За загальним правилом, підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, а при імпорті товарів — митна декларація. Лише в окремих випадках дозволено використовувати інші документи, перелік яких визначає пункт 201.11 Податкового кодексу України (ПК). Вебінари для бухгалтерів 2026
► Спрощена система оподаткування у 2018 році
До інших документів, які є підставою для формування податкового кредиту, віднесено й рахунок, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку.
Штучний інтелект уміє багато. Та у питаннях податків і звітів вирішальне — не швидкість, а досвід. У системі «Експертус Головбух» консультують живі експерти, які не генерують відповіді, а перевіряють і зважують кожну рекомендацію 👇
► Зміни в УКТ ЗЕД з 2018 року: що готує нам новий законопроект
Тож якщо виставлений платнику ПДВ рахунок за фактично надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.
► Трансфертне ціноутворення 2018
Поряд з цим податківці зауважили, що нормами ПК не передбачено віднесення до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної суми ПДВ у розмірі суми передплати, якщо така міститься у виставлених рахунках.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
