення передоплати. За наявності такого пакета документів та правильного їх оформлення, суд досить швидко розбереться в ситуації, що склалася і прийме рішення про примусове стягнення всіх заборгованостей з недобросовісного постачальника.
Причому при розгляді спору судом може враховуватися і досудове врегулювання спору (претензійна робота), що проводив покупець із постачальником.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
