На сьогодні не дозволяється виправляти лише дані щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера. Усі інші помилки, допущені при складанні податкової накладної, у т. ч. і арифметичні, виправляють за допомогою розрахунку коригування до неправильно складеної податкової накладної.
Однак спочатку нагадаємо, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюють у гривнях з копійками. А декларацію з ПДВ заповнюють у гривнях без копійок. Тож якщо заокруглення копійок не вплинуло на суму ПДВ у гривнях, у такому разі виправляти помилку не варто. Якщо виправлення не уникнути, потрібно складати розрахунок коригування, а можливо, і не один.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
На його титульному аркуші зазначають, до якої податкової накладної та за яким договором вносять зміни.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначають виправлені дані.
Такі загальні вимоги встановлено пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129; далі — Порядок № 957).
Проте механізм коригування у кожному конкретному випадку Порядок № 957 не встановлює.
ДФС України у листі від 17.02.2015 № 5292/7/99-99-19-03-02-17 пропонує платникам два варіанти складання розрахунків коригування у разі допущення помилок при складанні податкових накладних.
Виправлення помилки у реквізиті податкової накладної
У разі, якщо виявлено помилку у реквізиті податкової накладної, у розрахунку коригування всі правильно заповнені реквізити повторюють. А реквізит, в якому допущено помилку, заповнюють без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюють. Ці графи залишаються порожніми.
Виправлення помилки в ІПН контрагента
Якщо у податковій накладній було допущено помилку в індивідуальному податковому номері (ІПН) контрагента (наприклад, вказано номер іншого контрагента), така помилка може бути виправлена шляхом складання двох розрахунків коригування, які заповнюються в такому порядку:
- у першому розрахунку коригування реквізити заголовної частини переносяться з податкової накладної з помилкою, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком «–»;
- у другому розрахунку коригування реквізити заголовної частини вказуються без помилок, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюється зі знаком «+».
Як бачимо, перший варіант складання розрахунку коригування для цієї ситуації не придатний. Адже він не враховує виправлення помилок у табличній частині розрахунку коригування. Залишається другий варіант. Тобто арифметичну помилку, допущену при заокругленні суми ПДВ, виправляють шляхом складання двох розрахунків коригування.
ВРІЗ
Згідно з першим розрахунком коригування дані, зазначені у податковій накладній, обнуляють. А другий розрахунок коригування дає змогу зазначити дані без помилок.
Однак варто нагадати, що такий порядок коригування додасть клопоту не лише постачальнику, а й покупцю. Адже перший розрахунок коригування (зі знаком «–»), на думку податківців, має зареєструвати в ЄРПН саме покупець.
Виправлення у разі зміни номенклатури товарів
В одній із консультацій податківців, розміщеній у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР, під категорія 101.07), розглянуто ще один варіант заповнення розрахунку коригування у разі, якщо після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари, ні кошти не повертаються). У такому разі платник податку-постачальник складає один розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів.
У цьому розрахунку коригування:
- в одному рядку зазначаються показники зі знаком «–» щодо товарів, номенклатура яких виправляється;
- у другому рядку — зі знаком «+» щодо товарів, які фактично постачаються на їх заміну.
Водночас у графі 2 зазначають причину коригування — зміну номенклатури.
Цей варіант заповнення розрахунку коригування може полегшити долю покупця. Йому не доведеться реєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН. Адже обидві операції з виправлення помилки проводять в одному розрахунку коригування.
Однак далі постає питання, які саме рядки таблиці коригувати? Адже всі вони були заповненні правильно, крім суми ПДВ. Проте в розрахунку коригування суму ПДВ не виділяють окремим рядком, як у розділі ІІІ податкової накладної. Тобто виправити арифметичну помилку у сумі ПДВ шляхом складання одного розрахунку коригування немає можливості.
Враховуючи зазначене, виправити арифметичну помилку у податковій накладній, допущену при заокругленні суми ПДВ, доведеться шляхом складання двох розрахунків коригування: один (зі знаком «–») — обнулить помилкову суму ПДВ у податковій накладній, другий (зі знаком «+») — виправить помилку.
ВРІЗ
Зверніть увагу
Арифметична помилка,
допущена при заокругленні суми ПДВ, виправляється шляхом складання двох розрахунків коригування
ПІДВЕРСТКА (в кінці тексту)
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної
Порядком № 957 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графах 8-13 податкової накладної.
Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).
(Підкатегорія 101.19)
Як заповнити розрахунки коригування, див. статтю Н. Товченик «Податкова накладна не тому покупцю: що і як виправляти» у тижневику «Головбух» № 17/2015 на с. 20.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"