Внесок засновника до статутного капіталу здійснено в інвалюті: чи визначати курсові різниці

Статутний капітал ТОВ було оголошено в національній валюті — гривні (без зазначення валютного еквівалента). Тому не існувало монетарної (грошової) заборгованості засновника перед підприємством в інвалюті, яка б підлягала перерахунку як у бухгалтерському, так і в податковому обліку на кожну звітну дату та дату зміни суми такої заборгованості згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» та пунктом 153.1 Податкового кодексу України (ПК). Курс НБУ на дату внесення засновником першого внеску до статутного капіталу не пов’язаний з розміром статутного капіталу. Перший внесок міг бути здійснений засновником як до дати реєстрації статуту в держадміністрації на тимчасовий банківський рахунок, так і в будь-який день після такої реєстрації (на сьогодні не існує вимоги щодо внесення 50% статутного капіталу до моменту реєстрації ТОВ).

Згідно з підпунктом 153.1.3 ПК визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в інвалюті, заборгованості та іноземної валюти, здійснюється відповідно до П(С)БО. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

За правилами бухобліку згідно з пунктом 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в інвалюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в інвалюті та інших монетарних статей про операційну діяльність, відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат).

Вартість валюти визначатиметься виходячи з курсу НБУ на дату зарахування коштів на рахунок підприємства та підлягатиме перерахунку на звітну дату та на дату проведення операцій з валютою. Отже, операційні курсові різниці на підприємстві у бухгалтерському і податковому обліку виникатимуть лише внаслідок перерахунку вартості валюти.

Із запитання зрозуміло, що сума внесеної засновником валюти не витрачалася і зберігалася на розрахунковому рахунку підприємства в інвалюті у тій самій сумі 11950 EUR. Фактично ж банк ще й нараховує підприємству відсотки за перебування валюти тривалий час на рахунку, і залишок валюти буде трішки більшим. Розраховуючи операційні курсові різниці, слід пам’ятати, що протягом такого тривалого періоду (понад рік) курс НБУ міг як зменшуватися, так і збільшуватися; курсові різниці за залишком валюти потрібно визначати на кожну звітну дату (а вони можуть бути як позитивними, так і від’ємними).

Потім засновником було прийняте рішення сформувати статутний капітал у розмірі 80 782 грн. (курс НБУ на дату ухвалення рішення — 6,76 грн./EUR), тобто статутний капітал оголошено у національній валюті вже із зазначеним валютним еквівалентом (6,76 грн./EUR). При відображенні «нового» статутного капіталу виникає ситуація, коли в гривневому еквіваленті засновник фактично вже вніс 87593,50 грн./11950 EUR, а повинен внести, згідно з новим Статутом, лише 80782,00 грн./11950 EUR.

Щоб закрити розрахунки з засновником на рахунку 46 «Неоплачений капітал», в обліку слід відобразити неопераційну курсову різницю, що виникла за рахунок курсів НБУ між датою оголошення «нового» статутного капіталу та датою внеску валюти від засновника у сумі 6811,50 грн.

Відображення в обліку операцій зі зменшення статутного капіталу та розрахунку курсових різниць

При оцінці внесків до статутного капіталу перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, встановленим НБУ (ст. 393 Господарського кодексу України). Таким чином, у податковому обліку вартість валюти, що надійшла раніше на рахунки підприємства як внесок до статутного капіталу, підлягає перерахунку на дату затвердження власниками змін до установчих документів підприємства.