За загальним правилом, підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, а при імпорті товарів — митна декларація. Лише в окремих випадках дозволено використовувати інші документи, перелік яких визначає пункт 201.11 Податкового кодексу України (ПК).
До інших документів, які є підставою для формування податкового кредиту, віднесено й рахунок, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку.
Тож якщо виставлений платнику ПДВ рахунок за фактично надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.
Поряд з цим податківці зауважили, що нормами ПК не передбачено віднесення до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної суми ПДВ у розмірі суми передплати, якщо така міститься у виставлених рахунках.
Лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 12.09.2016 № 2653/10/14-29-12-01-10
