Статутний капітал підприємства 2024: поняття, бухгалтерський облік та оподаткування

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Статутний капітал — це вартість внесків засновників підприємства. У консультації детально розглянемо поняття статутного капіталу, обмеження щодо його розміру, оподаткування внесків до статутного капіталу, бухгалтерський облік статутного капіталу, зокрема операцій з формування, збільшення та зменшення статутного капіталу.

Що таке статутний капітал

Статутний капітал (СК) – це вартісна оцінка внесків засновників (учасників) підприємства. Назва взята з установчого документа більшості підприємств – статуту. У ньому, як правило, фіксується хто, що вніс, а також оцінка внеску. За номінальною вартістю внеску учасника у співвідношенні з загальною вартістю статутного капіталу й визначається частка кожного з учасників у підприємстві, його права голосу на загальних зборах.

Вартість внесків у статутному капіталі завжди постійна – це значить, що визначається один раз, фіксується у статуті й надалі не перецінюється. Навіть якщо у майбутньому внесені засновниками активи переоцінюються.

Увага: Статутний капітал – вартість внесків засновників підприємства

У правовій площині правила формування статутного капіталу детально регулюються статутом з урахуванням положень таких нормативних документів:

Статутний капітал і статут підприємства

Вимога обов’язкового вказання розміру СК у статуті є не для кожної організаційно-правової форми підприємства. Так, вона є для АТ (пп. «3» ч. 2 ст. 13 Закону про АТ), відсутня для ТОВ і ТдВ (ч. 5, 6 ст. 11 Закону про ТОВ). Розмір СК відсутній і у модельному статуті ТОВ.

Однак усе одно розмір СК є обов’язковим у ЄДР (див. пп. «15» ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» від 15.05.2003 № 755-IVдалі – Закон № 755). Якщо розмір СК у статуті не вказаний, то тоді його треба оформити протоколом рішення загальних зборів учасників ТОВ/ТдВ (або рішенням єдиного учасника, наприклад у ПП). Там же вказати часки кожного учасника.

Увага: у статуті ТОВ/ТдВ розміру СК та часток учасників може не бути.

Також є чи немає розміру СК у статуті особливого значення не має, так як усе одно при його зміні треба подавати відомості держреєстратору у вигляді рішення (протоколу) загальних зборів (пп. «а» пп. «3» ч. 5 ст. 17 Закону № 755).

Статутний капітал: бухгалтерський облік

В Інструкції до Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі – Інструкція № 291) для обліку СК передбачений окремий субрахунок 401 «Статутний капітал». У бухгалтерському балансі статутний капітал є складовою розділу «Власний капітал» та відображається у складі рядків:

  • ряд. 1400 «Зареєстрований (пайовий) капітал» (форма № 1 за НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та форма № 1-м за НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»);
  • ряд. 1400 «Капітал» (форма 1-мс за НП(С)БО 25).

Також підприємства, які складають Звіт про власний капітал відображають зміни в статутному капіталі у графі 3 (форма № 3 НП(С)БО 1).

Увага: субрахунок 401 «Статутний капітал» – ведемо облік СК у господарських товариств (ТОВ, АТ та ін.), державних і комунальних підприємств.

Статутний капітал: особливості обліку у підприємств різних форм

У консультації розглядатимемо особливості формування статутного капіталу ТОВ. Щодо підприємств інших організаційно-правових форм, то маємо таке:

  • АТ – мають багато специфіки в обліку, яка пов’язана з обігом акцій, їхній статутний капітал поділений не на частки, а на акції;
  • інші господарські товариства (ТдВкомандитніповні) – облік СК аналогічний ТОВ;
  • ПП – облік у цілому аналогічний обліку СК у ТОВ, але є одна відмінність. За Інструкцією № 291 у них обліковувати статутний капітал треба на окремому субрахунку 403 «Інший зареєстрований капітал», але у балансі він все одно потрапляє до тих же рядків, що й статутний капітал у ТОВ (див. вище). ПП не входять до сфери дії Закону № 1576, так як не є господарськими товариствами. Керуються вони досить загальними нормами статті 113 ГК та правилами статуту;
  • державні та комунальні підприємства, у т.ч. медзаклади-КНП  облік СК аналогічний ТОВ.

Увага: субрахунок 403 «Інший зареєстрований капітал» – ведемо облік статутного капіталу у приватних підприємств (ПП).

Чи може статутного капіталу не бути взагалі

У самостійної юрособи у формі господарського товариства чи ПП статутний капітал є завжди. Статутний капітал є навіть у бюджетних установ – там це внески державного/комунального майна вищого розпорядника бюджетних коштів.

Якщо статутний капітал відсутній у балансі суб’єкта господарювання, то це філія або відокремлений підрозділ без статусу юрособи. У них статут взагалі відсутній і замість нього є положення про філію/відокремлений підрозділ.

З числа юросіб є винятки:

  • кооперативні підприємствакредитні спілки. У них замість статутного є пайовий капітал, облік якого за Інструкцією № 291 ведеться на субрахунку 402 «Пайовий капітал»;
  • об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), профспілки, партії, творчі спілки, благодійні організації, об’єднання громадян та інші непідприємницькі товариства (ст. 85 Цивільного кодексу України, даліЦК).

Увага: статутний капітал не мають філії, відокремлені підрозділи, кооперативи, кредитні спілки, ОСББ, профспілки, а також інші непідприємницькі товариства.

Однак і кооперативи, і ОСББ установчий документ теж називають статутом. Причина відсутності СК – у них інша сутність внесків. Якщо у господарських товариств кількість прав голосу залежить від частки внеску у загальній сумі статутного капіталу, то у кооперативів діє правило «один учасник – один голос», а у ОСББ права голосу співвласника пропорційні площі квартири у загальній площі квартир ОСББ. Подібна ситуація у партій, благодійних фондів, профспілок та інших непідприємницьких товариств. Використовувати субрахунок 401 «Статутний капітал» не можна, так як у Інструкції № 291 прямо вказано, що на ньому ведеться облік СК тільки господарських товариств, державних і комунальних підприємств.

Увага: статутний капітал мають усі ТОВ, АТ, інші господарські товариства, ПП, державні та комунальні підприємства, а також бюджетні установи.

Для непідприємницьких товариств можна запропонувати обліковувати внески учасників на субрахунку 403 «Інший зареєстрований капітал», так як розмір СК є обов’язковою інформацією ЄДР для будь-якою юрособи, тобто підлягає реєстрації (див. пп. «15» ст. 9 Закону № 755).

Увага: субрахунки 403 «Інший зареєстрований капітал» використовуємо також для обліку внесків учасників непідприємницьких товариств, наприклад ОСББ, профспілок, благодійних фондів та інших.

Статутний капітал: які обмеження щодо розміру

Обмеження можливі щодо кількості учасників та розміру самого статутного капіталу. Наводимо ці обмеження.

 

ВИМОГИ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАСНОВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ

Тип підприємства

Засновники (учасники)

Мінімальний розмір статутного капіталу

Кількість

мінімальна

максимальна

ТОВ

одна юрособа або одна фізособа

100 учасників (як юрособи, так і фізособи)

відсутній

ПП

фізособи у будь-якій кількості або одна юрособа

АТ

не обмежена

1250 мінімальних зарплат на момент реєстрації підприємства (у квітні-грудні 2024 року – це 10 000 000 грн)

Особливі обмеження щодо розміру та способу формування статутного капіталу встановлені для страхових компаній і банків, які практично всі діють у формі АТ. Правила формування СК для них визначаються спеціалізованими для них законами.

Статутний капітал платника єдиного податку

25% у статутному капіталі єдиноподатника – це максимально можлива частка у статутному капіталі неплатників єдиного податку з числа юросіб (пп. 291.5.5 Податкового кодексу України (даліПК), а також роз’яснення ДПС). Наприклад, підприємство перебуває у групі 3 спрощеної системи оподаткування (єдиного податку), а засновниками є одна фізособа та одна юрособа. Тоді у них може бути таке співвідношення часток:

  • фізособа ≥ 75%;
  • юрособа (платник податку на прибуток) ˂ 25%.

Однак, якщо юрособа-засновник – єдиноподатник, то співвідношення часток може бути будь-яке. Також будь-яке співвідношення може бути, якщо всі засновники фізособи.

Що може бути внеском у статутний капітал

У таблиці нижче наводимо дозволені й заборонені внески до СК. Зверніть увагу, що майно, яке внесено до СК, втрачає свою приналежність засновнику (учаснику) і стає власністю підприємства, яке може ним розпоряджатися на власний розсуд, наприклад продати, дарувати, ліквідувати (ч. 1 ст. 115, 319 ЦК).

 ДОЗВОЛЕНІ ТА ЗАБОРОНЕНІ ВНЕСКИ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Критерій

Внески до статутного капіталу:

Дозволені
(ч. 1 ст. 11 Закону № 1576)

Заборонені
(ч. 3 ст. 13 Закону № 1576)

види майна

для всіх підприємств:

  • кошти (у т.ч. в іноземній валюті);
  • цінні папери (акції, інвестиційні сертифікати тощо);
  • інше майно (нерухомість, обладнання, техніка та інші матеріальні цінності);
  • майнові права, що мають грошову оцінку, наприклад майновій права на об’єкти інтелектуальної власності

для ТОВ:

  • бюджетні кошти;
  • кошти отримані в кредит чи під заставу;
  • векселі;
  • майно державних (комунальних) підприємств, які відповідно до рішення закону чи ОМС не підлягає приватизації;
  • майно, що знаходиться в оперативному управлінні бюджетних установ

для АТ – додатково (ч. 1 ст. 11 Закону про АТ):

  • боргові цінні папери (наприклад, облігації), емітентом яких є засновник;
  • зобов’язання з виконання для АТ робіт і надання послуг

права щодо майна

майно має належати учаснику на праві власності; майно повинно бути відчужуваним (немає заборони щодо його відчуження, наприклад застави, податкової застави); майно повинне мати грошову оцінку

Майно, що є орендованим; майно, яке знаходиться в заставі; майно, грошову оцінку якого достовірно встановити неможливо. Також заборонено вносити права на земельну частку, а також земельні ділянки, що призначені для ведення особистого сільського господарства (п. 14, п. 15 розділу Х ЗК)

Оцінка внесків у статутний капітал

Оцінка внесків учасників здійснюється самими ж учасниками й фіксується у статуті. Таку вартість можна назвати первісною. Особливих законодавчих вимог щодо ТОВ і ПП у цьому відношенні немає. Нюанси є тільки для:

  • АТ, для яких вимагається, щоб ціна майна, яке вноситься, відповідала його ринковій вартості, яка визначається шляхом незалежної експертної оцінки (ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 11 Закону про АТ); 
  • створенні господарського товариства на основі державного/комунального майна. Тоді теж вимагається обов’язкова незалежна експертна оцінка внесків, тобто така, яка здійснюється суб’єктом оціночної діяльності;
  • один з засновників наполягає на проведенні незалежної оцінки. У такому разі слід або погодитися всім, або відмовитися від його участі у створенні підприємства.

Результат оцінки внесків фіксується:

  • якщо оцінка була самими учасниками – у протоколі загальних зборів засновників;
  • якщо оцінка була незалежною актом оцінки.

У кінцевому результатів вартість записується до статуту.

Подальша зміна вартості майна, яке було внесено як вклад до статутного капіталу, не впливає на розмір частки учасника в статутному капіталі, що був зазначений у статуті. Наприклад, учасник вніс до статутного капіталу ТОВ легковий автомобіль. Якою б не була у подальшому вартість даного автомобіля на ринку, проводилися чи ні його переоцінка у бухгалтерському обліку – внесок учасника у статутний капітал вартості незмінний.

Зверніть увагу, що для ТОВ оцінка майна має бути затверджена одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. Це має бути занесено у рішення про створення товариства (ч. 3 ст. 13 Закону про ТОВ). Таким рішенням і є згаданий протокол зборів засновників.

Увага: під час створення ТОВ незалежна оцінка внесків необов’язкова, можна вказати у статуті будь-яку вартість погоджену всіма учасниками на основі одностайної згоди.

Документальне оформлення внесків у статутний капітал

Зазвичай оформлення прийняття майнових внесків до СК здійснюється за допомогою акта приймання-передачі, складеного у довільній формі. Єдина вимога – мають бути дотримані обов’язкові реквізити щодо первинних документів, визначені у частині 2 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 (далі – Закон про бухоблік). В акті має бути детальний опис переданого майна, який дозволяє однозначно ідентифікувати переданий об’єкт, якщо він унікальний, наприклад:

  • для автомобіля – марка та його державний номер (чи VIN-код), модель, рік випуску, колір;
  • для нерухомості – площа й тип, місце знаходження (адреса), посилання на документ, який підтверджує право власності.

Акт мають скласти та підписати учасник товариства (або його уповноважена особа), який передає внесок, та представник товариства-отримувача (це може бути особа уповноважена загальними зборами або директор). В акті може бути зафіксована також передача супровідних документів на майно, наприклад сервісної книжки на автомобіль і т.п.

Якщо у підприємства всього лише один засновник, наприклад у ПП, то тоді акт приймання-передачі з двох сторін – як приймаючої, так і передаючої – підписує він один (лист Держкомпідприємництва від 10.09.2008 № 7667).

Увага: у акті приймання-передачі простежте за тим, щоб були описані усі предмети пов’язані з об’єктом, який передається, включаючи документацію.

Підписи в акті приймання-передачі мають бути засвідчені нотаріально, якщо надалі буде відбуватися реєстрація прав власності на отримане майно у держреєстратора.

Отримання внесків до СК у вигляді запасів оформляється прибутковим ордером або актом про приймання матеріалів, або товаро-транспортною накладною (оновлення п. 3.3 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, наказ Мінфіну від 10.01.2007 № 2, проєкт змін від Мінфіну).

Акт приймання-передачі використовується для всіх майнових внесків, у т.ч. й нематеріальними активами та цінними паперами.

Також, якщо як внесок до СК постачаються об’єкти, які обкладаються ПДВ, то інвестор (засновник), який є платником ПДВ, має на дату фактичної передачі таких майнових прав нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ і скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Щодо грошових внесків підтвердженням є традиційні документи – банківські виписки, прибуткові касові ордери, банківські квитанції.

Строки формування статутного капіталу

Насьогодні діє норма, що заборгованість за внесками до СК має бути погашена до закінчення 6 місяців з дня реєстрації (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ). Якщо даний строк вийшов, то виконавчий орган ТОВ має надіслати такому учаснику письмове попередження з установленим додатковим строком – він має не перевищувати 30 днів (ст. 15 Закону про ТОВ).

Грошовий внесок до статутного капіталу

Існує загалом 3 способи здійснити грошовий внесок: через касу підприємства, касу банка або шляхом безготівкового розрахунку. Їх можна комбінувати. Але якщо останні 2 способи не мають ніяких обмежень, то щодо першого – готівкою в касу підприємства – діють загальні готівкові обмеження за готівковими розрахунками за один день:

  • внесок від засновника-юрособи або ФОП – не більше 10000 грн;
  • внесок від засновника-фізособи – не більше 50000 грн.

Обійти обмеження можна двома варіантами: або розбити суму на частини й вносити щодня або внести через касу банку.

Також зверніть увагу, що здійснити внесок готівкою можна лише після реєстрації підприємства, так як до реєстрації ще просто не може бути каси й касової книги. Щодо грошових переказів – для технічного здійснення такої процедури до реєстрації підприємства треба мати спеціальний поточний рахунок (п. 52, 53 Інструкції з постанови правління НБУ від 12.11.2003 № 492).

Оподаткування внесків до статутного капіталу

Оподаткування грошових внесків до статутного капіталу

Тут все просто: такі внески не оподатковуються. Ні податком на прибуток, ні ПДВ, ні єдиним податком:

  • податок на прибуток – не зачіпає, тому що не виникає ні доходів, ні витрат, а отже й немає впливу на фінансовий результат (ІПК ДПС від 21.03.2018 № 1149/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
  • ПДВ – не є об’єктом оподаткування, так як відсутній факт постачання товарів, робіт, послуг, а передача ж самих корпоративних прав від підприємства учаснику теж не об’єкт оподаткування (пп. 14.1.185 ПК, пп. 14.1.191 ПК, пп. 196.1.1 ПК);
  • єдиний податок – ні, тому що грошові внески до СК не включаються до оподатковуваного доходу платника єдиного податку (пп. «8» п. 292.11 ПК, ІПК ДПС від 08.09.2017 № 1868/ІПК/05-99-12-04-14);
  • ПДФО та військовий збір – не оподатковується (пп. 165.1.44 ПК). Якщо гроші до СК передала фізособа, то в обмін на них фізособа отримує корпоративні права, наприклад частку у ТОВ. Це слід показати у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку під ознакою «178» (роз’яснення ДПС 103.25 ЗІР).

Оподаткування майнових внесків до статутного капіталу

А тут уже складніше: внески основними засобамизапасаминематеріальними активами можуть обкладатися ПДВ та можуть бути податкові різниці в особи, що вносить (учасника), а саме:

  • ПДВ – передача майна до СК прирівнюється до його продажу як товару (пп. 14.1.191 ПК), а тому підлягає оподаткуванню ПДВ за загальною ставкою – 20% (ІПК ДПС від 21.03.2018 № 1149/6/99-15-02-02-15/ІПК). Підприємство-отримувач тоді має право на податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. Єдина умова – на момент здійснення внеску воно уже має бути зареєстрованим як платник ПДВ. При цьому навіть постачання майнових прав на об’єкт нерухомості ДО СК, наприклад права користування будівлею чи приміщеннями, в цілях обкладання ПДВ розглядається як постачання такого об’єкта нерухомості (див. роз’яснення ДПС 101.04 ЗІР). Якщо ж внесок здійснюється від неплатника ПДВ чи фізособи, то він не оподатковується. Також зверніть увагу, що якщо внесок використовується у негосподарській діяльності або неоподаткованій ПДВ діяльності, то слід буде нарахувати податкове зобов’язання за пунктом 198.5 ПК та зареєструвати таку податкову накладну впродовж 20 днів з кінця місяця здійснення внеску;
  • податок на прибуток – впливу немає. Так, специфічних податкових різниць немає (пп. 134.1.1 ПК). підприємство-учасник, яке передає внесок до СК, відображає в податковому обліку ті ж самі податкові різниці, що й при продажу основних засобів і нематеріальних активів, які пов’язані з коригуванням їхньої залишкової вартості (ст. 138 ПК). У створеного підприємства облік ведеться за загальними правилами обліку таких активів, наприклад щодо амортизації. У малодоходників усе за правилами бухгалтерського обліку без обліку податкових різниць. Рішення про застосування податкових різниць підприємство приймає у кінці року; 
  • єдиний податок – у отримувача-єдинника не оподатковується (пп. «8» п. 292.11 ПК). Майно, яке надійшло до СК не збільшує дохід єдиноподатника. Такі операції дозволяються, хоча вони й здійснюються у негрошовій формі і це не загрожує переведенням на загальну систему оподаткування (лист ДПС від 10.07.2019 № 3178/ІПК/04-36-12-04-21). Також юрособа-єдиноподатник групи 3 може вносити кошти або майно чи майно до СК іншої юрособи (див. роз’яснення 108.01.02 ЗІР, та ІПК ГУ ДПС у Донецькій області від 17.01.2020 № 160/ІПК/05-99-04-04). Щодо фізосіб-єдиноподатників, то їхні внески до СК проходять поза господарською діяльністю як внески звичайних фізосіб, так як власником майна може бути лише фізособа або юрособа (ФОП не може виступати як відокремлений власник якогось майна);
  • ПДФО та військовий збір – не оподатковується (пп. 165.1.44 ПК). Якщо майно до СК передала фізособа, то в обмін на передане майно фізособа отримує корпоративні права, наприклад частку у ТОВ. Це слід показати у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку під ознакою «178»;
  • пенсійний збір – як правило, не виникає. Він може бути по легковим автомобілям, але лише коли вони реєструються вперше, тобто це імпорт автомобіля або новий автомобіль з салону (3%, 4%, 5% у залежності від вартості). Щодо нерухомості – пенсійний збір сплачується лише коли сталося придбання за договором купівлі-продажу, чого немає при формуванні СК (п. 8 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Увага: якщо серед засновників фізособи – заповніть Додаток 4ДФ Податкового розрахунку.

Зверніть увагу, що ще при створенні підприємства слід:

  • створити наказ про облікову політику, у якому вирішити цілу низку питань, зокрема й вартісної межі малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), яка за податковими правилами становить 20 тис. грн. Такої цифри слід дотримуватися платникам податку на прибуток – великодоходникам, аби не створювати в обліку податкових різниць у обліку основних засобів;
  • звернути увагу на ПДВ у вартості внесків. Якщо планується реєстрація підприємства платником ПДВ та здійснення таких внесків після такої реєстрації, то при оцінці внесків у статуті слід їх враховувати уже з ПДВ.

Увага: оцінюйте майнові внески до статутного капіталу, враховуючи ПДВ, якщо засновник (учасник) є платником ПДВ.

Оподаткування внесків цінними паперами до статутного капіталу

Якщо внесок здійснюється цінними паперами, то ПДВ, як і при будь-якій передачі цінних паперів не виникає. З ПДФО, військового збору, єдиного податку – ситуація аналогічна майновим внескам. Щодо податку на прибуток:

  • у платників-малодоходників дана операція сама собою на фінансовий результат не впливає;
  • у платників-великодоходників – є податкові різниці за підпунктами 141.2.1, 141.2.2 ПК, оскільки така операція потрапляє під поняття «інше відчуження», а цінні папери у такому разі потребують окремого обліку та складання Додатка ЦП до декларації.

Оподаткування повернення внесків зі статутного капіталу

За умови зворотної ситуації – поверненні внесків – правила діють ті ж самі, тобто:

  • повернення у грошовій формі – нема ні податку на прибуток, ні ПДВ;
  • повернення у майновій формі – операцій знову прирівнюється до операції з продажу.

При поверненні майнових внесків таке оподаткування:

  • ПДВ – нараховується податкове зобов’язання з ПДВ та реєструється податкова накладна на загальних підставах (пп. «а» п. 185.1 ПК, пп. 14.1.191 ПК, ст. 201 ПК). Учасник, який отримує внесок, нараховує податковий кредит;
  • податок на прибуток – знову у підприємств-великодоходників виникають ті ж самі податкові різниці, які передбачені для реалізації основних засобів і нематеріальних активів (ст. 138 ПК);
  • єдиний податок – якщо підприємство-єдиноподатник повертає внесок зі СК учаснику, то об’єкта оподаткування не буде лише тоді, коли віддається те ж саме майно, яке вносилося (пп. «8» п. 292.11 ПК). Однак, якщо внесок був грошовими коштами, а назад – майно меншої вартості (основний засіб, товар тощо), то така операція, на думку податківців, є продажем (лист ДПС від 06.05.2016 № 839/10/02-32-12-03; роз’яснення ДПС 108.01.02 ЗІР). Отже, має бути визнаний дохід у сумі різниці між вартістю грошового внеску та вартістю переданого майна учаснику. Якщо ж вартість відданого майна вища суми грошового внеску, то об’єкта оподаткування не виникає Враховуючи це, також краще уникати ситуації повернення замість одного майна зовсім іншого – така операція податківцями може бути розцінена як бартерна, що єдиноподатникам заборонено. Якщо внесеного майна уже не існує – його повернення слід тоді замінити грошима за вартістю його оцінки у статуті;
  • ПДФО та військовий збір – отримання назад внеску не обкладається. За підпунктом 163.1.1 ПК до оподатковуваного доходу платника податку не входить сума майнового/немайнового внеску до статутного капіталу юрособи (див. також індивідуальну податкову консультацію ДПС від 16.11.2018 № 4862/6/99-99-15-01-01-15/ІПК).

Увага: якщо внесок повертає єдиноподатник – краще його повертати у тій же самій формі, у якій він був внесений: гроші – грошима, майно – тим же самим майном, цінні папери – тими ж цінними паперами. Однак майно не можна замінювати іншим майно.

Збільшення та зменшення статутного капіталу

Статутний капітал не є абсолютно незмінною величиною та може змінюватися. Однак, як правило, це нечасте явище. Причини та способи таких змін наводимо в таблиці нижче.

ПРИЧИНИ ЗМІНИ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Збільшення статутного капіталу

Зменшення статутного капіталу

1. Внесення додаткових вкладів учасників (наприклад, при необхідності дотримання певних вимог банку при отриманні банківського кредиту).

2. Реінвестиція дивідендів* (операція нарахування дивідендів та подальшого спрямування їх на збільшення статутного капіталу, можлива тільки для ТОВ, ТдВ та ПП). 

3. За рахунок нерозподіленого прибутку без попереднього нарахування дивідендів (ч. 1 ст. 17 Закону про ТОВ)

1. Виключення учасника з товариства.

2. Правонаступник (спадкоємець) не вступає в ТОВ (ч. 1 ст. 23 Закону про ТОВ).

3. Вартість чистих активів менша за СК (ч. 4 ст. 144 ЦК).

4. Викуп ТОВ власної частки та непроведення формування резервного капіталу у вартості викупленої частки (ч. 1 ст. 25 Закону про ТОВ).

5. Вартість чистих активів ТОВ знизилася більше, як на 50% у порівняні з цим показником станом на кінець попереднього року (ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ).

6. Добровільне зменшення статутного капіталу

* оподаткування реінвестиції дивідендів – див. ІПК ДПС від 03.04.2019 № 1409/ІПК/26-15-12-03-11, ІПК ДПС від 15.03.2019 № 1053/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Пропорції часток у статутному капіталі учасників мають не змінюватися. Інакше виникає об’єкт оподаткування ПДФО

При зменшенні СК ТОВ має повідомити в обов’язковому порядку письмово протягом 10 днів кожного кредитора, вимоги якого щодо товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою (ст. 19 Закону про ТОВ). Кредитори зокрема в такому випадку мають право вимагати забезпечити свої вимоги заставою або достроковим виконанням ТОВ своїх зобов’язань. Кредитори мають відповісти письмово на дане повідомлення протягом 30 днів.

У ПП порядок збільшення/зменшення статутного капіталу бажано прописати статутом.

Будь-які зміни статутного капіталу мають затверджуватися протоколом загальних зборів підприємства. Зміни до статуту мають бути й зареєстровані у держреєстратора – інформація оновлюється потім у ЄДР. Статут також треба викласти у новій редакції та подати держреєстратору.

Приклад 1 (зменшення СК, вихід учасника). З ТОВ виходить учасник, його частка – 25%. Статутний капітал ТОВ – 10.000 грн. Власний капітал (чисті активи) ТОВ – 600 000 грн (СК 10.000 грн + резервний капітал 90 000 грн + нерозподілений прибуток 500 000 грн).

Якщо зменшення статутного капіталу відбувається через вихід учасника, то йому відшкодовується не тільки його частка у статутному капіталі, а загальна вартість частини майна підприємства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі (ст. 54 Закону № 1576). Як результат, учаснику має бути нараховано 600.000×0,25 = 150.000 грн.

Таку виплату учаснику підприємство може повернути як грошима, так і у натурі, тобто майном у еквівалентній вартості (єдиноподатникам замінювати майно іншим майном не можна – див. вище). Це може бути лише за угодою між учасником і товариством (ч. 2 ст. 148 ЦК). Такою угодою може бути й статут, де визначені правила повернення вкладів.

Статутний капітал: проводки

Облік на підприємстві ведеться з першого дня його реєстрації (ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік). Здійснюючи облік СК зверніть увагу на такі нюанси:

  • залишок за субрахунком 401 «Статутний капітал» має відповідати його значенню у статуті;
  • для обліку заборгованості за внесками призначений рахунок 46 «Неоплачений капітал». Залишок за ним включається у відповідний рядок власного капіталу балансу підприємства зі знаком «–», хоча за своєю суттю це дебіторська заборгованість – борг засновника;
  • рахунок 15 «Капітальні інвестиції» не використовується, тобто при отриманні як внесок до СК основних засобів і нематеріальних активів вони не зараховуються до складу капітальних інвестицій, як це здійснюється при їхньому придбанні, а одразу переносяться на рахунки 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи» (лист Мінфіну від 17.11.2003 № 31-04200-04-5/5570);
  • основні засоби та інші матеріальні внески зараховуються на баланс за їхньою первісною вартістю, якою є справедлива вартість, якою у даному випадку виступає погоджена вартість внесків учасниками в ухваленому статуті. Також вона збільшується на всі супутні витрати, які понесло підприємство (доставка, доведення до стану придатного до використання, наприклад, п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 11 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»).

Приклад 2 (формування СК). Зареєстровано ТОВ «Весна» (платник ПДВ) зі статутним капіталом 1 млн грн. Усі внески були здійснені у строк 6 місяців з дня реєстрації підприємства, а саме:

  • Селезень В.К. – грошовими коштами 250 тис. грн;
  • ТОВ «Зима» (платник ПДВ) – автомобіль вартістю 600 тис. грн, у т.ч ПДВ – 100 тис. грн;
  • Коваль П.Ф. – грошовими коштами 150 тис. грн. 

Усі майнові внески здійснювалися уже після реєстрації підприємства платником ПДВ – див. таблицю нижче.

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З МАЙНОВИХ ВНЕСКІВ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Зміст господарської операції

Дт

Кт

Сума

1

зареєстроване ТОВ «Весна», включаючи його статут

46

401

1000000

2

зарахований на банківський рахунок внесок до СК Костянтина Селезня грошовими коштами

311

46

250000

3

зарахований на банківський рахунок внесок до СК Петра Коваля грошовими коштами

311

46

150000

4

прийнятий автомобіль як внесок до СК від ТОВ «Зима» (вартість без ПДВ)

105

46

500000

5

відображений розрахунок податкового кредиту з ПДВ за отриманим автомобілем

644

46

100000

6

визнаний податковий кредит з ПДВ за отриманим автомобілем на дату реєстрації ТОВ «Зима» податкової накладної у ЄРПН

641.1

644

100000

Типові бухгалтерські проведення з можливого збільшення (зменшення) статутного капіталу наведено в таблиці нижче.

ТИПОВІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВДЕННЯ ЗІ ЗМІНИ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Зміст господарської операції

Дт

Кт

Сума 

Збільшення статутного капіталу

Збільшення за рахунок дивідендів

1

нарахування дивідендів (розподіл прибутку між учасниками)*

441

671

100000

2

реінвестування дивідендів (тільки для ТОВ, ТдВ, ПП)

671

401

100000

Пряме збільшення за рахунок прибутку (без нарахування дивідендів):

 

1

збільшення СК за рахунок нерозподіленого прибутку. Частки учасників при цьому не змінилися (інакше – виникне оподаткування їхнього доходу, наприклад у фізосіб слід буде утримати ПДФО, ВЗ) (ч. 2 ст. 17 Закону про ТОВ)

441

401

100000

Збільшення СК через додаткові внески учасників

1

рішення загальних зборів про збільшення СК, документи подано держреєстратору, внесено зміни до ЄДР

46

401

100000

2

учасники здійснили нові внески грошовими коштами

311

46

100000

Зменшення статутного капіталу

 

Вихід учасника з підприємства (див. дані прикладу 1)

1

нараховано учаснику виплата йому частини чистих активів за рахунок СК (25%)

452

672

2500

2

нарахована учаснику виплата належної йому частини чистих активів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства (25%)

441

672

125000

3

нарахована учаснику виплата належної йому частини чистих активів за рахунок залишку резервного капіталу (25%)

43

672

22500

4

виплата учаснику його частини грошовими коштами при виході

672

311

150000

Подальший продаж частки учасника, який вийшов

5

продаж частки у СК колишнього учасника іншому учаснику

311

452

2500

Ліквідація частки учасника у підприємстві (альтернатива):

відображено зменшення СК після виходу учасника (анулювання статутного капіталу)

401

452

2500

Повернення частки учаснику майном

1

визнаний дохід при повернені учаснику внеску майновими цінностями при виході з ТОВ (передача ОЗ, нематеріальних активів, запасів тощо)

672

712

150000

2

відображено сума податкового зобов’язання з ПДВ при виплаті вкладу майновими цінностями

712

641.1

25000

3.1

переведення ОЗ (транспортного засобу) при поверненні учаснику до групи вибуття за його залишковою вартістю, первісна вартість – 175000 (=125000 (залишкова) + 50000 (нарахований знос))

286

106

125000

3.2

списання частини первісної вартості ОЗ (транспортного засобу) за рахунок раніше нарахованого зносу

131

106

50000

3.3

списання балансової вартості вкладу при його поверненні (ОЗ, транспортний засіб)

943

286

125000

списання балансової вартості вкладу при його поверненні (продукція, матеріали, інші запаси)

943

26,

201

125000

6

доходи операції віднесено на фінансовий результат

791

712

125000

7

витрати за операцією віднесено на фінансовий результат

943

791

125000

* під час нарахування дивідендів мають бути сплачені усі потрібні податки, наприклад ПДФО, ВЗ та авансовий внесок з податку на прибуток у залежності від ситуації


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді