Продаєте товар чи послугу через свої соцмережі — робіть це українською

Переважна більшість скарг, які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб’єктів господарювання (сайтів, сторінок в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-каналів, мобільних застосунків тощо). Громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube), а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного.

Так, станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування вебсайтів та інтернет-представництв (що складає 28% від загальної кількості звернень за поточний рік).

Із огляду на це Уповноважений із захисту державної мови опублікував роз’яснення щодо застосування державної мови в діяльності суб’єктів господарювання (СГ), які обслуговують споживачів, реалізують товари та послуги за допомогою інтернет-ресурсів.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова (ч. 1-2 ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII; далі — Закон № 2704).

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші СГ, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) СГ, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою, а мобільні застосунки повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою (ч. 6,7 ст. 27 Закону № 2704).

ФОП із найманими працівниками: як нараховувати зарплату

Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами, однак вони не можуть мати більше інформації за обсягом чи змістом, ніж українськомовна версія.

Версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Це стосується в тому числі іноземних СГ, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо.

Отже, СГ, які реалізують продукцію (тобто будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), здійснюють обслуговування споживачів через інтернет-магазини, інтернет-каталоги або загалом з використанням мережі Інтернет повинні в обов’язковому порядку виконувати свої інтернет-представництва державною мовою.

Окрім того, такі СГ мають забезпечити належне інформування споживачів про себе, зокрема розміщувати достовірні відомості про себе (назву або ПІБ фізичної особи-підприємця, контактні дані, місцезнаходження тощо). Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі. Її відсутність:

• може свідчити про можливе порушення законодавства,
• ускладнює ідентифікацію продавця,
• підвищує ризики для споживача.

Зокрема, блогери, психологи, тренери, маркетологи, стилісти, тарологи, астрологи, майстри б’юті-сфери, фотографи, дизайнери, зареєстровані як ФОП, які через свої соціальні мережі продають певний товар чи послугу, мають робити це державною мовою.

За інформацією Уповноваженого із захисту державної мови