Судові витрати: як облікувати й оподаткувати
Вибір між усною та письмовою формою залежить від специфіки договору та вимог законодавства.
Важливо правильно обрати форму для забезпечення юридичної сили та гарантій виконання правочину.
Встановили загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
- Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України (далі — ЦК), іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
- Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом — це одна із основних вимог його чинності.
У разі не дотримання цієї вимоги, настають негативні наслідки.
Наприклад, якщо договір про купівлю-продаж житлового будинку не укладений у письмовій формі і не посвідчений нотаріусом, то його вважають нікчемним.
Формою правочину є спосіб вираження волі його сторін.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (ст. 205 ЦК). Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановив закон.
Правочин, для якого законом не встановили обов'язкову письмову форму, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
- Індексація зарплати у жовтні 2026‑го: кому проводити
- Мінзарплата і неоподатковувані ліміти у 2027 році: аналізуємо проєкт Держбюджету
- Звіт із внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю: як заповнити і коли подавати
- Директор і ФОП в одній особі: правові нюанси, податкові пастки та банківський моніторинг
Отже, законодавець передбачає дві форми правочину: усну та письмову.
У тих випадках, коли закон не встановлює обов'язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. За винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видають документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
