бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Постачання товарних запасів, сировини й матеріалів є повсякденною господарською операцією для більшості суб’єктів господарювання. Надійно оформлений договір поставки товару вбереже вас від проблематичних ситуацій, які можуть постати в майбутньому. Договір поставки (зразок 2024), умови поставки, договір поставки істотні умови та корисні поради щодо складання договору поставки товару у цьому огляді
Чим договір поставки товару відрізняється від договору купівлі-продажу
Договір поставки — це господарський договір, який за своєю суттю є різновидом договору купівлі-продажу. На перший погляд дані договори є однакові, однак, у цивільному та господарському праві між ними проводять різницю і вона полягає у відповіді на два питання:
хто постачає товар – суб’єкт господарювання чи ні?
для яких цілей постачається товар – для підприємницьких чи особистих?
Якщо відповідь «так» на всі ці питання, то можна оформляти договір постачання. Якщо хоча б одне «ні», то треба скористатися стандартним договором купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, далі — ГК). Це значить, що не може бути договору постачання між особами, серед яких хоча б одна не має статусу «юридична особа» або «фізособа-підприємець», тобто не може бути договорів постачання між:
ФОП і фізособою;
підприємством і фізособою;
між двома фізособами.
Також виходить, що ФОП можуть бути учасниками договорів постачання типу ФОП-ФОП та юрособа-ФОП.
У законах пишуть одне, у роз’ясненнях — інше, а в Telegram-каналах посадовців узагалі складно розібратися. Тож у повсякденному житті бухгалтер мусить не лише застосовувати знання з обліку, а й розв’язувати задачі подекуди з вищої бухгалтерії. Розберімо свіженькі з РРО-галузі
Увага: Договір поставки укладається тільки між суб’єктами господарювання.
Є й ще одна відмінність, яка простежується в суті самих договорів постачання: це циклічність, тобто певна періодичність, ритмічність і безперебійність постачання товарів (ч. 2 ст. 267 ГК). Саме дана господарська особливість і стала причиною виділення даних договорів в окремий вид. Однак, договір може укладатися й на разову поставку і тоді він взагалі за своєю суттю й формою нічим не відрізняється від стандартного договору купівлі-продажу. Через цю багаторазовість договір поставки має тривалий строк дії (ст. 267 ГК). Наприклад, договір поставки може бути (ч. 1 ст. 267 ГК):
до одного року;
однорічний;
на строк більше року (довгострокові договори поставки).
Якщо строк не вказано взагалі, то договір поставки вважається за укладеним на один рік (ч. 1 ст. 267 ГК).
Увага:постачанню товарів за договорами поставки, як правило, притаманні періодичність (циклічність), тобто неодноразовість проведення операції. Договори поставки мають тривалий строк дії.
Для довідки:
поставка – визначення, що таке договір постачання міститься одразу у двох кодексах: у ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, далі — ЦК та ч. 1 і 2 ст. 265 ГК. Вони у формулюваннях різні, проте за свою суттю однакові: відбувається передача товару від продавця до покупця, але ЦК вживає поняття «підприємницька діяльність», а ГК – «суб’єкт господарювання». За ЦК постачання має бути виключно для підприємницької діяльності або інших цілей, які не є особистим, сімейним, домашнім чи іншим подібним використанням (ч. 1 ст. 712 ЦК). До «іншого подібного використання» тут можна підвести постачання продукції, виробів, які слугують для забезпечення діяльності покупця, наприклад, офісні меблі чи офісна техніка, службовий автомобіль і паливно-мастильні матеріали для нього тощо;
суб’єкт господарювання – юрособи та фізособи-підприємці (ч. 2 ст. 55 ГК).
Зміни до Податкового кодексу щодо адміністрування та сплати податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизу та єдиного податку. Деякі з нововведень діють вже з 16.03.2024
договір бартеру (міни) – договір постачання на відміну від них має обов’язково містити положення про сплату визначеної грошової суми;
договір дарування– це безоплатний договір, а договір постачання не може бути безоплатним;
договір франчайзингу – цей договір стосується лише продажу об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок тощо), комерційного досвіду, бренду, в той час як предмет договору постачання – продукція, товари. І ще один момент – якщо в договір постачання вводяться умови Інкотермс, то він уже не може взагалі стосуватися постачання нематеріальних об’єктів. Продаж об’єктів інтелектуальної власності оформляється здебільшого через договори купівлі-продажу, договори франчайзингу;
договір надання послуг – знову ж як і з франчайзингом. Договір постачання товару стосується здебільшого продукції, виробів, які мають асортимент, номенклатуру (ч. 1 ст. 266 ГК) і таким чином, його предметом, як правило, послуги не є, хоча прямої заборони з боку законодавства немає.
Щодо інших господарських договорів, то зважаємо на те, що договір постачання всього лише різновид договору купівлі-продажу. І те, що стосується останнього у загальному випадку стосується й договорів постачання (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Увага:Договір поставки товару укладається тільки щодо продукції та виробів та є різновидом договору купівлі-продажу.
Договір поставки: правове регулювання
Правові основи цього виду договору визначені §1 «Поставка» глави 30 ГК та ст. 712 ЦК. Профільним є ГК.
Покупець і продавець самі вирішують як оформити відносини поставки товару – договором купівлі-продажу чи договором поставки (ч. 2 ст. 265 ГК).
Бланк договору поставки
Законом не встановлена спеціальна вимога щодо форми та порядку укладання договору поставки. До таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Здебільшого даний договір укладається у письмовій формі (ст. 208 ЦК). Інші форми можуть викликати судові суперечки між покупцем і продавцем. Так, за деяких обставин суд може визнати такий договір укладеним за фактом, у спрощеній формі, наприклад, шляхом обміну листами і коли одна зі сторін прийняла товар (постанова ВГС від 26.01.2017 року у справі № 904/4080/16). Отже, поставка товару без укладення договору не рекомендується, але довести факт існування договору через суд можливо, крім того таку форму допускає ч. 5 ст. 265 ГК.
Щодо нотаріального посвідчення, то договір поставки його не потребує. Однак, це можна зробити. Це впливає зокрема на строки набрання ним чинності. Звичайний паперовий договір поставки, якщо інше в ньому не зазначено, набуває дії з моменту підписання, але якщо сторони прописали в ньому нотаріуса, – то тільки з дня нотаріального посвідчення.
Продукція, вироби. Їх найменування може зазначатися у стандартах, технічних умовах, документації до зразків, прейскурантах та товарознавчих довідниках (ч. 1 ст. 266 ГК). Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура можуть вказуватися у основній частині договору або специфікаціях
Ціна
Так як договір постачання передбачає оплату, ціна обов’язковий елемент. Знову ж ціни товару можна винести у специфікацію до договору, а можна вказати й у самому договорі, якщо товарів всього кілька чи один.
Ще один поширений крок, до якого вдаються суб’єкти господарювання – це прив’язка ціни до іноземної валюти – долара, євро чи іншої (навіть у внутрішньоукраїнських договорах). Для розрахунків, звичайно, використовується гривня, але як грошовий еквівалент може бути будь-яка валюта й законодавство не містить заборони щодо цього (ч. 2 ст. 524 ЦК). Таку прив’язку також можна винести у специфікацію
Строк дії договору
Строк дії – це проміжок часу протягом якого можуть здійснюватися поставки згідно договору (не плутайте з періодом поставки, – проміжком часу між окремими поставками). Якщо строк дії не вказати, то договір діє рік (ч. 1 ст. 267 ГК). Строк дії може бути будь-яким
Увага: Специфікація не обов’язкова, але за наявності є невід’ємною частиною договору поставки.
Для довідки:
специфікація до договору – це свого роду додаток до договору, який містить опис характеристики та номенклатури товару, що постачається, кількість такого товару, його ціну без ПДВ та з ПДВ. Це можуть бути тип, вид, марка, розміри товару, комплектність тощо (ч. 2 ст. 266 ГК). Можуть зазначатися строки постави та інша необхідна щодо товару інформація. Договір можна укладати й без специфікації, але якщо вона складається, то про неї обов’язково треба зазначити в договорі і вона стає невід’ємною його частиною;
додаток та додаткова угода до договору. У постанові ВС від 31.05.2021 у справі № 917/265/18 вказано, що необхідно розрізняти поняття «додаток до договору» та «додаткова угода до договору». Так, додаток до договору – це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто, додаток до договору – це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов. Зокрема, таким додатком може бути специфікація. Водночас додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже наявного договору. Наприклад, одо строку дії договору чи місця поставки.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
Вказуємо, коли будуть здійснюватися поставки товару. ГК містить рекомендацію для продукції виробничо-технічного призначення – квартал, а для товарів народного споживання – період в місяць (ч. 4 ст. 267 ГК).
Вимоги до якості товару
Можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо якості предмету поставки з указанням номерів та індексів стандартів (ч. 4 ст. 180 ГК). Якщо додаткові критерії не вказуються, то діють загальні критерії якості (ч. 2 ст. 268 ГК).
Інкотермс – це трьохлітерні абревіатури правил поставки, які використовуються у міжнародній практиці й означають, хто й коли має забрати товар, нести ризики і т.д. Однак, вони цілком можуть використовуватися і у внутрішньоукраїнських поставках, що дозволяє ч. 4 ст. 265 ГК. При цьому слід вказати Інкотермс 2000 чи Інкотермс 2010 використовуються.
Умови оплати товару
Серед умов можуть бути попередня оплата, розстрочення платежу, відстрочення платежу (від розстрочення відрізняється тим, що час платежу уже настав, але сторони домовилися його перенести).
Відповідальність сторін
Штраф і пеня за порушення. Як правило за порушення термінів поставки застосовується штраф, а за порушення термінів оплати – пеня. Пеня визначається за кожний день прострочення виходячи з % облікової ставки НБУ, але не більше ніж подвійна ставка НБУ (ч. 2 ст. 343 ГК). Дані штрафні умови детально слід прописати у договорі.
Документація, яка супроводжує товар
Це можуть бути певні технічні документи, сертифікати якості тощо. все, чого бажає покупець можна зазначити, наприклад, у специфікації до договору.
Порядок прийняття товару та оформлення претензій
Слід вказати, які документи складаються при прийнятті, наприклад, у ситуації розбіжності між заявленою та фактичною кількістю поставки або некомплектності товару. Як правило прийняття товару оформляється Актом приймання-здавання товару, або товаро-транспортною накладною, або видатковою накладною. У разі розбіжності складається комерційний акт.
Зазначимо, що продавець має доукомплектувати поставку протягом 20 днів (ч. 3 ст. 270 ГК).
Договір поставки товару:
Що ще слід передбачити
Рекомендуємо прописати у договорі поставки наступні положення, які покращать якість договору та будуть завбачливим кроком на можливі майбутні не досить приємні ситуації:
наявність специфікацій до договору та що там встановлюється (ціна, якість товару тощо);
умову про нарахування відсотків за користування отриманими продавцем від покупця коштами як попередньої оплати. Без цього продавець може отримати аванс, а потім відмовитися від постачання, але користуватися грошима тиждень-два, а то й більше. Таким чином, умова «попередня оплата», що вигідна продавцю, має передбачати урівноважуючий захід – «відсотки за порушення постачальником строку постачання після отримання попередньої оплати». Такі відсотки слід відрізняти від пені, – це різні речі;
умова про нарахування відсотків за відстрочення платежу (наприклад, від 0,01% в день або може бути й за обліковою ставкою НБУ), Такі відсотки нараховуються на загальну вартість товару за кожний день, починаючи з наступного дня після отримання товару покупцем і закінчуючи днем фактичної оплати. Також можна встановити таку умову, починаючи лише з 3-го дня після отримання товару тощо. Це теж не пеня, а плата за відстрочення платежу;
вказати дію форс-мажорних обставин, які призупиняють договір (війна, антитерористична операція, повінь тощо);
прописати, яким чином покупець отримує заявки на товар (рекомендовані листи поштою, емейл тощо). Чи має надсилатися копія рекомендованим листом у разі прийняття заявки по емейл чи телефоном тощо;
можливість внести зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди до договору. Це досить важливий пункт. Так як це дає змогу змінити договір або взагалі його скасувати шляхом підписання такої додаткової угоди;
нерозголошення комерційної таємниці;
обов’язок покупця провести звіряння взаємних розрахунків (взаємної заборгованості) та підписати Акт звірки взаєморозрахунків та частоту такого звіряння. Можна навіть додати як додаток до договору форму такого Акта.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
