База нарахування пені за договором поставки: що з ПДВ
Визначення поняття «база нарахування пені» не містить жоден нормативно-правовий акт України. Тож для винесення експертного рішення з цього питання проаналізуємо норми цивільного та податкового законодавства.
Загальний порядок обчислення пені
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України (ЦК) пенею є неустойка. Неустойка — це грошова сума або інше майно, які боржник має передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пеню обчислюють у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто базою нарахування пені є сума грошового зобов’язання, несвоєчасно виконаного боржником.
Зобов’язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК).
Тож висновуємо: грошовим зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Особливості договірних відносин
Господарські відносини юридично оформляються шляхом укладення відповідного договору: у цьому випадку — договору поставки. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 ЦК).
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК).
Чіткий перелік істотних умов господарського договору містить частина 3 статті 180 Господарського кодексу України. Це — предмет, ціна та строк дії договору.
Оскільки нас цікавлять грошові зобов’язання, перейдемо одразу до ціни.
Встановлення ціни у договорі: з ПДВ чи без
Покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ст. 691 ЦК).
Порядок визначення ціни у договорі передбачено статтею 632 ЦК. Зазвичай її встановлюють за домовленістю сторін.
У разі якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена з огляду на його умови, її визначають на рівні звичайної ціни, що склалася на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Як бачимо, цивільне законодавство не містить конкретної вимоги, як зазначати у договорі ціну (вартість) продукції — з ПДВ чи без.
Проте, якщо постачальник є платником ПДВ, зазначення у договорі суми ПДВ для нього є дуже важливим. Адже операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. «а» п. 185.1 Податкового кодексу України; ПК).
Нагадаємо, що базу оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів визначають на основі їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін). Водночас, якщо постачають самостійно виготовлені товари, база оподаткування ПДВ не може бути нижчою від їх собівартості (п. 188.1 ПК).
Згідно з підпунктом 194.1.1 ПК податок за ставкою 20% або 7% додається до ціни товарів (пп. 194.1.1 ПК).
Отже, якщо у договорі зазначити ціну без ПДВ, договірне грошове зобов’язання боржника у такому разі буде неповним. На нашу думку, не буде помилкою, якщо у договорі поставки зазначити:
- або суму ПДВ у складі повної ціни і прописати «у тому числі ПДВ у сумі…»;
- або окремо ціну без ПДВ, а поруч прописати «крім того, ПДВ у сумі…».
Підсумовуючи, зазначимо, що грошовим зобов’язанням у договорі поставки є вартість продукції з урахуванням ПДВ. Тож можна стверджувати, що до бази нарахування пені включається ПДВ.
Однак, враховуючи загальні положення про договір, визначені главою 52 ЦК, включати ПДВ до бази нарахування пені не обов’язково. І от чому. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Тобто сторони є вільними у визначенні умов договору. У свою чергу, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 627, 629 ЦК).
Отже, базою нарахування пені може бути вартість продукції як із ПДВ, так і без. Головне, щоб цю умову погодили сторони і прописали у договорі поставки.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"