Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Ці норми зазначені у статті 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII.
Законодавчі вимоги для забезпечення належних умов праці
Гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників підприємств усіх форм власності регламентують Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248 (далі — Санітарні норми № 248).
Відповідно до пункту 7 розділу І Санітарних норм № 248 шкідливими виробничими факторами є фізичні фактори, зокрема мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання).
Шкідливі умови праці — стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.
Відповідно до Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42, для офісних працівників у холодний період часу визначено такі температурні режими в приміщенні:
- оптимальна температура повітря — 22–24 °С або 21–23 °С;
- допустима температура повітря (нижня межа) — 20–21 °С.
Отже, якщо у приміщенні буде низька температура повітря, яка створюватиме несприятливі мікрокліматичні умови для роботи працівників, то такий факт, відповідно, буде свідчити про порушення вимог законодавства про охорону праці.
Як діяти підприємцю в таких умовах, аби не порушувати чинного законодавства про працю? Найпростішим способом підтримання оптимальної температури в робочих приміщеннях без достатнього централізованого опалення є придбання обігрівачів (конвекторів).
З огляду на той факт, що придбання обігрівачів підприємством спрямоване на забезпечення нормальних умов праці для працівників, то, відповідно, такі заходи будуть прямо пов’язані з госпдіяльністю підприємства.
А щоб мати відповідне документальне підтвердження та уникнути спорів з контролюючими органами, рекомендуємо:
- провести заміри температури в робочому приміщенні та зафіксувати в акті довільної форми зниження температури повітря. Такі заходи здійснює комісія з охорони праці на чолі з керівником підприємства;
- зазначити у внутрішніх документах, що централізоване опалення не дає змоги підтримувати оптимальну температуру повітря;
- видати наказ (розпорядження) керівника про закупівлю обігрівачів з метою обігріву робочих приміщень;
- внести зміни до колективного договору, передбачивши заходи для утеплення робочих приміщень підприємства.
Отже, якщо всі процедури виконані і документи підготовлені, підприємство купує обігрівачі, а бухгалтер офіційно оформлює та обліковує їх на балансі підприємства.
Облік придбаних обігрівачів
Відповідно до пункту 5 П(С)БО 7 «Основні засоби» для цілей бухгалтерського обліку основні засоби (ОЗ) класифікують за такими групами: основні засоби та інші необоротні матеріальні активи. У групі інших необоротних активів є малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА). Це дає змогу зробити висновок, що П(С)БО 7 відносить МНМА до однієї з груп основних засобів, а точніше — до інших необоротних матеріальних активів.
Єдиний критерій згідно з пунктом 4 П(С)БО 7, за яким матеріальний актив, що його утримує підприємство з метою використання у процесі виробництва/діяльності, можуть визнавати об’єктом ОЗ, — це очікуваний строк корисного використання (експлуатації). Такий строк для ОЗ має становити більше одного року (або операційного циклу, якщо він дов-ший за рік). Пункт 5.2 П(С)БО 7 визначає, що підприємства можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, які входять до складу МНМА. Отже, критерії визнання МНМА такі:
- використання активу більше року;
- встановлена підприємством вартісна ознака.
Величину вартісного критерію належності матеріального активу до малоцінних необоротних слід прописати у наказі про облікову політику підприємства.
На відміну від нормативних документів, що регулюють бухгалтерський облік, у підпункті 14.1.138 Податкового кодексу України (ПК) визначені додаткові умови та ознаки, за якими актив може визнаватися основним засобом. До ОЗ належать матеріальні активи, які призначаються для використання у госпдіяльності, очікуваний строк корисного використання яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) та вартість яких перевищує 2500 грн. З цими критеріями порівнюється первісна вартість ОЗ, за якою вони приймаються до податкового обліку, яка формується відповідно до статті 146 ПК.
Отже, обігрівачі, які мають вартість меншу ніж 2500 грн., класифікують як МНМА, включають до складу необоротних активів групи 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та обліковують за первісною вартістю на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (пп. 14.1.138, пп. 145.1 ПК, пп. 5.2.2 П(С)БО 7).
Якщо вартість обігрівачів перевищує 2500 грн., то їх включають до складу основних засобів групи 4 «Машини та обладнання» та обліковують за первісною вартістю на субрахунку 104 «Машини та обладнання» (п. 145.1 ПК, пп 5.1.4 П(С)БО 7).
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначає платник податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років безперервної експлуатації.
Отже, у бухгалтерському та податковому обліку можуть використовувати різні вартісні критерії щодо віднесення матеріальних активів до МНМА або основних засобів.
Наприклад, підприємство придбало обігрівач вартістю 2800 грн. без ПДВ. Вартісну межу основних засобів у бухгалтерському обліку встановлено у сумі 3000 грн. Отже, у бухгалтерському обліку зазначений обігрівач можуть включати до складу МНМА та обліковувати на субрахунку 112, а в податковому обліку — до складу основних засобів групи 4.
Як уже зазначали, придбання обігрівачів підприємством безпосередньо пов’язане з його господарською діяльністю. Тому такі витрати відображають у податковому обліку на підставі підпункту «є» підпункту 138.8.5 ПК. Якщо ж здійснюються заходи з утеплення офісу, доцільніше такі витрати відображати у складі адміністративних на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Хоча у пункті 15.8 П(С)БО 16 «Витрати» визначено, що витрати на охорону праці відносять до загальновиробничих. Але це стосується витрат на охорону праці виробничого та загальновиробничого персоналу, а не працівників офісу.
Нараховування амортизації обігрівачів
У бухгалтерському обліку амортизація обігрівача, який визнано об’єктом основних засобів, нараховується протягом строку його корисного використання, установленого підприємством при визнанні його активом (п. 23 П(С)БО 7). Амортизацію обігрівачів можна нараховувати із застосуванням таких методів:
- прямолінійного;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного (п. 26 П(С)БО 7).
Виробничий метод для амортизації обігрівачів не застосовують.
Амортизація нараховується щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому обігрівач почали використовувати за своїм призначенням, на підставі акта введення в експлуатацію за типовою формою № ОЗ-1. Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття обігрівача або його консервації (п. 29 П(С)БО 7). У разі зміни методу нарахування амортизації або строку використання амортизація нараховується з місяця, наступного за місяцем такої зміни (п. 25, п. 28 П(С)БО 7).
Сума нарахованої амортизації обігрівача включається до складу витрат підприємства і збільшує суму зносу основних засобів. Суму амортизації рекомендуємо включити до складу адміністративних або загальновиробничих витрат, залежно від місця використання обігрівачів (офіс або виробниче приміщення). В обліку таку операцію відображатимуть за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» або 91 «Загальновиробничі витрати» у кореспонденції з субрахунком 131 «Знос основних засобів» (132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»).
Обігрівачі, які підприємство визнало об’єктами МНМА, можуть амортизувати із використанням двох методів на вибір:
- у першому місяці використання — амортизація нараховується в розмірі 50% його вартості та решта 50% вартості — у місяці його вилучення з активів через невідповідність критеріям визнання активом;
- у першому місяці використання — 100% вартості списується з балансу та включається до складу витрат звітного періоду (п. 27 П(С)БО 7).
У податковому обліку для нарахування амортизації обігрівачів, вартість яких більше 2500 грн., можна застосовувати всі методи, передбачені для основних засобів у підпункті 145.1.5 ПК, крім виробничого. Ці методи відповідають установленим у бухгалтерському обліку. Нарахування амортизації з метою оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності (пп. 145.1.9 ПК). Тобто амортизація нараховується за методом, який визначено для основних засобів у бухгалтерському обліку.
Зміни у складі основних засобів, строках їх використання та методах амортизації у податковому обліку, як і в бухгалтерському, враховуються при нарахуванні амортизації за місяць, наступний після місяця, в якому сталися ці зміни (п. 146.2, п. 146.15 ПК).
Амортизація обігрівачів, вартість яких менше 2500 грн. (НМНА), нараховується за одним із методів, передбачених підпунктом 145.1.6 ПК.
Операція з придбання обігрівача в обліку: приклад
Підприємство придбало обігрівач для офісного приміщення вартістю 1200 грн., у т. ч. ПДВ — 200 грн. Згідно з положенням про облікову політику підприємства амортизацію МНМА нараховують у розмірі 100% при введенні в експлуатацію.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
