Працівник не приступив до роботи через рік після мобілізації: що робити

Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014 (далі — Указ) військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, підлягають демобілізації у період з 18 березня по 1 травня 2015 року, але не пізніше ніж за 10 діб до закінчення однорічного строку їх перебування на військовій службі (п. 4, 6 Указу).

Якщо працівник демобілізований з дотриманням строків, визначених Указом, і одразу готовий приступити до роботи, роботодавець видає наказ про вихід працівника на роботу у зв’язку із звільненням у запас (демобілізацією). Однак, як свідчить практика, не завжди відбувається саме так. Одним із завдань кадрової служби у таких випадках є контроль за строками проходження працівниками військової служби. Зважаючи, що гарантії щодо компенсації із бюджету середнього заробітку поширюються на працівників протягом року, а граничний термін демобілізації працівників визначено Указом, — за 10 днів до збігу річного строку, — варто видати наказ про припинення нарахування та сплати призваному на військову службу працівнику середнього заробітку до з’ясування причин відсутності працівника.

Гарантії щодо збереження місця роботи, посади поширюються на працівників протягом року. Але чи означає це, що після збігу річного строку роботодавець може звільнити працівника?

Законодавство про працю не містить підстав, які надали б роботодавцю можливість, так би мовити, «автоматично» припинити (розірвати) трудовий договір з працівником до з’ясування причин його відсутності. Відтак роботодавцю доведеться вжити заходів зі встановлення причин відсутності працівника. З огляду на численні зміни, внесені до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі — Закон № 2232), саме причини відсутності працівника обумовлюватимуть дії кадрової служби.

Демобілізований працівник звернувся до кадрової служби з метою приступити до роботи після збігу граничного строку демобілізації

Усі дні відсутності працівника на роботі — після спливу граничного строку демобілізації та до моменту встановлення причин відсутності — мають позначатися в табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489) буквеним кодом «НЗ» (неявки з нез’ясованих причин) або цифровим кодом «28».

Якщо працівник звертається до кадрової служби з метою приступити до роботи, а між граничною датою демобілізації, визначеною Указом, та датою фактичного прибуття до місця роботи наявна перерва, перше, що має зробити працівник кадрової служби, — попросити працівника надати військово-облікові документи для встановлення дати його демобілізації.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Строки військової служби в календарному обчисленні для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, встановлюються до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (ч. 3 ст. 23 Закону № 2232). Закінченням проходження військової служби вважається день вилучення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч. 2 ст. 24 Закону № 2232). Якщо особу з 20.04.2015 вилучено зі списків особового складу військової частини, то цей день є останнім днем проходження військової служби. Працівник має приступити до роботи 21.04.2015.

Імовірно, що працівника, всупереч вимогам Указу, демобілізовано пізніше, але до збігу річного строку, і працівник одразу з’явився на підприємство з метою приступити до роботи. У цьому разі потрібно видати наказ (див. Додаток 1), в якому визначатимуть дату початку роботи та період, за який слід нарахувати середній заробіток.

Інший можливий випадок — працівник прийшов на роботу через деякий час після фактичної дати демобілізації, зазначеної у військовому квитку. З’ясувавши цей факт, кадровик має запропонувати працівнику надати пояснення щодо причин відсутності на роботі після звільнення з військової служби.

Якщо роботодавець визнає причини відсутності працівника поважними, потрібно видати наказ, в якому варто визначити, які саме дні є днями відсутності з поважних причин, порядок оплати (неоплати) цих днів та дату, з якої працівник має стати до роботи (див. Додаток 2).

Якщо роботодавець визнає причини відсутності працівника неповажними, він має право розпочати процедуру звільнення за прогул.

Працівник, призваний під час мобілізації, продовжив військову службу за контрактом

Відповідно до частини четвертої статті 119 КЗпП за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік. Аналогічну норму включено й до Закону № 2232 (абз. 2 ч. 2 ст. 39).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Для забезпечення гарантій, передбачених частиною четвертою статті 119 КЗпП, не має значення, за яким видом контракту працівника прийнято на військову службу. Важливо, що він мав бути призваним військовим комісаріатом на військову службу під час мобілізації (а не вступив на службу за контрактом) та підлягав звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжив служити вже на контрактній основі.

Після документального підтвердження факту проходження працівником військової служби на умовах контракту потрібно видати наказ про продовження строку увільнення від роботи зі збереженням посади та середнього заробітку на період проходження військової служби. Здебільшого, знову ж таки, матимемо перерву у часі між граничною датою демобілізації, визначеної Указом, і датою одержання документів, що засвідчують факт служби працівника за контрактом. Відповідно, у певний проміжок часу за працівником зберігалося місце роботи (посада), але не зберігався середній заробіток, позаяк з’ясовувалися причини відсутності працівника.

Приклад. Працівника мобілізовано 29.04.2014 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014. Відповідно, демобілізація мала відбутися не пізніше 19.04.2015, тому цього дня підприємство видало наказ про припинення збереження середнього заробітку. Однак працівник проходив військову службу за призовом довше, контракт з ним було укладено 21.04.2015. Інформацію про укладення контракту на проходження військової служби кадрова служба отримала 05.05.2015.

Цю інформацію слід відобразити в наказі про продовження строку увільнення від роботи (див. Додаток 3), в якому важливо зважити на всі нюанси. У пункті 1 наказу 21.04.2015 недаремно визначено як дату, з якої продовжено строк увільнення, адже максимальний строк увільнення від роботи призваного на військову службу працівника відповідно до первинного наказу становить один рік. Не більше одного року зберігатиметься і середній заробіток, який компенсуватиметься на умовах, визначених Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105 (далі — Порядок № 105), що діє з 17 березня 2015 року (ч. 3 ст. 119 КЗпП).

Однак у нашому прикладі з 21.04.2015 змінюється правове підгрунтя відносин між працівником та роботодавцем. Формально для працівника нічого не змінюється, за ним зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток. Утім, для роботодавця дата є ключовою, оскільки саме з 21.04.2015:

• правовідносини між роботодавцем і працівником регулюються вже не третьою, а четвертою частиною статті 119 КЗпП;
• компенсація роботодавцю за рахунок Державного бюджету витрат на збереження середнього заробітку працівникам, які продовжили військову службу на умовах контракту, законодавством не передбачена, отже, на сьогодні, — це витрати роботодавця;
• починає діяти новий відлік строку, коли за працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток, який ані календарною датою, ані настанням події не визначений, — законодавець лише встановив, що такі гарантії поширюються «…більше ніж на один рік».

Після збігу річного строку військової служби працівник перебуває на лікуванні у зв’язку із пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації» від 18.03.2015 № 259-VIII (далі — Закон № 259) статтю 119 КЗпП доповнив частиною п’ятою такого змісту:

В рамочке с обривом

«Гарантії, визначені у частинах третій та четвертій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими».

Закон № 259 набрав чинності з дня опублікування — 15.04.2015. Законодавча новація насамперед спрямована на захист прав працівників, які боронили Батьківщину.

Приклад. Працівника призвано на військову службу у зв’язку із мобілізацією у квітні 2014 року. Станом на травень 2015 року працівника не звільнено з військової служби, оскільки він перебуває у медичному закладі на лікуванні після поранення.

За таких умов працівник має право на пільги та гарантії, передбачені частиною п’ятою статті 119 КЗпП. Це означає, що після спливу річного строку з дати призиву працівника на військову службу або прийняття на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток.

Порядок № 105 в редакції, що діє станом на початок травня 2015 року, відшкодування витрат роботодавця на виплату середнього заробітку означеній категорії працівників не передбачає. Тобто до внесення змін до Порядку № 105 щодо строку виплати роботодавцям компенсації витрат на виплату середнього заробітку зберігати середній заробіток такій категорії працівників роботодавець буде власним коштом.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Гарантії, визначені частиною п’ятою статті 119 КЗпП, поширюються і на працівників, які після збігу річного строку військової служби за призивом залишилися на військовій службі на умовах контракту. За таких умов роботодавець за власний кошт забезпечуватиме пільги щодо збереження середнього заробітку за весь час військової служби працівника на умовах контракту, а якщо працівник отримає поранення і потребуватиме тривалого лікування, — і за цей період також.

Роботодавцям слід пам’ятати, що пільги, визначені частиною п’ятою статті 119 КЗпП, поширюються на працівників не до дати демобілізації, а до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби.

Відповідно до частини 11 статті 26 Закону 2232-XII військовослужбовці, звільнені з військової служби в запас, зобов’язані в п’ятиденний термін прибути до військових комісаріатів для взяття їх на військовий облік. Однак, якщо працівник своєчасно не виконає обов’язку щодо постановки на військовий облік та не стане після одужання до роботи, роботодавець змушений буде невизначений період часу фактично безпідставно зберігати середній заробіток за працівником.

Працівник потрапив у полон або визнаний безвісно відсутнім

Однією з найскладніших кадрових процедур буде забезпечення гарантій, визначених частиною п’ятою статті 119 КЗпП, щодо працівників, які під час проходження військової служби потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми.

Складність полягатиме у встановленні як факту перебування працівника у полоні (визнання безвісно відсутнім), так і строків, упродовж яких роботодавець зобов’язаний зберігати за працівником місце роботи, посаду та середній заробіток.

Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу «Про звільнення військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 02.03.2015 № Д-1 військовим комісаріатам поставлене завдання щодо повідомлення керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності про дотримання трудових прав і гарантій соціального захисту військовослужбовців із числа їх працівників, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та перебувають на лікуванні в медичних закладах, у полоні або зникли безвісти.

Зважаючи на запізніле інформування самих військових комісаріатів та їх навантаження, пов’язане як із мобілізацією працівників, так і з організацією призову на строкову службу, можна передбачити, що інформація не завжди надходитиме роботодавцям напередодні спливу річного строку військової служби працівників або в строки, наближені до цієї дати. Отже, роботодавцю доцільно самостійно вживати заходів щодо встановлення таких фактів. За допомогою можна звернутися навіть до волонтерських організацій, які оперативно збирають інформацію і надають безцінну допомогу всім, хто її потребує.

Якщо роботодавцю стане відомо, наприклад від родичів працівника, що під час проведення військової операції він потрапив у полон або зник, доцільно звернутися до військового комісаріату із запитом (див. Додаток 4).

З огляду на обов’язок роботодавця зберігати за працівником місце роботи, посаду та середній заробіток до дня, наступного за днем взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті після звільнення з військової служби у зв’язку із поверненням з полону, появою після визнання безвісно відсутніми, або до дня оголошення судом померлим відповідь військкомату на запит у майбутньому матиме важливі наслідки.

У разі внесення змін до Порядку № 105 щодо строку виплати роботодавцям компенсації витрат на виплату середнього заробітку саме письмове підтвердження військкомату надасть роботодавцю можливість відшкодування витрат за рахунок Державного бюджету.

Відповідь військкомату, якою підтверджуватимуть факт перебування працівника в полоні (визнання безвісно відсутнім), стане і підставою для видання наказу про продовження строку увільнення працівника від роботи. Якщо за 10 днів до збігу річного строку з дня мобілізації в організації було видано наказ про припинення нарахування та сплати призваному на військову службу працівнику середнього заробітку до з’ясування причин відсутності працівника, наказ може бути таким, як запропоновано в Додатку5.

Додаток 1

Приклад наказу про вихід працівника на роботу після демобілізації, яка відбулась після збігу річного строку військової служби за призовом під час мобілізації, та донарахування середнього заробітку

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Усе буде добре»

Код ЄДРПОУ 12345678

НАКАЗ

06.05.2015                                                       м. Київ                                                 № 188-к/тр

Про вихід на роботу Ратника С. М.

у зв’язку із демобілізацією

У зв’язку зі звільненням у запас з військової служби (демобілізацією) на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 № 15/2015 з порушенням строків демобілізації, визначених Указом,

НАКАЗУЮ:

1. РАТНИКУ Сергію Михайловичу, заступнику директора, приступити до виконання обов’язків 06.05.2015.

2. Визнати для Ратника С. М. відсутність з 29.04.2015 по 05.05.2015 періодом проходження військової служби за призовом у зв’язку із мобілізацією.

3. Табельнику (Вправній О. Д.) скласти скоригований табель обліку використання робочого часу, відсутність Ратника С. М. у період з 29.04.2015 по 05.05.2015 відмітити позначкою «ІН».

4. Бухгалтерії (Кошель Н. О.) виплатити Ратнику С. М. середній заробіток за період з 29.04.2015 по 05.05.2015.

Підстава: військовий квиток (вказуються серія, номер, дата видачі, ким виданий).

Директор                                                    Добродiй                                     К. М. Добродій

Візи, відмітки про ознайомлення з наказом

Додаток 2

Наказ про вихід працівника на роботу пізніше дня, наступного за датою демобілізації, та визнання поважними причин відсутності на роботі

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Усе буде добре»

Код ЄДРПОУ 12345678

НАКАЗ

06.05.2015                                                     м. Київ                                                   № 191-к/тр

Про вихід на роботу Ратника С. М.

у зв’язку із демобілізацією

У зв’язку зі звільненням у запас з військової служби (демобілізацією) на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 № 15/2015 та наявністю перерви у часі між датою демобілізації та фактичним виходом на роботу

НАКАЗУЮ:

1. РАТНИКУ Сергію Михайловичу, заступнику директора, приступити до виконання обов’язків 06.05.2015.

2. Визнати для Ратника С. М. відсутність з 29.04.2015 по 05.05.2015 відсутністю з поважних причин.

3. Табельнику (Вправній О. Д.) скласти скоригований табель обліку використання робочого часу, відсутність Ратника С. М. у період з 29.04.2015 по 05.05.2015 позначити кодом «І» (інші причини неявок).

Підстави: 1. Військовий квиток (вказуються серія, номер, дата видачі, ким виданий).

2. Пояснювальна записка Ратника С. М. від 06.05.2015, зареєстрована за № 29.

Директор                                               Добродiй                         К. М. Добродій

Візи, відмітки про ознайомлення з наказом

Додаток 3

Приклад наказу про проводження строку увільнення від роботи мобілізованого працівника у зв’язку з надходженням документів, що засвідчують прийняття на військову службу за контрактом

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Усе буде добре»

Код ЄДРПОУ 12345678

НАКАЗ

05.05.2015                                                     м. Київ                                                 № 195-к/тр

Про продовження строку

увільнення Іваненка В. С.

У зв’язку із надходженням документів, що засвідчують факт прийняття на військову службу за контрактом, керуючись статтею 119 Кодексу законів про працю України,

НАКАЗУЮ:

1. Продовжити строк увільнення від роботи ІВАНЕНКА Володимира Семеновича, водія, встановлений наказом № 159-к/тр від 29.04.2014, з 21.04.2015 зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби за контрактом.

2. Визнати для Іваненка В. С. відсутність з 19.04.2015 по 20.04.2015 періодом проходження військової служби за призовом у зв’язку із мобілізацією.

3. Табельнику (Вправній О. Д.) скласти скоригований табель обліку використання робочого часу, відсутність Іваненка В. С. у період з 19.04.2015 по 05.05.2015 відмітити позначкою «ІН».

4. Бухгалтерії (Кошель Н. А.) нарахувати та виплатити середній заробіток Іваненку В. С. за період з 19.04.2015 по 05.05.2015.

Підстава: довідка військового комісаріату (вказуються номер та дата видачі довідки,

назва військкомату).

Директор                                                         Добродiй                                         К. М. Добродій

Візи, відмітки про ознайомлення з наказом

Додаток 4

Приклад листа-запиту до військового комісаріату щодо надання інформації про звільнення працівника з військової служби, її продовження на умовах контракту, перебування на лікуванні чи оголошення в розшук як зниклого безвісти

Шановний Олександре Костянтиновичу!

Працівник нашого Товариства Коломієць Микита Степанович, 1976 року народження, який мешкає за адресою: м. Київ, вул. Мирна, буд. 12, кв. 39, був мобілізований N-ським районним у м. Києві військовим комісаріатом 29.04.2014 і мав бути демобілізований на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15/2015 не пізніше ніж за 10 діб до закінчення однорічного строку перебування на військовій службі.

Станом на 05.05.2015 Коломієць М. С. на роботі не з’являвся. Родичі повідомили, що зв’язок з Коломійцем М. С. втрачено у березні 2015 року, коли він перебував у зоні проведення антитерористичної операції.

Зважаючи на те, що право щодо повідомлення керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності про дотримання трудових прав і гарантій соціального захисту військовослужбовців із числа їх працівників, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та перебувають на лікуванні в медичних закладах, у полоні або зникли безвісти, директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу «Про звільнення військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 02.03.2015 № Д-1 надано військовим комісаріатам, просимо Вас надати інформацію про те, чи був Коломієць М. С. звільнений у запас з військової служби (демобілізований), продовжив військову службу на умовах контракту, перебуває на лікуванні чи його оголошено в розшук як зниклого безвісти.

Сподіваємося на розуміння і швидке надання інформації.

З повагою

Директор                                                                       Добродій                             К. М. Добродій

Добренька Г. О., 233-69-70

Додаток 5

Приклад наказу про продовження строку увільнення від роботи працівника, який потрапив у полон

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Усе буде добре»

Код ЄДРПОУ 12345678

НАКАЗ

20.05.2015                                                       м. Київ                                                     № 203-к/тр

Про продовження строку

увільнення Коломійця М. С.

від роботи

У зв’язку із надходженням листа-відповіді N-ського районного у м. Києві військового комісаріату, що засвідчує факт перебування Коломійця М. С. у полоні, керуючись статтею 119 Кодексу законів про працю України,

НАКАЗУЮ:

1. Продовжити строк увільнення від роботи КОЛОМІЙЦЯ Микити Степановича, кур’єра, встановлений наказом № 162-к/тр від 29.04.2014, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня, наступного за днем його взяття на військовий облік у військовому комісаріаті після звільнення з військової служби у зв’язку із поверненням з полону, або до дня оголошення судом померлим.

2. Визнати для Коломійця М. С. відсутність з 19.04.2015 по 20.05.2015 періодом проходження військової служби за призовом у зв’язку із мобілізацією.

3. Табельнику (Вправній О. Д.) скласти скоригований табель обліку використання робочого часу, відсутність Коломійця М. С. у період з 19.04.2015 по 20.05.2015 відмітити позначкою «ІН».

4. Бухгалтерії (Кошель Н. А.) нарахувати та виплатити середній заробіток Коломійцю М. С. за період з 19.04.2015 по 20.05.2015.

Підстава: лист-відповідь N-ського районного у м. Києві військового комісаріату (вказуються номер та дата листа).

Директор                                                       Добродiй                                         К. М. Добродій

Візи, відмітки про ознайомлення з наказом