Мінцифри змінить умови бронювання для підприємств із керівниками-іноземцями

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Автор
експерт з обліку та оподаткування, Київ
Мінцифри працює над альтернативним способом внесення даних в реєстри для підприємств із керівниками-іноземцями

Мінцифри змінить умови бронювання для підприємств із керівниками-іноземцями

Наразі вносити дані про військовозобов’язаних для бронювання працівників має керівник критичного підприємства. Проте в керівників-іноземців такої можливості немає, адже для цього потрібен доступ до порталу Дія. Мінцифри працює над альтернативним способом внесення даних в реєстри для таких підприємств, а саме передання компанією інформації про бронювання до відповідного державного органу, що визначив компанію критично важливою, який зі свого боку вноситиме дані в Дію. Зараз таку опцію застосовують деякі типи компаній (проєкти МТД, працівники спеціалізованих установ ООН, члени наглядових рад та інші). Тож Мінцифри працює над тим, щоб зробити такий механізм доступним і для підприємств, які не мають технічної можливості скористатись сервісом онлайн.

Про це стало відомо на загальній зустрічі Європейської Бізнес Асоціації з представниками Міноборони, Мінекономіки та Мінцифри.

Середня зарплата для критичності та інші зміни в порядку бронювання

Також на зустрічі обговорили питання щодо подальшої цифровізації процесів військового обліку та нормативні зміни, які планують найближчим часом, та інші актуальні для бізнесу запити, зокрема:

  • Врахування до загальної кількості військовозобов’язаних — мобілізованих працівників після 18 квітня 2024 року. Тестування нових обсягів у системі «Оберіг» триває. Впровадження очікують в найближчі тижні.
  • Проблеми зі скасуваннями бронювань у Дії. Виявили ситуації, коли статус бронювання у працівника в «Резерв+» раптово зникає. Також роботодавець може виявити, сформувавши інформацію з реєстру військовозобовязаних. Міноборони працюють над запуском push-повідомлень про скасування бронювання із вказанням причини у застосунку Резерв+.
  • Період перебронювання. Пропозицію щодо зниження строку з 72 до 24 годин не підтримують Мінекономіки, Міноборони та Генштаб ЗСУ через ризики зловживань. Натомість бізнес озвучив пропозицію щодо можливості подання заявки на повторного бронювання (тобто — продовження чинних бронювань) заздалегідь (наприклад — за 1 місяць до завершення поточного бронювання).
  • Автоматизація відстрочки для наукових та науково-педагогічних кадрів. Міноборони зазначили, що роботи з цього питання вже ведуться.
  • Моніторинг критично важливих підприємств. Міністерства проводитимуть системний моніторинг компаній із критичним статусом щодо відповідності критеріям критичності. Моніторинг відбуватиметься поступово і без встановлених термінів.
  • Проблеми з розрахунком доходу. Роз’яснили, що загальний дохід працівника включає лікарняні, відпускні та інші виплати. Виплати з інших місяців розглядатимуть індивідуально.
  • Цифровізація звітності компаній. Усі базові картки військовозобов’язаних вже є в реєстрі «Оберіг» та інших держреєстрах. Цифровізація звітності компаній для зменшення адміністративного навантаження на бізнес — це інший функціональний напрям, що потребує додаткового опрацювання.
  • Розглядають можливість автоматичного надання відстрочки для працівників, які виховують та утримують трьох дітей, якщо деякі з цих дітей не є рідними (діти дружини з попереднього шлюбу).
  • Відсутність відповідальності за порушення строків розгляду заяв на критичність. Наразі строки мають декларативний характер, і відповідальність посадовців за їх недотримання не передбачили. Водночас, держоргани зазначають, що основна причина затримок — неякісний пакет документів, які подають компанії (звітність, відомості про компанію тощо).
  • Проблеми з актуалізацією даних у реєстрі Оберіг, які відображаються у Дії. Адже дані про звільнених працівників інколи залишаються в реєстрі місяцями. Працівникам рекомендовано самостійно актуалізувати інформацію про місце роботи через застосунок «Резерв+».

За інформацією Європейської Бізнес Асоціації

додаток

👇 Січнева пропозиція для бухгалтерів

Головбух

Статті за темою

Усі статті за темою

Облікова політика підприємства—2026: як внести зміни й на що зважати

Облікова політика підприємства — це документ, у якому ви закріплюєте свій підхід до ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Якщо нормативні акти передбачають варіанти — обираєте один. Якщо варіантів немає — фіксуєте власний обліковий підхід до окремих операцій. У разі спорів із податковою облікова політика може стати вашим аргументом у суді. Тож підходьте до її розробки стратегічно: формуйте правила, дотримуйтеся їх на практиці — і матимете додатковий захист у разі перевірок або претензій
135612

МСФЗ 2026: особливості переходу

Міжнародні стандарти фінансової звітності — це об’єднуюча ланка, яка дозволяє інвестору з будь-якої країни зрозуміти бізнес, в який він вкладає чи уже вклав кошти. Крім того, це визнаний стандарт якості подачі фінансової інформації. У консультації розповімо про особливості застосування МСФЗ в Україні,нові МСФЗ 18 і МСФЗ 19
35250

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді