ПРОБЛЕМА
Постачальники товарів в накладних окремим рядком виділяють «компенсацію залізничного тарифу» за доставку товарів вагонами (як власними, так і орендованими), або виставляють на суму перевезення залізницею акти виконаних робіт (послуг) з організації перевезень. При перевірці такі витрати та податковий кредит було виключено. Чи правомірні такі висновки податківців?
РІШЕННЯ
Порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно зі статтею 62 Статуту залізниць України, затверджених Постановою КМУ від 06.04.1997 № 457, і Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язаних з ними послуг та коефіцієнтів, затверджених наказом Мінтрансу від 26.03.2009 № 317.
Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення вантажів.
Між підприємством та постачальником має бути укладено договір про постачання, в якому передбачено компенсацію залізничного тарифу за доставку товарів вагонами на підставі тарифів Укрзалізниці. При оскарженні рішення податкового органу потрібно навести відповідний укладений договір та надати докази (копії платіжних доручень) про сплату:
- постачальником — послуг перевезень вантажу на підставі залізничних тарифів станції призначення вантажу;
- підприємством постачальнику — компенсації послуг перевезень вантажу на підставі залізничних тарифів.
Таким чином, для незаперечних доказів у судовому або адміністративному оскарженні рішень податкового органу підприємство повинне мати копії платіжних доручень постачальника про сплату залізничних перевезень. Відповідно з договором постачання вантажів платіжні доручення та акти наданих послуг залізничних перевезень є підтвердними первинними документами для включення суми відшкодування залізничного тарифу до податкових витрат підприємства на підставі підпункту 138.10.3 Податкового кодексу України (ПК).
Податковий орган не може не визнавати витрати за наявності первинних документів, якщо в акті перевірки не зафіксовано, що документи були відсутні. Таким чином посилання на підпункт 139.1.9 ПК є безпідставним.
Право на податковий кредит виникає у разі наявності податкової накладної та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПК).
Перевіряючі не встановили порушення норм пункту 198.3 ПК. Отже, їх висновок про зменшення податкового кредиту з посиланням на порушення підпунктів 14.1.27, 139.1.9 і пункту 138.1 ПК — безпідставний. Але потрібно дати незаперечні докази того, що вантаж був використаний у господарській діяльності підприємства. Для цього досить надати докази, що вантаж був використаний в подальшому для реалізації (видаткові накладні, договори купівлі-продажу) або у власному виробництві.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
