Відповідно до статті 110 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та статті 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
сума заробітної плати, що належить до виплати.
► Нарахування ЄСВ у 2018 році: зміни та новації
Порядок, строки та форму повідомлення працівників про виплату заробітної плати законодавством не визначено.
Форму повідомлення доцільно навести у додатку до Інструкції з діловодства організації, а якщо її не розроблено — можна видати відповідний наказ. Строки повідомлення і відповідального варто передбачити графіком документообігу бухгалтерії.
► Прожитковий мінімум працездатних осіб
Згідно зі статтею 31 КЗпП заборонено доручати працівникові роботу, не передбачену трудовим договором. Тому у посадовій інструкції працівника необхідно передбачити обов’язок щодо повідомлення працівників про заробітну плату. У такому разі притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за невиконання норм статті 110 КЗпП буде правомірним.
► Трансфертне ціноутворення 2018
У повсякденні працівники бухгалтерської служби формують розшифровки сум заробітної плати за допомогою бухгалтерських програм.
Працівникам можна вручати паперові повідомлення про заробітну плату, або надсилати електронною поштою.
За порушення законодавства про оплату праці винних осіб може бути притягнуто до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством (ст. 36 Закону № 108).
► Зміни в УКТ ЗЕД з 2018 року: що готує нам новий законопроект
Окрім того, відповідальність за порушення законодавства про працю, до якого можна віднести і ненадання розрахункових листків працівникам, встановлено статтею 265 КЗпП. Так, юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Також згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) порушення, зокрема, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями працівникам, у т. ч. колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи — підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг).
► Спрощена система оподаткування у 2018 році
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою статті 41 КпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 нмдг.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
