Облік оприбуткування деталей з виконанням ремонтних робіт

Загальне правило визнання витрат полягає в тому, що їх відображають у періоді визнання доходу, для отримання якого вони були здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому їх було здійснено.

Окремі витрати також можуть бути віднесені до первісної вартості активу. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнають шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Згідно з пунктом 15 ПСБО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Якщо ж витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), призводять до збільшення майбутніх економічних вигод або строків їх корисного використання, то на суму таких витрат збільшують первісну вартість основних засобів (п. 14 П(С)БО 7).

Наприклад, ремонт блоків живлення та заміна фільтрів в автомобілі не пов’язані з поліпшенням основних засобів, тому вартість такого ремонту включають до складу витрат.

Зважаючи на цільове призначення автомобіля, витрати на його ремонт і обслуговування будуть віднесені на ті самі витрати, що й амортизація відремонтованих об’єктів: до витрат на збут, адміністративних витрат чи виробничої собівартості продукції, робіт, послуг (собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг). Аналогічно і з витратами на обслуговування офісної техніки чи будь-яких інших об’єктів основних засобів.

Документальне оформлення операцій

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей здійснюють на підставі первинних документів, виданих постачальником. Це може бути видаткова накладна, товарно-транспортна накладна та інші документи, залежно від специфіки придбаної продукції чи товару. Оприбуткування робіт та послуг здійснюють також на підставі договору та акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Якщо запчастину, яку замінили під час ремонту, можна ідентифікувати як окремий вузол чи елемент і окремо вести її облік, то в такому випадку її треба оприбутковувати окремо від ремонтних робіт з використанням рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» або субрахунку 207 «Запасні частини». При заміні такого вузла чи запчастини потрібно скласти акт про заміну. На підставі такого акта будуть списані запчастини, які вийшли з ужитку.

Однак якщо запчастина є невід’ємною складовою того технічного засобу, який ремонтується, то у бухгалтерському обліку у сумі ремонтних робіт вартість запчастин та комплектуючих деталей можна взагалі не виділяти. Відповідно, вартість таких запчастин та комплектуючих деталей підприємство не відображатиме на окремих рахунках бухгалтерського обліку, а єдиним отриманим від постачальника первинним документом може бути акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Зазначені вимоги так само поширюються на публічні акціонерні товариства та інші юридичні особи, що перейшли на застосування МСФЗ.

Наведемо приклад.

Приклад. Облік оприбуткування запчастин окремо від виконаних ремонтних робіт

Підприємство замовило послугу із заміни масляного фільтра в службовому автомобілі, яким користується менеджер з продажу. Вартість масляного фільтра ― 840 грн. (у т. ч. ПДВ ― 140 грн.) згідно з видатковою накладною, а вартість заміни фільтра ― 240 грн. (у т. ч. ПДВ ― 40 грн.) згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт.

Оплату здійснюють за фактом виконання робіт.

Позаяк автомобілем користується менеджер з продажу, то витрати слід класифікувати як витрати на збут.

Додамо, що витрати на ремонт основного засобу (включно з вартістю використаних запчастин) формуватимуть «бухгалтерський» фінансовий результат, на якому грунтується розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України).

Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"