Плата за користування надрами від виробників безалкогольних напоїв

ПРОБЛЕМА

Підприємство видобуває мінеральну воду із скважини та розливає її в пляшки. Крім того, займається виробництвом безалкогольних напоїв. Чи відноситься таке підприємство до гірничодобувних? Як обчислюється плата за користування надрами?

РІШЕННЯ

З прийняттям Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 № 1166-VII (далі — Закон № 1166) внесено зміни до статті 263 Податкового кодексу України (ПК), зокрема, в частині:

  • розширення кола платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — плата за користування надрами);

  • встановлення ставок плати за користування надрами у відсотках (відносних значеннях) від вартості товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для різних груп корисних копалин;

  • обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період, тощо.

Внимание

З питань справляння плати за користування надрами з 01.04.2014 Міндоходів надано листи-роз’яснення від 14.04.2014 № 8763/7/99-99-15-04-01-17 та від 07.07.2014 № 16034/7/99-99-15-04-01-17.

Які підприємства відносяться до гірничодобувних

Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (пп. 14.1.37 ПК).

При цьому під добуванням корисних копалин розуміється сукупність технологічних операцій з вилучення, у т. ч. з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп. 14.1.51 ПК).

У свою чергу, згідно з підпунктом14.1.150 ПК, первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність таких операцій:

  • збирання;

  • дроблення або мелення;

  • сушка;

  • класифікація (сортування);

  • брикетування;

  • агломерація;

  • збагачення фізико-хімічними методами;

  • переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Які саме підприємства відносяться до гірничодобувних, Податковим кодексом, на жаль, не встановлено.

Визначення поняття «гірниче підприємство» містить стаття 1 Гірничого закону України від 06.10.1999 № 1127-XIV. Гірничим підприємством вважається цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об’єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Також згідно з цією нормою гірнича (гірничодобувна) промисловість — це комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення. А як відомо, важка промисловість включає сукупність галузей промисловості, які виготовляють здебільшого засоби виробництва: знаряддя праці (машини, агрегати, механізми, верстати та інші види обладнання й устаткування), предмети праці (сировина, матеріали, паливо тощо). До важкої промисловості відносяться хімічна, металургійна, лісова, паливно-енергетична промисловість та машинобудування.

Враховуючи зазначене, підприємство, яке видобуває мінеральну воду із скважини та розливає її в пляшки або виробляє з неї безалкогольні напої, не є гірничодобувним підприємством.

Розрахунок плати за користування надрами виробниками безалкогольних напоїв

Слід зауважити, що особливих змін щодо обчислення плати за користування надрами підприємствами, які видобувають мінеральну воду для виробництва безалкогольних напоїв, Законом № 1166 не внесено.

На сьогодні актуальною з цього приводу є консультація Міндоходів, розміщена у Загальнодоступному інформаційному ресурсі (категорія 103.05).

Суб’єкти господарювання, які не вважають себе гірничими підприємствами і здійснюють видобування підземних вод, обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини — підземної води за формулою, визначеною у підпункті 263.6.9 ПК, а саме:

Вмп + (Вмп × Крмпе)

Цр = -----------------------------------,

Vмп

де Вмп — витрати, обчислені згідно з підпунктами. 263.6.5-263.6.8 ПК;

К рмпе — коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства;

V мп — обсяг (кількість) видобутої підземної води за податковий (звітний) період.

При цьому у разі обчислення вартості видобутої корисної копалини — підземної води за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються витрати, пов’язані з господарською діяльністю з видобування підземної води та які належать до податкових витрат згідно з розділом III Податкового кодексу.

Також звертаємо увагу, що платники плати за користування надрами, що проводять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням зазначеного у листі Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.06.2014 № 421/07 коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства — 15%.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"

зміст

Знижки на передплату бухгалтерських виданьСкористайтеся нагодою та отримайте знижки на передплату професійних е-журналів «Головбух», «Головбух Агро», «Головбух Медицина», а також експертно-правової системи «Експертус Головбух»!

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді