Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані використовувати, у випадках передбачених цим законом, реєстратори розрахункових операцій чи розрахункові книжки, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 9 Закону № 265 визначено перелік суб’єктів господарювання, які можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Згідно із пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 № 22 зі змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Якщо суб’єкт господарювання при дистанційному продажу товару (наданні послуги) отримує кошти за такий товар (надану послугу) від споживача на свій розрахунковий рахунок, то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатися безготівковими.
При цьому якщо споживач за отриманий товар (послугу) здійснює переказ коштів не на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, а поштовим переказом на адресу поштового відділення, яке визначене умовами договору, внаслідок чого суб’єкт господарювання отримує готівку, то дані розрахунки будуть відносить до готівкових.
У тому числі при продажу товарів через поштовий зв’язок, згідно з пунктом 10 Правил продажу товарів поштою, затверджених наказом Мінекономіки та Мінтранспорту від 11.06.2008 № 206/699, суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, а при продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, — також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.
