Блогери, тренери, маркетологи, б’юті-майстри, стилісти, фотографи та всі, хто заробляє через Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube, зобов’язані вести сторінки державною мовою
Переважна більшість скарг, які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб’єктів господарювання (сайтів, сторінок в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-каналів, мобільних застосунків тощо). Громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube), а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного.
Так, станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування вебсайтів та інтернет-представництв (що складає 28% від загальної кількості звернень за поточний рік).
Із огляду на це Уповноважений із захисту державної мови опублікував роз’яснення щодо застосування державної мови в діяльності суб’єктів господарювання (СГ), які обслуговують споживачів, реалізують товари та послуги за допомогою інтернет-ресурсів.
Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова (ч. 1-2 ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII; далі — Закон № 2704).
Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші СГ, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.
Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) СГ, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою, а мобільні застосунки повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою (ч. 6,7 ст. 27 Закону № 2704).
ФОП із найманими працівниками: як нараховувати зарплату
Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами, однак вони не можуть мати більше інформації за обсягом чи змістом, ніж українськомовна версія.
Версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Це стосується в тому числі іноземних СГ, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо.
Отже, СГ, які реалізують продукцію (тобто будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), здійснюють обслуговування споживачів через інтернет-магазини, інтернет-каталоги або загалом з використанням мережі Інтернет повинні в обов’язковому порядку виконувати свої інтернет-представництва державною мовою.
Окрім того, такі СГ мають забезпечити належне інформування споживачів про себе, зокрема розміщувати достовірні відомості про себе (назву або ПІБ фізичної особи-підприємця, контактні дані, місцезнаходження тощо). Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі. Її відсутність:
- може свідчити про можливе порушення законодавства,
- ускладнює ідентифікацію продавця,
- підвищує ризики для споживача.
Зокрема, блогери, психологи, тренери, маркетологи, стилісти, тарологи, астрологи, майстри б’юті-сфери, фотографи, дизайнери, зареєстровані як ФОП, які через свої соціальні мережі продають певний товар чи послугу, мають робити це державною мовою.
За інформацією Уповноваженого із захисту державної мови
