Цьогоріч бути недобросовісним роботодавцем та експлуататором нелегальної праці стало в рази дорожчим. У чималу копієчку влетить бізнесу і його «негостинність» стосовно нежданих перевіряльників дотримання трудового законодавства.
Із 2017 року введено нові фінансові санкції до роботодавців: за недопуск органів контролю з питань додержання законодавства про працю до перевірки. За таке порушення світить штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат, установлених на момент виявлення порушення (у 2017 році — 9600 грн).
Серйозніший штраф загрожує за недопуск до перевірки, якщо її предметом є фактичний допуск до роботи осіб без укладання трудового договору або з оформленням такої особи на неповний робочий день, а насправді вона працює повний робочий день. За таке перешкоджання роботодавця змусять сплатити штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат, установлених на момент виявлення порушення, що з 01.01.2017 становить 320 000 грн.
Розслаблятися не варто, навіть якщо ви не знайшли себе в оприлюднених планах перевіряльників на сайтах регіональних органів Держпраці. Адже від позапланових відвідин ніхто не застрахований.
Однак суб’єкт господарювання має право не допустити інспектора з праці до перевірки, якщо той сам порушує або не дотримується вимог законодавства. Тож з’ясуємо, за яких обставин недопуск посадових осіб органів контролю до перевірки буде правомірним і не призведе до штрафування роботодавця.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Підстави не допустити перевіряльників до позапланової перевірки
Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулює Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі — Закон № 877).
За його нормами суб’єкт господарювання має право не допускати інспекторів з праці до перевірки, якщо вони:
- не надали копії документів, передбачених Законом № 877, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
- не внесли запис про перевірку до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю). Звичайно, за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання;
- повторно позапланово перевіряють той самий факт (факти), що був (були) підставою для попередньої позапланової перевірки (ст. 10 Закону № 877).
З останньою підставою все зрозуміло, тож зупинимось на двох інших.
Документальні «аргументи» правомірності перевірки
Передусім для санкціонування перевірки орган державного нагляду (контролю) видає наказ, у якому зазначає назву суб’єкта господарювання та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) інспектор отримує посвідчення (направлення) на проведення перевірки. Документ підписує керівник (його заступник) органу державного нагляду із зазначенням прізвища, імені та по батькові й засвідчує печаткою. При цьому таке посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку перевірки (ст. 7 Закону № 877).
Посвідчення (направлення)
на перевірку є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки
Саме це посвідчення (направлення), а також службове посвідчення посадової особи органу державного нагляду, зобов’язані пред’явити перевіряльники суб’єкту господарювання до початку перевірки. Крім цього, суб’єкт господарювання має право отримати копію відповідного посвідчення (направлення).
Пам’ятайте, що пред’явити (надати) відповідні документи перевіряльники мають винятково керівнику юридичної особи/підприємцю або його представнику. Вручати їх не уповноваженим працівникам (секретарю, охороннику, продавцю тощо) та розпочинати перевірку, не дочекавшись керівника юрособи/підприємця або уповноваженої ним особи (за їх відсутності), інспектор з праці не має права.
Допускає інспектора до перевірки лише керівник юридичної особи або інша посадова особа, якій керівник делегував власні повноваження, визначені статутними документами.
Неподання хоча б одного із названих документів (ненадання копії направлення), пред’явлення (надання) їх неналежним особам чи то неналежно оформленими (без передбачених законодавством реквізитів) є безумовною підставою відмовити небажаним візитерам у допуску до перевірки.
Зокрема, якщо говорити про посвідчення (направлення) на перевірку, то воно має містити такі реквізити:
- назву органу державного нагляду (контролю);
- назву суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, діяльність яких перевіряють;
- місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу;
- номер і дату наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого проводять перевірку;
- перелік посадових осіб, які беруть участь у перевірці, із зазначенням їхніх посади, прізвища, імені та по батькові;
- дату початку та дату закінчення перевірки;
- тип перевірки (тобто позапланова);
- форму перевірки (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
- підстави для перевірки;
- предмет перевірки;
- інформацію про попередню перевірку (тип і строк проведення).
Пильно вивчайте посвідчення (направлення) на перевірку: реквізити свого підприємства (чи не помилилися адресою), ідентифікаційні дані перевіряльників (у них не має бути помилок чи розбіжностей зі службовими посвідченнями). Подивіться, чи зазначені в направленні тип і підстави перевірки, а також дата початку та закінчення перевірки.
Якщо інспектори прийшли не під час вказаного у направленні строку, таке направлення не має юридичної сили, а отже, й перевірка — незаконна. Крім цього, якщо зазначена в документі тривалість позапланової перевірки перевищує її граничну тривалість (10 робочих днів, а щодо малого підприємництва — два робочих дні), то це також є підставою для недопуску інспекторів до перевірки.
Не завадить також звірити фото у службовому посвідченні з «оригіналом», який стоїть перед вами, його прізвище, ім’я, по батькові.
Фіксація контрольного «візиту» у журналі реєстрації перевірок
Можливість ведення журналу реєстрації відвідань суб’єктів підприємницької діяльності органами контролю передбачена Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 № 817/98. Форма і порядок його ведення затверджені наказом Держпідприємництва від 10.08.1998 № 18.
Зауважимо, що вести журнал реєстрації перевірок необов’язково. Але заведіть його, аби уникнути несанкціонованого втручання органів контролю у свою господарську діяльність.
Зберігайте журнал за місцем провадження підприємницької діяльності. Для кожної філії, представництва, підрозділу ведіть окремий журнал. Журнал потрібно прошити та завірити печаткою і підписом директора чи власника (для юридичних осіб) або тільки підписом (для фізосіб-підприємців) суб’єкта господарювання.
Журнал реєстрації перевірок
ведуть суб’єкти підприємництва усіх форм власності
За наявності в роботодавця цього журналу інспектор з праці перед початком перевірки мусить обов’язково зробити в ньому запис, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.
У журналі реєстрації перевірок фіксують таку інформацію:
- мету та характер перевірки;
- назву органу, що перевіряє;
- прізвище, ім’я та по батькові особи-перевіряльника;
- номер службового посвідчення та посаду перевіряльника;
- дату видачі та номер направлення на перевірку;
- дату початку та закінчення перевірки;
- підпис особи, яка перевіряє.
Якщо перевіряльник відмовився поставити підпис у журналі, ви маєте право не допускати його до перевірки. Надішліть письмове повідомлення про факт відмови інспектора з праці від підпису в журналі до відповідного органу контролю у триденний строк.
Щоб не стати жертвою шахраїв (так званих псевдоінспекторів, які використовують підроблені посвідчення), до початку перевірки впевніться у наявності відповідних повноважень особи, яка проводить перевірку, зателефонувавши до відповідного органу контролю.
РЕЗЮМУЄМО
Якщо не знайшли огріхів з боку інспекторів і підстав для недопуску до перевірки, дозвольте перевіряльникам працювати. Але лише в межах повноважень, передбачених статтею 8 Закону № 877, та під пильним вашим наглядом (у т. ч. з фіксацією процесу перевірки засобами аудіо- та відеотехніки), а то й із залученням третіх осіб (наприклад, юриста, адвоката). З метою запобігання порушенням Закон № 877 дозволяє суб’єкту господарювання навіть скористатися консультативною допомогою органу Держпраці.
Не забувайте, що законодавець не лише ввів нові трудові штрафи, а й дещо розширив правомочності суб’єктів господарювання під час їх перевірок. Зокрема, вимагайте припинити перевірку у разі:
- перевищення перевіряльниками визначеного максимального строку проведення такої перевірки;
- використання посадовцями неуніфікованих форм актів;
- з’ясування перевіряльниками питань, що не стосуються підстави позапланової перевірки (ст. 10 Закону № 877).
Вимагати припинення перевірки доцільно письмовим документом (заявою, клопотанням тощо) довільної форми із зазначенням підстав для такого припинення та з додаванням підтвердних документів (за наявності). Наприклад, підтвердними документами за таких обставин можуть бути:
- копія направлення на проведення перевірки або копія журналу реєстрації перевірок про дату початку перевірки;
- HTML-копія (веб-архів тощо) веб-сторінки, де має бути розміщена інформація про затверджені уніфіковані акти;
- запити перевіряльників, які свідчать про інші підстави, ніж зазначені у направленні на проведення перевірки, тощо.
Не допускайте під час перевірки вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, окрім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
У будь-якому разі для убезпечення регламентуйте на підприємстві порядок взаємодії посадових осіб підприємства з органами контролю під час таких перевірок. А саме:
- визначте посадові обов’язки працівників, які супроводжуватимуть перевірку з боку підприємства;
- напишіть загальний алгоритм дій під час зустрічі з перевіряльниками та проінструктуйте працівників щодо їхніх прав у таких випадках і під час перевірки (зокрема, щодо права не спілкуватися з інспектором з праці).
Нарешті, пам’ятайте про закріплену Законом № 877 презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання, згідно з якою всі суперечності та неоднозначності в чинному законодавстві мають трактувати на користь суб’єкта господарювання.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
