експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Як заповнювати Податковий розрахунок щомісяця? У консультації — покроковий розбір нової форми, особливості подання додатків, як діяти з порожніми рядками
Цей звіт має кілька назв у бухгалтерів: місячна зарплатна звітність, податковий розрахунок, об’єднана звітність, єдина звітність, єдиний звіт, звіт з ЄСВ, ПДФО та військового збору. Проте ідеться про один документ — Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Звітують за ним зокрема всі роботодавці — за своїх найманих працівників і виконавців робіт за цивільно-правовими договорами (ЦПД).
Мова й де про місячний Податковий розрахунок. Однак у І кварталі 2026 має з’явитися ще й форма (бланк) квартального податкового розрахунку — для фізосіб-підприємців (ФОПів) та незалежників (про нього — далі). Станом на січень 2026 року цієї нової форми ще немає навіть у проєктах нормативно-правових актів Мінфіну на 2025 та 2026 роки. Скоріш за все, форма квартального податкового розрахунку буде відрізнятися лише вступними реквізитами щодо звітного періоду, поєднанням трьох місяців у основній частині, а можливо, матиме й меншу кількість додатків.
Заповнення Податкового розрахунку здійснюється на основі Порядку його складання, який затверджений тим же все тим же наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4 (далі — Порядок № 4).
Податковий розрахунок — це об’єднана звітність з ЄСВ та ПДФО/ВЗ
Податковий розрахунок називають об’єднаним звітом, тому що поєднав у собі два колишніх звіти:
Звіт містить персоніфіковані дані з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Це означає, що дані за цими обов’язковим платежами подаються у розрізі фізосіб, тобто персоніфіковано. Роботодавець, коли заповнює Податковий розрахунок, виступає податковим агентом щодо зазначених фізосіб, тобто посередником у подачі звітності та сплаті ЄСВ, ПДФО та ВЗ.
Квартальна єдина звітність: повернення для ФОП і незалежників
Наразі об’єднаний звіт є місячним, хоча з самої своєї появи та до 2025 року був для всіх квартальним (п. 51.1 Податкового кодексу України, далі — ПК). Будучи місячним, він забезпечує вчасними даними Пенсійний фонд України, зокрема для нарахування пенсій.
Однак з 01 січня 2026 року місячний звітний період для зарплатної звітності повернувся, але не для всіх, а лише для:
фізосіб-підприємців (ФОП);
осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність («незалежників»), якими можуть бути адвокати, нотаріуси, судові експерти.
Квартальна звітність зафіксована у знову оновленому п. 51.1 ПК (Закон від 16.07.2025 № 4536, а також роз’яснення ДПС). То ж за грудень 2025 ФОП і незалежники подають востаннє місячний податковий розрахунок, а вже з за січень–березень 2026 — квартальний. Виходить, що за січень 2026, лютий 2026 і березень 2026 місячні податкові розрахунки підприємцям і незалежникам подавати не потрібно — звітування буде одне й одразу за І квартал 2026.
Показуйте лікарняні в Додатку Д1 до Об’єднаної звітності з окремим кодами застрахованих осіб. Розподіляйте за місяці, за які їх нарахували. У Додатку 4ДФ суми лікарняних не виокремлюйте. Експерт нагадав основні правила, за якими слід звітувати про суми лікарняних у зарплатній звітності
Єдина звітність з ЄСВ і ПДФО 2026: терміни подання
Об’єднаний звіт у 2026 році подається у стандартні терміни для місячної і квартальної податкової звітності, тобто впродовж:
40 к. дн. — після звітного кварталу (для ФОП і незалежників);
20 к. дн. — після звітного місяця («для всіх інших»).
Крайні дати звітування для 1-го півріччя поточного року наведені у таблиці нижче (2-ге півріччя — аналогічно; крайня дата звітування переноситься на найближчий робочий день, якщо припадає на вихідний день; святкових днів упродовж дії воєнного стану офіційно немає).
КАЛЕНДАР ПОДАННЯ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ 2026
Місячний («для всіх інших»)
Квартальний (лише для ФОПів та незалежників)
Звітний період
Крайня дата подання
січень 2026
20.02.2026 (п’ятниця)
І квартал 2026
(січень–березень)
11.05.2026 (понеділок)
лютий 2026
20.03.2026 (п’ятниця)
березень 2026
20.04.2026 (понеділок)
квітень 2026
20.05.2026 (середа)
ІІ квартал 2026
(квітень–червень)
10.08.2026 (понеділок)
травень 2026
22.06.2026
(понеділок, так як 20.06.2026 — субота, вихідний)
червень 2026
20.07.2026 (понеділок)
Податковий розрахунок: структура місячного звіту
Об’єднаний Податковий розрахунок має статус податкової декларації та містить:
основну частину. Це заголовний блок з реквізитами й даними про роботодавця, проміжний блок з інформацією про додатки та загальною статисткою за працівниками, а також зведена інформація про нарахований ЄСВ, яка складається з 3-х розділів;
6 додатків. Вони практично всі стосуються ЄСВ, окрім Додатка 4ДФ, що призначений для звітування за ПДФО/ВЗ. Однак суб’єктів комерційного сектору можуть стосуватися лише 4 з них (див. таблицю нижче), а решта 2 додатки (Д2 і Д3) — для бюджетників, тому їх у наведеній таблиці немає. Кожний додаток є невід’ємною частиною звіту, а тому неподача додатка рівносильна неподанню самого звіту (виняток — коли інформація для звітування за таким додатком відсутня).
Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства
роботодавці, у яких є працівники, які потребують обліку спецстажу*
* є ще Додаток 2 (Д2) та Додаток 3 (Д3), але їх можуть заповнювати лише бюджетні установи/організації, зокрема ЗСУ, СБУ, управління соцзахисту;
** до таких подій належать (див. абз. 2 п. 5 розд. IV Порядку № 4):
укладання або розірвання трудового договору, у т.ч. й при працевлаштуванні на нове робоче місце;
укладання ЦПД або закінченні його дії у звітному місяці;
переведення особи на іншу постійну посаду або роботу у одній і тій же установі/організації;
працівника було переміщено з одного структурного підрозділу до іншого;
призначенні працівника на нову посаду;
надання або закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3(6) років
Більшість роботодавців комерційного сектору (як юрособи, так і ФОП) заповнюють основну частину й Додатки Д1, 4ДФ і Д5.
Щодо Додатка Д6, то він подається тоді, коли є особи, для яких рахується спецстаж.
Увага: підвищили працівника у посаді — заповніть Додаток Д5 Податкового розрахунку. Те ж саме — при звільненні або прийнятті на роботу, початку та закінченні декретної відпустки.
Єдина звітність з ЄСВ і ПДФО: як подавати у 2026 році
Цей Звіт подається:
в електронній формі — через електронний кабінет з використанням кваліфікованого електронного підпису (ідентифікатор — J0500110 для юросіб та F0500110 — для фізосіб-підприємців);
у паперовій формі — особисто або поштою, підписаний та з печаткою, якщо така використовується.
Якщо обрали останній, паперовий, варіант, то зверніть увагу тут є аж 3 варіанти:
подати особисто разом з електронною формою на електронному носії інформації;
подати особисто лише на паперовому носії, якщо кількість рядків у додатках до звіту не перевищує 5;
надіслати поштою з повідомленням та описом про вкладення, за умови, якщо кількість рядків у додатках звіту не перевищує 5.
Подається Звіт до органу ДПС за основним місцем обліку.
Як подати податковий розрахунок, якщо є структурні підрозділи
Підприємство може мати структурні підрозділи (філії), які неуповноважені ним вести облік і сплачувати зарплатні ПДФО та ВЗ. Тоді головне підприємство за кожним таким своїм підрозділом (філією) складає окремийПодатковий розрахунок, що містить доходи, які виплачені працівникам такого підрозділу (філії).
Такий окремий Податковий розрахунок:
подається за основним місцем обліку установи (пп. «б» п. 176.2 ПК);
містить дані про відокремлений підрозділ, а саме — у ряд. 032 заголовної частини вказується код КАТОТТГ, де розташований такий підрозділ (п. 1 п. 4 розд. IV Порядку № 4);
складається лише з Додатку 4ДФ за звітний місяць, коли нараховувалася зарплата в такому підрозділі, з даними за працівниками підрозділу.
Наприклад, у разі наявності у підприємства 2-х відокремлених підрозділів подаються три звіти:
один — власний з виплатами лише за головним підприємством. У ньому зазначаються дані щодо всього ЄСВ. Також цей Податковий розрахунок містить дані ПДФО/ВЗ лише за виплатами головного підприємства, тобто без працівників відокремлених підрозділів (філій);
два — за кожним підрозділом (філією), що містять дані про ПДФО/ВЗ за ними.
Нарахування і сплату (перерахування) ЄСВ за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, централізовано здійснює головне підприємство (юрособа) — за своїм місцезнаходженням
Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%
є самозайнятими. Це ФОП або особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. У цьому разі показується лише виплачений дохід, адже податки такі особи сплачують самостійно;
отримують грошове забезпечення /допомогу за соціальними програмами, наприклад з догляду за дітьми або особами з інвалідністю.
Таким чином, до Податкового розрахунку потрапляють усі доходи, які нараховуються/виплачуються підприємством або ФОП фізособам незалежно від того, чи був з ними укладений трудовий договір та чи вони оподатковувалися. Однак Звіт подається завжди, коли суб’єкт зобов’язаний законодавством виступити податковим агентом щодо таких доходів і утримати ПДФО/ВЗ чи нарахувати ЄСВ.
Як правильно нумерувати Податковий розрахунок та додатки до нього
Номер розрахунку ставимо у ряд. 02 Основної частини, а також у Додатках до нього. Однак як нумерувати ці Податкові розрахунки? Податковий розрахунок нумерується за кількістю поданих таких звітів за звітний місяць. Наприклад, можуть бути такі ситуації:
за січень підприємство подало лише Податковий розрахунок «Звітний». На ньому та у його додатках слід поставити № «1»;
за січень підприємство подало розрахунок «Звітний» № 1, а потім у квітні подало «Уточнюючий», який має бути вже № 2. Якщо потім буде поданий ще один «Уточнюючий» за січень, то він уже отримає № 3 і т.д.;
за січень підприємство подало Податковий розрахунок Звітний (№ «1»). Однак ще є філіал, який подав теж Податковий розрахунок за січень «Звітний». У цьому звіті філіалу вже має бути № «3».
Неправильно нумерувати ці звіти за кількістю місяців. Наприклад, якщо роботодавець упродовж 2026 року подаватиме лише Податковий розрахунок «Звітний», то за грудень 2026 він знову має бути з № «1», а не з № «12». У такому разі виходить, що розрахунків «Звітний», які мають № «1», всього подається 12 штук — за кожний місяць 2026 року. Тобто кожний з них має «№1».
З приводу нумерації є роз’яснення від ДПС у листі від 20.05.2021 № 498/2/99-00-04-02-01-02, також ЗІР 103.25 (діяло до 01.01.2025, але висновки для квартального звіту можна перенести на місячний). Якщо раптом допущена помилка нумерації, треба продовжувати нумерувати, а з нового місяці робити все правильно. Виправляти таку помилку не потрібно.
Щодо додатків — у них ставиться номер Податкового розрахунку. Номер самого додатку у Податковому розрахунку відсутній.
Детальніше про Податкові розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий», а також їхню нумерацію – читайте у матеріалі пропомилки в об’єднаному звіті.
Яку чисельність працівників зазначати у Податковому розрахунку
У Податковому розрахунку кількість працівників зазначається декілька разів. Однак зверніть увагу, що там використовуються різні статистичні способи підрахунку такої кількості, які також відрізняються ще й різними дещо правилами щодо врахування жінок-декретниць та зовнішніх сумісників. Аби внести ясність у це питання складено таблицю нижче. Середньооблікову кількість можна взяти також зі статистичного Звіту із праці (формі 1-ПВ).
ПОКАЗНИКИ КІЛЬКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ У ПОДАТКОВОМУ РОЗРАХУНКУ (ПР)
облікова кількість штатних працівників1
середньооблікова кількість штатних працівників1
кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нарахована зарплата2
кількість осіб, які працюють за трудовими договорами (контрактами)
місце показника у Податковому розрахунку:
ряд. 102 ПР
ряд. 101 ПР
ряд. 103 ПР
ряд. 04 Додатка 4ДФ ПР
відпустка з вагітності та пологів:
включаються
не включаються
не включаються
не включаються
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3(6)-річного віку:
включаються
не включаються
не включаються
не включаються
зовнішні сумісники:
не включаються
не включаються
включаються, якщо їм нараховувалася зарплата
так, якщо їм нараховувався дохід за ознакою «101»3
працівники, які весь місяць перебували на лікарняному або у відпустці без збереження:
включаються
включаються
включаються, якщо їм нараховувалася зарплата
так, якщо їм нараховувався дохід за ознакою «101»3
2 — має співпадати з кількістю, яка відображена за Додатком Д1 Податкового розрахунку;
3 — див. п. 4 розд. IV Порядку № 4, а також роз’яснення ДПС 103.25 ЗІР (недіюче, але висновки актуальні). Якщо кількість таких працівників змінювалася впродовж місяця, то зазначається максимальна кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом такого звітного місяця. Наприклад, станом на 1 січня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного місяця одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного місяця працювало 32 особи
Наприклад, якщо на підприємстві, яке згортає свою діяльність, є лише одна працівниця (директорка), яка зараз перебуває у відпустці для догляду за дитиною, то показники кількості у звіті мають бути заповнені так, як у таблиці нижче.
ПРАЦІВНИЦЯ У ВІДПУСТЦІ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ В ПОДАТКОВОМУ РОЗРАХУНКУ
облікова кількість штатних працівників
середньооблікова кількість штатних працівників
кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нарахована зарплата
кількість осіб, які працюють за трудовими договорами
Чи подавати пусті додатки до Податкового розрахунку і пустий Звіт
Ситуація проста — нема чого декларувати у певному Додатку чи навіть у самому звіті. Як тут бути? Керуємося у цьому питанні пп. «б» п. 176.2 ПК, Порядком № 4 та листом ДПС від 07.04.2021 № 2123/0/99-00-04-02-01-09 (далі — Лист № 2123).
Почнемо з Додатків Д5 і Д6, бо з ними простіше. Їх треба подавати лише, якщо є підстави для їхнього подання, а саме:
Додаток Д5 — наприклад, закінчення чи початок трудових відносин. Всі умови — див. у зносці до таблиці з описом додатків (див. абз. 2 п. 5 розд. IV Порядку № 4);
Додатка Д6 — подаємо лише, якщо є робочі місця, робота на яких зараховується до спецстажу. Якщо таких місць немає, то цей додаток не формується й не подається (див. абз. 2 п. 6 розд. IV Порядку № 4).
Якщо додаток не подається, то у такому разі й не треба робити його «пустим» та відмічати його на першій сторінці Звіту, — додатка тоді просто немає.
Увага: Додатки Д5 і Д6 подаються не завжди, а лише коли є умови для їхнього подання. Порожніми їх подавати не потрібно.
Щодо Податкового розрахунку, то він подається, якщо впродовж звітного періоду нараховувалисядоходи (див. абз. 3 п. 1 розд. ІІ Порядку № 4, пп. «б» п. 176.2 ПК). Виходить, що якщо у підприємства або ФОП взагалі немає найманих працівників і не було виплат фізособам за ЦПД, то й подавати Податковий розрахунок не потрібно. Однак, якщо працівники є, але з тих чи інших причин не працювали й за ними не було виплат — відпустка за власний рахунок, призупинення трудових відносин впродовж воєнного стану тощо — виникає досить спірна ситуація, особливо щодо Додатків Д1 і 4ДФ, адже Порядок № 4 не містить чітких вказівок з цього приводу. Єдине, що за Порядком № 4 Додаток Д1 подавати НЕ треба, якщо у звітному місяці взагалі не використовувалася праця фізосіб на умовах трудового договору/контракту (див. абз. 2 п. 1 розд. IV Порядку № 4). Досить спірною і розпливчастою є умова «не використовувалася праця».
Дещо світла на питання неподачі Додатків Д1 і 4ДФ проливає Лист № 2123, за яким є такі рекомендації:
Додаток 4ДФ — подавайте завжди, коли подаєте Податковий розрахунок (без винятків). Тобто незалежно від наявності показників для декларування у Додатку 4ДФ;
Додаток Д1 — завжди, коли є трудові відносини або ЦПД хоча б один день у місяці. Якщо ж трудових відносин не було, то Додаток Д1 може бути «пустим».
Також можна скористатися для певних ситуацій таблицею нижче. У ній зліва наведено ситуації, а справа — рекомендації щодо цієї ситуації.
ПОДАТКОВИЙ РОЗРАХУНОК І ДОДАТКИ Д1, 4ДФ: ПОДАВАТИ ЧИ НІ
Господарська ситуація (якщо вона є хоча б в один день звітного місяця):
Подача звіту і додатків (відповідає ситуації зліва):
наймані працівники (трудові договори)
діючі ЦПД, у т.ч. відкриті або закриті у місяці1
будь-які нарахування, виплати, сплата податків за фізособами впродовж місяця (є трудовий/ЦПД або взагалі ніякого)
податковий розрахунок
Додаток Д1
Додаток 4ДФ
немає
немає
немає
не подаються (це ситуація, коли взагалі відсутні показники для декларування за місяць)
немає
так, є
немає
так
так (адже є графа 14)2
так, але з нульовими доходами, ПДФО/ВЗ
так, є
немає
так, (трудовий або ЦПД)
так, вони є, хоча й не кожного місяця3
так
так, але за місяці, коли доходу не було — пустий3
так, але за місяці, коли доходу не було — з нульовими доходами, ПДФО/ВЗ
так, вони є щомісяця
так
так
так
так
ні
так, але за ними тільки ЄСВ, без ПДФО/ВЗ4
так
так
так, дохід цей слід показати4
1 — якщо ЦПД був відкритий/закритий, то за такий місяць ще й слід подати Додаток Д5;
2 — графа 14 Додатка Д1 — це кількість днів перебування у трудових відносинах або цивільно-правових відносинах, тобто дні дії відкритого ЦПД;
3 — наприклад, підприємство почало працювати з середини місяця. «Пустий» додаток — це порожні клітинки в електронній формі або прокреслені пусті клітинки у паперовій формі;
4 — наприклад, допомога з вагітності та пологів. ЄСВ за нею є та вноситься до Додатку Д1. ПДФО/ВЗ — не утримуються, але такий дохід усе одно треба показати під ознакою «128» у Додатку 4ДФ (у місяці нарахування допомоги)
Якщо є сумніви, чи ви не згодні, — зверніться за індивідуальною консультацією до ДПС, або ж подайте пустий Звіт чи Додатки до нього. Штрафу за це точно не буде.
Об’єднаний Податковий розрахунок з ЄСВ та ПДФО/ВЗ має статус податкової декларації, а тому на нього поширюються традиційні для них штрафи. Так, за неподання цього Звіту штраф — 1020 грн, а при повторному протягом року — уже 2040 грн (п. 119.1 ПК). Однак на період воєнного стану у разі відсутності у платника податків можливості вчасно подати звітність ці штрафи не застосовуються (п. 69.1 підрозд. 10 Перехідних положень ПК). Отже, можливий лише адміністративний штраф на посадових осіб — від 34 до 51 грн, а при повторному порушенні протягом року — 51 – 85 грн (підстава — ст. 1634 КпАП, що стосується звітності з ПДФО).
