Списання житлових та нежитлових будівель в бухгалтерському та податковому обліках

ПРОБЛЕМА

На балансі підприємства обліковуються нежитлові будівлі, які повністю не замортизовані, але знаходяться в аварійному стані. Який порядок списання житлових і нежитлових будівель?

РІШЕННЯ

У бухгалтерському обліку основні засоби списуються за рішенням власника підприємства. При цьому не має значення, які будівлі списуються: житлові чи нежитлові, включаючи і будівлі невиробничого призначення. Порядок вибуття основних засобів у бухгалтерському обліку визначено пунктами 33–35 П(С)БО 7 «Основні засоби». У податковому обліку ліквідація основних засобів, у т. ч. житлових чи нежитлових будівель, залежить від джерел їх придбання та регулюється пунктами 144.3, 146.13, 189.9 Податкового кодексу України (ПК).

Бухгалтерський облік

Основний засіб списується з балансу в разі невідповідності критеріям визнання його активом (пп. 33, 35 П(С)БО 7). Непридатність основних засобів до використання встановлюється на підставі висновку постійно діючої комісії, яка складає і підписує акти на списання таких основних засобів. Списання основних засобів оформлюється Актом на списання основних засобів за формою № 03-3, затвердженою наказом Мінстату від 29.12.1995 № 352. У разі списання будівель, які вибувають у зв’язку з тим, що перебувають в аварійному стані або в результаті стихійного лиха, до акту додається акт про стан будівлі, в якому зазначаються причини неможливості (небезпеки) подальшого її використання або обставини стихійного лиха.

Матеріали, отримані при розбиранні основних засобів, які ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу та зараховуються на рахунки обліку матеріальних запасів.

Варто нагадати, що операції з передачі житлових будинків на баланси житлово-комунальних підприємств, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, відображаються за дебетом субрахунку 103 «Будинки та споруди» с кредитом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи». Аналогічно житлово-комунальні підприємства відображають і операції з отримання від органів місцевого самоврядування нежитлових приміщень (будівлі котелень, газорозподільчі станції, тощо). Вартість отриманих приміщень амортизують. Суми нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів. Одночасно на суму нарахованої амортизації об'єктів житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, збільшуються доходи цих підприємств із зменшенням додаткового капіталу, а при його недостатності — статутного капіталу (п. 30 П(С)БО 7).

Отже, при списанні житлових та нежитлових будівель за рішенням власника комунального підприємства сума балансової вартості цієї будівлі зменшує суму додаткового капіталу та збільшує доходи цього підприємства.

Разом з тим, якщо підприємство придбало нежитлову будівлю за власні кошти, то її списують у загальновстановленому порядку, тобто, списують на витрати балансову (залишкову) вартість будівлі та знос.

Податок на прибуток

Основні засоби, безоплатно отримані платником податку на прибуток з метою здійснення їх експлуатації за рішенням центральних органів виконавчої влади або рішень місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, не враховується для визначення об’єкта оподаткування (пп. 136.1.16 ПК).

За податковими правилами списання основних засобів, встановленими пунктом 146.16 ПК платник податку у разі ліквідації основних засобів за його рішенням або якщо з незалежних від нього обставин у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів. Ці правила стосуються основних засобів, які зруйновані, підлягають ліквідації, або якщо платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації. Разом з тим у цьому пункті йдеться лише про ті основні засоби, які придбавалися підприємством за власні кошти, включені до складу відповідної групи основних засобів (у нашому випадку до групи 3) та амортизувалися під час їх використання в господарській діяльності підприємства.

Виведення з експлуатації будь-якого об’єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації на підставі наказу керівника підприємства (п. 146.18 ПК).

Якщо в результаті списання основних засобів будуть оприбутковані ТМЦ, у звітному періоді їх оприбуткування їх вартість включається до складу інших податкових доходів (пп. 135.5.15 ПК). У разі подальшої реалізації таких ТМЦ, їх договірна вартість включається до складу податкового доходу (пп. 135.4.1 ПК). До складу податкових витрат, як прямі матеріальні витрати (пп. 138.8 ПК), відносять вартість визнання ТМЦ активами.

Що стосується списання будівель у податковому обліку, то це залежить від того, за рахунок яких джерел вони були придбані. Так, пунктом 144.3 ПК визначено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів. Тобто, житлові та нежитлові будівлі, які придбавалися за бюджетні кошти і були передані підприємству з метою експлуатації відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади у податковому обліку не включаються до складу основних засобів групи 3 та не амортизуються. Отже і податкові правила списання основних засобів до них не застосовуються.

Отже, підприємство, яке має на балансі нежитлову будівлю в аварійному стані, придбану ним за власні кошти, може її списати та включити до складу податкових витрат недоамортизовану вартість цієї будівлі. Якщо будівлю отримано на баланс безоплатно від органів місцевого самоврядування, то операції зі списання такої будівлі відображаються лише в бухгалтерському обліку.

Податок на додану вартість

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ПК). Порядок оподаткування ПДВ операцій з ліквідації основних засобів встановлено у статті 189 ПК.

Так, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, то така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПК).

Норма пункту 189.9 ПК не поширюється на випадки, коли:

• основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили;

• ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у т. ч. в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства;

• платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

На операції з отримання внаслідок ліквідації необоротних активів комплектувальних виробів, складових частин, компонентів або інших відходів, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються (п. 189.10 ПК).