Уряд затвердив Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.
Окрім здійснення фактичної поставки або повернення коштів, пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД не нараховується також у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків.
ВАСУ, підтримавши позицію судів попередніх інстанцій, скасував податкові повідомлення-рішення про стягнення пені з підприємства (позивача) за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних санкцій за порушення валютного законодавства.
ВАСУ, погодившись із судами попередніх інстанцій, визнав незаконним податкове повідомлення-рішення, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі — Закон № 185), що призвело до несплати курсової різниці до державного бюджету України.
Уряд уточнив одну з підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами.
За інформацією ДФС, зміни до граф митної декларації, які стосуються розрахунку митних платежів та, як наслідок, перерахування таких платежів до держбюджету, уносяться шляхом заповнення та оформлення органом доходів і зборів аркуша коригування.
На запити щодо обміну зношених і пошкоджених банкнот іноземної валюти Нацбанк відповів, що він згідно з чинним законодавством здійснює обмін зношених і пошкоджених банкнот тільки національної валюти України.
Визнано правомірним донарахування митницею підприємству сум ввізного мита та ПДВ, не сплачених ним унаслідок отримання податкової пільги при ввезенні в Україну автобусу як внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства.
Судді ВАСУ не підтримали фіскальну позицію, за якою обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості експортованого товару, у зв’язку з чим нульову ставку до такого обсягу не застосовують.
