Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.
Плата за землю — це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 Податкового кодексу України; ПК).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Згідно з підпунктом 284.1 ПК, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування визначених місцевих податків та зборів (пп. 12.3.4 ПК). До 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подавати контролюючим органам рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам (абз. 2 п. 284.1 ПК).
Зміни до зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися такі зміни.
Якщо органи місцевого самоврядування не оприлюднили та не надали у встановлені чинним законодавством терміни відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, плата за землю в 2015 році справляється відповідно до вимог підпункту 12.3.5 ПК із застосуванням ставок земельного податку 2014 року з урахуванням коефіцієнта індексації — 1,249.
Для окремих категорій землекористувачів нормами ПК визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.
Зокрема, при переході права власності на будівлі земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (до 1 січня 2015 року — з дати реєстрації права власності на нерухоме майно).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування проводять інвентаризацію земельних ділянок і землекористувачів та організовують роботу щодо оформлення права землекористування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (ЗК).
Особлива увага приділяється наданню права місцевим радам у межах своїх повноважень приймати рішення щодо встановлення ставок земельного податку.
Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не більше 1% їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ЗК). Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12% нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Окрім цього, у статті 277 ЗК визначено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, — не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Також, відповідно до пункту 271.2 ПК, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачена статтею 13 Закону України «Про оцінку земель», а періодичність її проведення — статтею 18 цього Закону: не рідше ніж один раз на 5–7 років.
Своєчасне проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок у населених пунктах України у терміни, визначені чинним законодавством, — джерело додаткових надходжень до місцевого бюджету з плати за землю. Про це зазначено в листі ДФС «Про індексацію грошової оцінки земель у 2015 році та зміни до Податкового кодексу України» від 15.01.15 № 816/7/99-99-17-04-02-17.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, станом на 1 січня 2015 року складає 1,249.
