Акт податкової перевірки 2024

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Акт податкової перевірки — це документ, яким частіше за все закінчується податкова перевірка. Що в ньому має бути і на що звернути увагу? Як використати інформацію з нього для оскарження та можливі варіанти дій після отримання акта? Які зміни у змісті акта податкової перевірки у 2024 році? Відповіді у консультації

Акт як закінчення податкової перевірки

За результатами документальної (планової або позапланової) виїзної/невиїзної і фактичної перевірки податківці складають (п. 86.1 ПК):

  • акт перевірки – у разі встановлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства;
  • довідку – якщо порушення відсутні. Це малоймовірно для підприємств, але може бути й таке. Довідками також часто закінчується перевірка ФОП при знятті їх з реєстрації. Наприклад, єдиноподатників 1-3 групи, у яких не було найманих працівників, так як податківцям там майже немає чого перевіряти.

Щодо документальних перевірок застосовується Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджений наказом Мінфіну від 20.08.2015 № 727 (даліПорядок № 727).

Ці документи не поширюються на камеральні і електронні перевірки. Окрім них ще є фактичні податкові перевірки та перевірки контрольованих операцій.

Чи існує єдина форма акта податкової перевірки

Порядок № 727 не містить зразків акта чи довідки, а лише детальні вимоги до їхнього змісту. Однак їхні зразки існують у Методичних рекомендаціях щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, які затверджені наказом ДФС від 01.06.2017 № 396 (даліМетодрекомендації № 396). Ці документи «у спадок» перейшли від ДФС до ДПС, але пріоритетним по їхньому змісту є Порядок № 727, так як це офіційний документ Мінфіну, а не внутрішній для податківців, що носить лише рекомендований характер. Як наслідок, у деталях акт і довідка можуть відрізнятися від таких у Методрекомендаціях № 396. Юридичної сили їм надає підпис посадових осіб ДПС, а не форма документа.

Увага: акт перевірки та довідка не мають затвердженої єдиної форми, а є лише вимоги до їхньої структури та змісту (наповнення).

Фактичних перевірок Порядок № 727 і Методрекомендації № 396 не стосуються. По ним у ДПС, схоже, немає певного єдиного зразка акта й довідки. Нагадуємо, що фактичні перевірки – це, наприклад, перевірка на місці касових апаратів податківцями або місця зберігання палива.

Структура акта документальної податкової перевірки

За розділом ІІІ Порядку № 727 в Акті перевірки платник податків має очікувати таке:

  • акт складається з 4-х частин: вступної, загальної, описової та висновків;
  • акт податкової документальної податкової перевірки містить інформативні додатки, що є його невід’ємною частиною.

Цікавим є те, що акт (довідка) складаються у 2-х примірниках, але вони різні у складі інформативних додатків до них. Так, додатки містять таку інформацію щодо діяльності платника податку: відомості або таблиці, в яких групуються факти однотипних порушень та таких порушень, які повторюються. Такі додатки додаються до обох екземпляра акта перевірки.

Однак є й інформативні додатки, які містить лише той екземпляр податкового акта (довідки), що залишається у податківців, а саме:

  • аналіз фінансово-господарської діяльності;
  • опрацювання встановлених ризикових операцій;
  • матеріали зустрічних перевірок;
  • інформація з обмеженим доступом. 

Також додатки містять таку важливу для платника податків інформацію (детальніше – див. розділ IV Порядку № 727):

  • затверджений керівником (заступником) органу ДПС та підписаний начальником відділу (управління) працівника, що очолює перевірку, план (перелік питань) перевірки. Перелік питань перевірки має ще бути й у вступній частині;
  • перелік (опис) копій документів, які використовувалися в ході перевірки (варто звернути на них увагу, так як податківці могли не врахувати певні документи!);
  • реєстр направлених запитів (його варто теж перевірити, – можливо, певний запит був пропущений та нього не дали відповідь);
  • розрахунки податкового зобов’язання, штрафних санкцій, податкової пені.

В акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних. Прим цьому акт має мати наскрізну нумерацію сторінок. Титульний аркуш друкується на номерному бланку для складання актів документальних перевірок. На такому аркуші мають бути:

  • інформація про місцезнаходження органу ДПС, що проводив перевірку;
    номер телефону/факсу;
  • адреса електронної пошти.

Зміни у змісті акта документальної податкової перевірки у 2024 році

З 21 липня 2023 року набув чинності Наказ Мінфіну від 05.06.2023 № 291, який уніс зміни до розділу ІІІ Порядку № 727, що стосується змісту акта (довідки) податкової перевірки. Зміни пов’язані з набуттям чинності з 01 квітня 2023 року Закону від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Зміни у змісті акта пов’язані з таким:

  • використання номера паспорта (і його серії – за наявності) платника податку замість податкового номера – не лише, якщо є відмітка у паспорті від органу ДПС, але й у ситуації, коли така відмітка внесена органом, який видавав паспорт. Це ситуація використання ID-карт. По-суті, це нічого не змінює. Таку можливість мають ті фізособи, які з релігійних переконань не хочуть використовувати податковий номер;
  • використання даних не лише про рахунки у банках, але й про електронні гаманці у емітентів електронних грошей, рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг;
  • про запити на проведення зустрічних звірок до небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей.

Таким чином, акт податкової перевірки актуалізовано під використання платниками податків електронних грошей (увага: електронні гроші – це не криптовалюти, а гроші, які випущені за ліцензією НБУ) та використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг, якими можуть бути, наприклад, поштові оператори.

Акти камеральної перевірки та перевірки контрольованих операцій

Згадана вище форма акта – не єдина у податківців. Також ще існують:

  • акт камеральної перевірки, який складається лише у разі встановлення порушень. Якщо ж їх нема, то робиться лише запису у спецполі декларації та акт не складається. Щодо ПДВ-звітності – форма акта камеральної перевірки окрема. Його затверджено як Додаток 2 до Методрекомендацій з наказу Міндоходів від 14.06.2013 № 165. Він підписується, реєструється та вручається (надсилається) для підписання впродовж 3-х робочих днів платнику податків;
  • акт про результати перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки». Його форма затверджена наказом Мінфіну від 13.07.2017 № 629. За цим наказом акт підписується, реєструється та вручається (надсилається) впродовж 2-х робочих днів під розписку податків з дати складення (реєстрації).

Увага: Камеральна перевірка – це віддалена перевірка «в середині податкової» її предмет визначає підпункт 75.1.1 ПК. Якщо все добре й декларації прийняті,  податки сплачені , податкові накладні зареєстровані – жодного акту не надсилають.

Електронні податкові перевірки – тільки довідка

Електронна перевірка замовляється самим платником податку й є різновидом позапланових перевірок, які здійснюються без виїзду до платника податку. Результати таких перевірок оформляються не актом, а тільки довідкою (п. 86.11 ПК). Якоїсь певної форми такої довідки від ДПС в нормативній базі немає.

Про які нюанси акта податкової перевірки бажано знати

Платнику податків слід звернути увагу в акті документальної податкової перевірки на таке (див. розділ п. 2 розділу ІІІ Порядку № 727):

  • наявність у вступній частині інформації про:
    • інформацію про вручення під підпис або надсилання копії наказу про проведення перевірки;
    • інформацію про відмову допуску інспекторів ДПС, якщо таке мало місце;
    • перелік питань перевірки (затверджений план має бути у додатку);
  • в описовій частині має бути вказано, які податкові періоди (чи межі періоду) перевірялися та які саме документи (операції). Як вони перевірялися – суцільно чи вибірково. Перевірте, щоб документи, які включила до акта ДПС, були в межах даного періоду й порушення, які були виявлені, теж йому відповідали.

Для чого це потрібно платнику податків? З вищенаведеної інформації стає зрозумілим, які саме документи перевіряли ДПС та на підставі чого здійснені висновки. При оскарженні акта все це може бути інформативним.

Опис фактів порушень в акті документальної податкової перевірки

Описова частина за кожним відображеним фактом порушення має містити (див. також п. 4 розділу ІІІ Порядку № 727):

  • чітко описану суть порушення. Перевірте, щоб були наведені конкретні пункти і статті ПК та інших нормативно-правових актів, які було порушено. Акт не може містити посилання на певні внутрішні документи ДПС на кшталт їхніх методрекомендацій, інструкцій тощо, які не призначені для платників податків. Також лист ДПС (ДФС, Міндоходів) – це не нормативний документ, а лише роз’яснення податківців і вони не можуть при обґрунтуванні порушення посилатися на свої листи, тобто самі на себе;
  • період за який виявлено порушення (календарний день, місяць, квартал, півріччя, 3 квартали, рік) та господарська операція, при здійсненні якої сталося порушення;
  • конкретні рядки декларації чи інших звітних документів, які пов’язані з порушенням та подавалися платником податків;
  • вказівку на конкретний первинний документ (або обліковий журнал, відомість), що спричинили порушення чи є його доказом. Перевірте, щоб була назва документа, його дата, номер, умови операції, тобто усі відомості, які дають змогу однозначно ідентифікувати той документ, про який іде мова.  Знайдіть і перевірте цей документ самі та звірте дані з нього з актом;
  • розрахунки та матеріали-докази, які мають бути ретельно викладені та зрозумілі для платника податку і давати уявлення про виявлені відхилення, на основі яких було донараховано податкове зобов’язання;
  • опис методів, якими було виявлено порушення: інвентаризація, зустрічна звірка, інформація від контрагента, обмір, переважування, документальна перевірка тощо;
  • вказання на конкретних посадових осіб платника податків, які були відповідальними за правильність обчислення, сплату податків;
  • підпис інспектора – без обов’язкових реквізитів акт можна визнати через суд недійсним. Наприклад, постановою ВСУ від 03.12.2019 у справі № 1440/1965/18, рег. № 86103091 акт перевірки було визнано недійсним саме через відсутність підпису інспектора.

Недотримання даних вимог може бути використане при оскарженні результатів акта. 

Неотримані первинні документи в акті документальної податкової перевірки

Якщо в ході перевірки податківці не отримали певні первинні документи, то в описовій частині акта має бути зазначено (див. пп. «2» п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 727, пп. 5.1.4 Методрекомендацій № 396):

  • чіткий перелік таких документів з зазначенням причин їхньої відсутності;
  • вказання реквізитів відповідного письмового повідомлення, яке було надіслане платником податків до ДПС щодо втрати документів (якщо таке було);
  • вжиті заходи щодо отримання від платника податків таких документів (копій);
  • відповідні пояснення, довідки платника податків;
  • надані платнику податків письмові запити щодо отримання документів (у них має бути чіткий перелік документів та терміни їхнього надання, дата складання запиту).

Якщо податківці не подавати запитів при перевірці на отримання документів, то вони не можуть писати в акті, що такі документи відсутні. Також загальна рекомендація: при перевірці не давайте документи без письмового запиту – інколи документи «губляться». Також не треба давати документи, які не стосуються предмету перевірки, періоду перевірки, плану перевірки, з якими вас попередньо мали б ознайомити. 

Зазначимо, що відсутні при податковій перевірці документи платник податку може надати чи надіслати такі документи не пізніше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки (ч. 3 п. 44.7 ПК). Тоді проведення перевірки продовжується залежно від виду перевірок та класу суб’єкта господарювання (ст. 82 ПК), наприклад при планових документальних – на 15, 10 та 5 робочих днів для великих, середніх та малих підприємств відповідно, а при позапланових документальних – на 10, 5 та 2 робочих днів.

Вручення та підписання акта податкової перевірки

З врученням і підписанням актів ситуація така:

  • акт перевірки (документальна виїзна/невиїзна) – вручається особисто платникові податку або направляється йому за правилами ст. 42 ПК (вручається особисто або надсилається поштою). Акти документальних перевірок підписуються в день отримання (п. 86.4 ПК);
  • акт фактичної перевірки – підписується на місці її проведення (п. 86.5 ПК);
  • довідка електронної перевірки надається особисто платнику податку з тим, щоб він її підписав впродовж 5 робочих днів (п. 86.11 ПК);
  • акт камеральної перевірки – вручається або направляються платнику податку. Підпис не вимагається взагалі (п. 86.2 ПК). 

Увага: підписати акт перевірки – обов’язок платника податку (п. 81.3 ПК).

Акт підписуємо, згодні чи ні. Непідписання акта нічого не дає, так як відмова від його підпису не звільняє від обов’язку сплатити визначену й надіслану потім у податковому повідомленні-рішенні (ППР) суму донарахованого податкового зобов’язання, штраф, пеню, які можуть мати місце (п. 86.5 ПК і п. 86.6 ПК). Якщо акт не підписати, то податківці мають скласти акт-відмову й зазначити про це в акті перевірки. Однак для оскарження результатів перевірки треба б мати екземпляр акта, а тому підписуємо та забираємо собі один з екземплярів. 

Акт податкової перевірки отримали: що буде далі?

На підставі акта перевірки орган ДПС приймає ППР у такий термін (п. 86.8 ПК):

  • впродовж 15 робочих днів з дня вручення акта перевірки платникові податків;
  • якщо платник податку подав заперечення до акта перевірки – тоді відбувається розгляд заперечення та прийняття ППР за термінами, які визначені п. 86.7 ПК.

Оскарження акта податкової перевірки

У разі незгоди з актом перевірки можна: 

  • подати заперечення на акт перевірки – впродовж 10 робочих днів з дня наступного після отримання акта перевірки (п. 86.7 ПК) (таким чином, заперечення подаєься до отримання ППР). Бажано при підписанні акта перевірки в такому разі зазначити: «Акт підписується з зауваженнями. Заперечення буде надіслано в установлений законодавством строк». Цей запис не обов’язковий, але він є підтвердженням, що платник не визнає, що вчинив правопорушення. У такий спосіб зокрема можна подати документи, яких не було під час перевірки. Наприклад, платник податку встиг впродовж цих 10 робочих днів їх відновити тощо. Таке заперечення ДПС має розглянути впродовж 10 робочих днів (п. 86.7 ПК);
  • отримати ППР та розпочати адміністративне оскарження ППР. Це можна зробити впродовж 10 робочих днів, наступних за днем отримання ППР або іншого рішення ДПС (п. 56.3 ПК). Однак, якщо пропустили такий строк з поважної причини, то можете подати скаргу протягом шести місяців з дати закінчення 10-ти денного строку, разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності);
  • здійснити судове оскарження ППР. За пунктом 56.18 ПК, право на це залишається впродовж 1095 днів з дня отримання оскаржуваного ППР. Водночас ВС у своїй постанові від 26.11.2020, прийнятої у справі №500/2486/19 рег. 93404515, вказав, що треба керуватися приписами пункту 59.19 ПК, який встановлює строк для оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Отже, треба обов’язково зважити на вказану судову практику. Однак на час воєнного стану перебіг строків давності призупинений. 

Зверніть увагу: оскаржувати через суд можна лише ППР, а не акт перевірки (є рішення ВСУ, наприклад у справі 811/119/13-а від 10.05.2018, від 02.11.2022, у справі № 580/170/20 та інших). При цьому податкове зобов’язання вважається узгодженим у раз його несплати впродовж 10 календарних днів за днем отримання ППР. Узгоджене – це значить, що воно підлягає обов’язковій сплаті навіть якщо буде оскаржуватися через суд. Отже, тягнути місяць чи 1095 днів з судовим позовом не варто – треба подавати в суд протягом цього 10-денного терміну. Тоді податкове зобов’язання буде вважатися неузгодженим і можна не платити до рішення суду по процедурі оскарження ППР (див. рішення ВСУ у справі № 826/14195/16 від 31.08.2018 р.).

Платник податку може одразу обрати будь-який з даних варіантів: заперечення, адміністративне оскарження або судове оскарження. Також він може проходити дані етапи один за одним. Якщо вчасно подавати всі папери, то можна не сплачувати донараховане податкове зобов’язання та штрафні санкції аж до судового рішення (а там ще можлива апеляція і так далі). Однак перші 2 варіанти – заперечення та адміністративне оскарження ППР – безкоштовні, то варто почати з них. Вони дадуть можливість краще підготуватися до судового оскарження, досконаліше вивчити правову позицію податківців та потягнути час.

Не підлягають оскарженню шляхом заперечення електронні довідки по результатам електронних перевірок, їх можна заперечити лише разом з підписанням, тобто 10-денний термін для даної ситуації не працює (п. 86.11 ПК). 

Заперечення на акт податкової перевірки

Заперечення – це документ, який складається платником податку на ім’я органу ДПС, який проводив податкову перевірку, та містить обґрунтовану незгоду з викладеними фактами і даними в акті податкової перевірки, здійсненими висновками, заперечення щодо дій органу ДПС при проведенні перевірки, а також містить додаткові факти, які не були викладені (були проігноровані) в акті перевірки тощо.

Разом за запереченням у ті ж строки подаються додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, про що уже зазначалося вище (п. 44.7 ПК, п. 86.7 ПК).

Платник податку внаслідок подачі заперечення досягає такого:

  • подане заперечення стає невід’ємною частиною акта перевірки (п. 86.7 ПК), а тому ППР повинно бути прийнятим уже з урахуванням заперечення (п. 86.8 ПК). Однак ДПС може і не врахувати аргументи платника податків;
  • є можливість перерахувати документи, які не були відображені в акті перевірки (перевіряючі або не розглянули їх, або не вказали в акті). Це якраз та причина, чому треба звернути увагу на описову частину акта перевірки щодо документів (період перевірки, суцільність, метод отримання даних, реквізити, операції і так далі – див. вище по статті);
  • подати копії тих документів, які платник податку не зміг надати під час проведення перевірки з певних причин;
  • можливість потім посилатися на сформульовані аргументи та додані документи під час адміністративного або судового оскарження результатів перевірки (п. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Мінус заперечення лише один: результатом заперечення може бути позапланова перевірка ДПС, яка спрямована на виявлення обставин, які не були досліджені під час попередньої перевірки (пп. 78.1.5 ПК), Така перевірка проводиться органом ДПС виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Розгляд заперечення на акт податкової перевірки

Заперечення та подані додаткові документи розглядається ДПС впродовж 10 робочих днів, що настають за днем їхнього отримання. Якщо була призначена позапланова документальна перевірка, то – 10 робочих днів за днем завершення такої перевірки (абз. 2 пп. 86.7.1 ПК). Платник податку має право взяти участь у розгляді заперечення, про що треба повідомити у поданому запереченні або листі на розгляд документів (пп. 86.7.3 ПК).

ДПС має на цей раз ухвалити висновок (не акт, див. пп. 86.7.4 ПК) та скласти обґрунтовану письмову відповідь платнику податків, яка підписується керівником або його заступником та надсилається платнику податків (лист ДФС від 25.04.2016 № 9296/6/99-99-14-03-03-15).

Як скласти заперечення на акт податкової перевірки

Заперечення складається у довільній формі в 2-х примірниках. Головне в ньому – це перелік порушень, які платник податку заперечує та обґрунтування правомірності позиції платника податку шляхом посилання на відповідні норми законодавства та документи. Заперечення подається поштою рекомендаційним листом з описом вкладення або особисто з отримання відмітки на другому екземплярі. Приклад можна знайти у матеріалі Заперечення на акт перевірки: подання та розгляд.



зміст

Колеги! Запрошуємо взяти участь у безплатному вебінарі для бухгалтерів. Не пропустіть!
Центральна частина статичний блок 2

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді