Відповідь
Пунктом 291.4 Податкового кодексу України (ПК) встановили умови перебування фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема:
1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
ФОП із найманими працівниками: як нараховувати зарплату
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюють у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — прожитковий мінімум), другої групи — у відсотках (фіксовані ставки) до розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи — у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ПК).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку — не більше 10% розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку — не більше 20% розміру МЗП (п. 293.2 ПК).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ПК).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений статтею 293 ПК для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ПК).
Отже, фізична особа — підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто, податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця. При цьому господарську діяльність така особа може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса.
Ліквідаційний звіт ФОПа на єдиному податку
Тобто, фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку першої або другої груп, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць:
- 10% розміру прожиткового мінімуму — платником єдиного податку першої групи;
- 20% розміру мінімальної заробітної плати — платником єдиного податку другої групи.
