Перевірки і штрафи: строки давності

СИТУАЦІЯ

Які терміни давності для перевірки (виявлення помилок, штрафування) підприємства/підприємця органами ДФС, ПФУ, ФСС з ТВП, Держпраці тощо?

РІШЕННЯ

Від проведення перевірок застрахуватися неможливо. Особливо, з огляду на те, що період, за який вони можуть проводитися, часто-густо необмежений. У такій ситуації рятує лише встановлення певних часових меж для притягнення до відповідальності за порушення, виявлені за результатами перевірок. Хоча й обмеження строками давності характерне не для всіх перевірок і зупиняє не всі органи контролю під час застосування санкцій. Тож з’ясуємо межі правомочностей деяких із цих перевірок.

Перевірки податкових органів

Контролюючий орган має право провести перевірку (в т. ч. робити запити на документи під час перевірки) платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше — за днем її фактичного подання. Таку умову з 01.01.2017 містить пункт 102.1 Податкового кодексу України (ПК). Тобто наразі строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою і обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної у наказі про проведення перевірки.

Але зважте, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, у випадках подання у періоді, що підлягає перевірці, платником податків уточнюючих розрахунків за податкові періоди, граничні терміни визначення податкових зобов’язань за якими, станом на дату початку перевірки минули, можливість проведення перевірок таких уточнюючих розрахунків та податкових декларацій передбачено абзацом другим пункту 102.1 ПК.

Окремо відзначимо, що ПК не встановлено заборон щодо одночасного проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок суб’єкта господарювання. Тобто, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад: планову виїзну та позапланову виїзну тощо. Немає в законодавстві і обмежень щодо проведення перевірок контролюючими органами, в яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку.

Витребування документів

У разі проведення документальної (планової, позапланової) перевірки платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки та зберігання яких регламентується чинними нормативно-правовими актами.

Утім, контролюючий орган має право вимагати від платника податків первинні документи, які використовуються в бухгалтерському обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з урахуванням термінів їх зберігання.

Терміни зберігання передбачено Податковим кодексом України (ПК) та Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5.

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву. Разом з тим, якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи мають зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

Архів файлів про подання звітності контролюючим органам в електронному вигляді (зокрема,. якщо перевірку не проводили три роки) підлягає зберіганню у платника податків не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності

Що ж до права фіскалів перевіряти раніше перевірений період, то ПК прямо передбачає заборону на проведення лише окремих документальних позапланових перевірок, які мають ознаки повторності. А саме: якщо питання, що є їх предметом, були охоплені під час попередніх перевірок платника (п. 78.2 ПК).

Ідеться про документальні позапланові перевірки, які проводять у разі: