Відповідь
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).
Розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом про РРО, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону про РРО).
Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів затвердив Мінфін наказом від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13).
Розрахунковим документом, який створюють при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) є фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі — фіскальний чек), форма № ФКЧ-1 якого наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені пунктом 2 розділу II Положення № 13.
Так, фіскальний чек має містити, зокрема, інформацію щодо ПДВ (рядок 21) та акцизного податку (рядок 22) і відображення її є обов’язковим лише для відповідних категорій суб’єктів господарювання, які є платниками таких податків.
При цьому, ні норми Закону про РРО, ні вимоги Положення № 13 не визначають обов’язку суб’єктів господарювання відображати у фіскальних чеках інформацію щодо туристичного збору за аналогією до ПДВ та акцизного податку.
Також обов’язковим реквізитом фіскального чека є назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).
Назва товару (послуги) — це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання; спрощена назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (п. 2 розд. I Положення № 13).
Як перевірити справжність касового чека
Туристичний збір — це місцевий збір, кошти від якого зараховують до місцевого бюджету (п. 268.1 Податкового кодексу України).
Отже, туристичний збір не є товаром чи послугою, а тому включення інформації про нього до назви послуги з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) та/або відображення у рядках визначених для ПДВ (рядок 21) та акцизного податку є некоректним.
Також, для цілей застосування Закону про РРО, некоректним є включення туристичного збору до складу вартості послуг з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), оскільки для платників ПДВ сума утриманого ними відповідно до ПК туристичного збору в складі послуги, у фіскальних чеках збільшуватиметься на розмір відповідної ставки ПДВ.
Враховуючи викладене вище, ДПС рекомендує платникам під час здійснення ними функцій податкового агента зі справляння туристичного збору проводити такі операції шляхом відображення їх окремою позицією в фіскальному чеку (шляхом окремого заповнення рядка 11), на яку не мають поширюватись вимоги щодо обчислення та відображення ПДВ
Водночас, відображення інформації про туристичний збір у текстових полях для коментарів фіскального чека не є належним виконанням вимог Закону про РРО.
За інформацією ДПС у Черкаській області
