Розраховуємось бонусом за отримані товари

На сьогодні у сфері торгівлі досить поширеним методом просування товарів на ринку є сплата постачальником мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (дистриб’юторів), які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут. Ці виплати є винагородою за досягнення дистриб’юторами певних економічних показників у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обгрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює їх просування каналами дистрибуції.

Облік бонусів

Про те, як оподатковувати бонуси податком на прибуток, йшлося в Узагальнюючій податковій консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженій наказом ДПС від 15.02.2012 № 123, а пізніше — в інших роз’ясненнях, зокрема, в листі ДФС від 23.12.2014 № 9397/6/99-99-19-03-02-15.

Як ми визначили, сплата мотиваційних виплат у вигляді премій, бонусів, інших заохочень на користь дистриб’юторів є методом просування товарів постачальника на ринку, що, своєю чергою, є маркетингом.

Отже, бонуси є мотиваційними виплатами, що їх сплачують за надані покупцем маркетингові послуги.

У своїх консультаціях податківці дійшли висновку, що оскільки бонуси є маркетингом (маркетинговими послугами), постачальник, який нараховує і сплачує ці бонуси, може включити їх до складу податкових витрат на збут.

На сьогодні поняття «податкові витрати» уже не є актуальним.

Підпунктом 134.1.1 Податкового кодексу України (ПК) встановлено, що прибуток, який є об’єктом оподаткування податком на прибуток, визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу ІІІ ПК.

Зокрема, згідно з пунктом 19 П(С)БО 16 «Витрати» витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією продукції, як витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг). При цьому витрати на збут є витратами, пов’язаними з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (п. 17 П(С)БО 16).

ВРІЗ 1

Це — щодо обліку бонусів у постачальника товарів. Покупець, який реалізує ці товари й за просування товарів на ринку отримує бонуси, суму такої винагороди відносить до складу інших операційних доходів (п. 7 П(С)БО 15 «Дохід»).

В обліку обох сторін зазначені операції відображають на підставі відповідних підтвердних первинних документів.

ПДВ

Стосовно оподаткування ПДВ бонусів податківці визначилися в листі від 21.12.2012 № 7540/0/61-12/15-3115. Підтвердили вони свою позицію й у нещодавно наданому роз’ясненні (лист від 29.10.2015 № 22983/6/99-95-42-01-15).

Отже, бонуси, що їх постачальник товарів надає покупцям у вигляді мотиваційних виплат, підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з вимогами пункту 185.1 ПК як маркетингові послуги на загальних підставах — за ставкою 20%.

Оскільки у цьому випадку покупець надає маркетингові послуги, за які отримує винагороду від постачальника у вигляді бонусів, саме він має скласти податкову накладну та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Податкові зобов’язання виникають у нього на дату отримання винагороди у вигляді бонуса від постачальника товарів або на дату підписання акта наданих послуг.

Взаємозалік заборгованостей

Можливість заліку зустрічних вимог передбачено у статті 601 Цивільного кодексу України. Згідно з цією нормою зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги.

Тобто для припинення зобов’язань заліком необхідна наявність кількох умов.

По-перше, залік можливий за умови, що зобов’язання є зустрічними. Тобто для заліку необхідна і достатня наявність двох зобов’язань. При цьому особа, яка є кредитором за першим зобов’язанням, має бути боржником за іншим, і навпаки, боржник за першим зобов’язанням має бути кредитором за іншим із них.

По-друге, вимоги, що підлягають заліку, мають бути однорідними, у цьому випадку — грошовими.

По-третє, залік можливий лише за умови, що термін виконання зобов’язання настав або строк виконання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Зважаючи на перелічені вимоги взаємозалік у такому випадку цілком можливий.

ПРИКЛАД. Відображення в обліку взаємозаліку заборгованості за товар за рахунок бонусу

Постачальник відвантажив покупцеві товар на суму 120 000 грн., у т. ч. ПДВ — 20 000 грн., на умовах подальшої оплати. Собівартість реалізованого товару — 70 000 грн.

Крім того, у договорі купівлі-продажу передбачено виплату винагороди покупцеві у 10-денний термін після отримання товару в розмірі 1% вартості товару — 12 000 грн. з ПДВ.

Винагороду у зазначений термін покупець не отримав, а тому перерахував постачальникові кошти за товар не в повному обсязі, а за мінусом бонусу. Сторони погодилися погасити взаємну заборгованість взаємозаліком, про що складено відповідний акт.

Наостанок звертаємо увагу, що залік зустрічних однорідних вимог може бути проведений або за заявою однієї зі сторін, або за двосторонньою угодою між сторонами. Як правило, такий взаємозалік оформлюють актом про зарахування зустрічних однорідних вимог.

ВРІЗ 1

Зверніть увагу!

Витрати на збут не включаються до собівартості реалізованої продукції