Авансові внески з податку на прибуток: що задекларував, те й заплати

ПРОБЛЕМА

Авансовий внесок з податку на прибуток значно перевищує розрахункову суму податку за І квартал. Чи виникає відстрочений податковий актив у такому випадку? Як відобразити таку ситуацію в бухгалтерському обліку?

РІШЕННЯ

Визначення поняття «відстрочений податковий актив» містить П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

Відстрочений податковий актив — це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок:

• тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню;

• перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

• перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Ураховуючи зазначене, перевищення суми авансових внесків над розрахунковою сумою податку на прибуток за звітний період не є відстроченим податковим активом.

Що робити, якщо авансові внески більші за розрахункову суму податку

Нагадаємо, що критерії, за якими визначено коло платників авансових внесків з податку на прибуток (далі — авансовий внесок), наведено в пункті 57.1 Податкового кодексу України (ПК).

За загальним правилом, авансовий внесок щомісяця сплачують ті суб’єкти господарювання, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 млн. грн.

Лише у випадку, коли платник, який сплачує авансові внески, за підсумками I кварталу не отримав прибутку або отримав збиток та подав податкову декларацію за цей звітний період, він може не сплачувати авансові внески протягом II–IV кварталів. У такому разі він має право на зменшення суми авансових внесків за січень–березень. Аналогічну думку викладено в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затвердженій наказом МДЗ від 22.11.2013 № 698.

Отже, платник має право не сплачувати авансові внески лише у разі отримання збитку або неотримання прибутку за даними декларації з податку на прибуток.

В інших випадках авансові внески з податку на прибуток він має сплачувати до кінця звітного року.

Якщо за підсумками звітного (податкового) року такий платник отримає дохід, що враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, в сумі, меншій за 10 млн. грн., він не нараховує авансові внески на наступний рік.

При цьому надміру сплачені суми податку на прибуток можуть бути повернені такому платнику за підсумками річної декларації на підставі поданої ним заяви відповідно до вимог статті 43 ПК.

Відображення авансових внесків у бухгалтерському обліку

Порядок відображення в бухгалтерському обліку авансових внесків з податку на прибуток викладено у листі Мінфіну від 24.01.2013 № 31-08410-06-5/2297.

Облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (у т. ч. податок на прибуток), ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 № 291).

На окремих субрахунках синтетичного рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Авансові внески з податку на прибуток відображаються за кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках» та дебетом аналітичного рахунку з обліку розрахунків з податку на прибуток рахунку 64.

У кінці року зобов’язання з податку на прибуток підприємством відображається за кредитом аналітичного рахунку з обліку розрахунків з податку на прибуток рахунку 64 і дебетом рахунка 98 «Податок на прибуток». Кредитове сальдо на відповідному аналітичному рахунку підлягає перерахуванню до бюджету.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»