Готельні послуги належать до категорії туристичних. Їх регулюють Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР (далі — Закон № 324); Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджений постановою КМУ від 15.03.2006 № 297; Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Держтурадміністрації від 16.03.2004 № 19 (далі — Правила № 19), та інші нормативно-правові акти.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Що входить до послуг готелів
Готельна послуга — дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання у готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням і тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних і додаткових, що їх надають споживачеві залежно від категорії готелю (ст. 1 Закону № 324).
Про основні й додаткові послуги готелю йдеться у Правилах № 19. А саме:
- основні — обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що їх включають до ціни номера (місця) й надають споживачеві згідно з укладеним договором;
- додаткові — обсяг послуг, які не належать до основних послуг готелю; їх споживач замовляє і сплачує додатково за окремим договором.
На практиці послуги розподіляються на основні й додаткові умовно і визначаються категорією готелю. Наприклад, користування телефоном, інтернетом, міні-баром у готелі, залежно від його категорії, може бути як основною, так і додатковою послугою.
У пункті 2.2 Правил № 19 закріплено, що готель зобов’язаний надати споживачеві необхідну, достовірну, доступну і своєчасну інформацію про готельні послуги. А в пункті 4.8 Правил № 19 встановлено, що готель зобов’язаний без додаткової оплати надавати такі види послуг:
- виклик швидкої медичної допомоги;
- доставка в номер кореспонденції;
- побудка у визначений час;
- надання необхідного інвентарю залежно від категорії готелю.
Які дозвільні документи потрібні
Сертифікація
Послуги з розміщення готель надає залежно від своєї категорії. Надавати їх, не маючи свідоцтва про встановлення відповідної категорії, заборонено (ст. 19 Закону № 324).
У Порядку встановлення категорій готелям та іншим об’єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженому постановою КМУ від 29.07.2009 № 803, передбачено добровільну сертифікацію послуг з тимчасового розміщення (проживання) стосовно безпеки для життя і здоров’я людей, захисту їх майна та охорони довкілля.
Для проведення такої сертифікації та оцінки відповідності готелю вимогам певної категорії власник готелю або уповноважена ним особа укладає договір із органом із сертифікації.
Органи із сертифікації, своєю чергою, призначає Мінекономрозвитку для виконання у державній системі сертифікації УкрСЕПРО робіт із сертифікації.
Відповідність послуг готелів певній категорії оцінюють згідно із ДСТУ 4269-2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів».
Ліцензування
Діяльність готелів не підлягає ліцензуванню, позаяк її не включено до переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Такий перелік наведено у статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-ІІІ.
Інша річ, якщо міні-бар у готелі пропонує гостям алкогольні напої і тютюнові вироби. У такому разі слід подбати про отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем і тютюном (ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP).
РРО
Суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), під час надання послуг мають проводити розрахунки на повну суму послуги через реєстратори розрахункових операцій (РРО) (п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР).
Якими документами оформлюють надання готельних послуг
Наказом Держкомбуду від 13.10.2000 № 230 затверджено форми документів первинного обліку та Інструкцію про порядок ведення документообігу при наданні готельних послуг у ДП «Укркомунобслуговування». У пункті 2 цього наказу визначено, що затверджені форми документів первинного обігу рекомендовано для застосування готельними підприємствами України незалежно від підпорядкування та форми власності.
До документів первинного обліку в готелі належать:
- форма № 1-г «Анкета проживаючого» — її заповнює громадянин України на підставі паспорта чи іншого документа, який посвідчує особу;
- форма № 2-г «Реєстраційна картка» — заповнює іноземець або особа без громадянства на підставі паспорта або документа, що посвідчує особу;
Без наявності свідоцтва
про встановлення відповідної категорії заборонено надавати послуги з розміщення
- форма № 3-г «Візитна картка» — на її підставі громадянин, який проживає у готелі, отримує ключі від номера й право на обслуговування службами готелю;
- форма № 4-г «Рахунок» — слугує для оформлення розрахунків із громадянами за основні й додаткові послуги, отримані в готелі. Цей рахунок використовують під час будь-якої форми обробки документа (електронна, ручна) та будь-якого виду розрахунку (готівковий, безготівковий). Графа форми «Послуга» містить перелік основних і додаткових послуг готелю, наданих гостеві за звітний період, і податків на ці послуги. Суму до сплати розраховують щодобово за переліком фактично отриманих послуг разом із сумами ПДВ і готельного збору. Суму до сплати разом із ПДВ записують у гривні;
- форма № 5-г «Журнал обліку громадян, які проживають у готелі» — у ньому реєструють усіх осіб, що проживають у готелі;
- форма № 6-г «Журнал обліку іноземців, які проживають у готелі» — заповнює адміністратор на підставі реєстраційних карток, паспортів і віз;
- форма № 7-г «Журнал реєстрації заявок на бронювання номерів» — заповнює адміністратор на підставі телеграм, телефонних дзвінків, листів, що надійшли до готелю на бронювання номерів;
- форма № 8-г «Касовий звіт» — його складає касир (портьє, що робить розрахунки) за даними використаних за звітний період рахунків у одному примірнику;
- форма № 9-г «Відомість обліку руху номерів у готелі» — заповнює черговий адміністратор щодня станом на 9:00. Цю відомість використовують для оперативного обліку звільнення і заселення номерів та їх ремонту;
- форма № 10-г «Журнал обліку проживаючих на поверсі» — його щодня заповнює черговий по поверху. Форма містить відомості, необхідні покоївкам для поточного прибирання.
Як обліковують та оподатковують готельні послуги
Готелі відображають господарські операції в бухгалтерському обліку згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Для узагальнення інформації вони користуються рахунками відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291.
Основною діяльністю готелів є надання послуг, тому облік операцій із їх надання аналогічний до обліку операцій з надання звичайних послуг. Витрати, пов’язані з наданням готельних послуг, у т. ч. собівартість реалізованих готельних послуг, формуються за нормами П(С)БО 16 «Витрати», а доходи — згідно з вимогами П(С)БО 15 «Дохід».
Відображення в обліку операцій з надання готельних послуг
Готель «Альфа» (чотиризірковий) отримав від гостя під час поселення плату за проживання у готелі протягом чотирьох діб у сумі 24 200 грн, у т. ч. ПДВ — 4000 грн і туристичний збір у розмірі 1% вартості проживання — 200 грн.
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
Д-т | К-т | |||
1 | Оплачено послуги з проживання | 301 | 681 | 24 200 |
2 | Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ | 643 | 641/пдв | 4000 |
3 | Відображено дохід від надання послуг з проживання | 361 | 703 | 24 200 |
4 | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 703 | 643 | 4000 |
5 | Нараховано туристичний збір | 703 | 642 | 200 |
6 | Віднесено на фінансовий результат дохід від надання послуг із проживання | 703 | 791 | 20 000 |
7 | Відображено залік заборгованостей | 681 | 361 | 24 200 |
8 | Перераховано до бюджету туристичний збір | 642 | 311 | 200 |
Податок на прибуток
Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають за правилами бухгалтерського обліку. Підприємства, річний дохід яких перевищує 20 млн грн, зобов’язані коригувати його на різниці, визначені відповідно до розділу ІІІ Податкового кодексу України (ПК). На такі різниці доведеться зважати й тим, хто не повідомить органи контролю про своє рішення їх не застосовувати (ст. 134 ПК).
ПДВ
Суб’єкти господарювання, які надають готельні послуги, сплачують ПДВ на загальних підставах, окрім тих, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, яка не передбачає сплати податку на додану вартість.
Туристичний збір
Готелі як податкові агенти справляють туристичний збір із фізичних осіб, які користуються послугами з тимчасового проживання (ночівлі), і щокварталу перераховують його до місцевих бюджетів. Ставки збору встановлюють сільські, селищні та міські ради в розмірі від 0,5 до 1% бази нарахування збору.
Готелі не справляють турзбору з осіб, які постійно проживають у цьому населеному пункті; ветеранів війни; дітей віком до 18 років; осіб, що прибули у відрядження; інвалідів та осіб, що супроводжують інвалідів І групи і дітей-інвалідів; учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Базою справляння збору є вартість усього періоду проживання за мінусом ПДВ та інших послуг готелю, наведених у підпункті 268.4.2 ПК (харчування, побутові послуги, телефонні розмови тощо).
Не сплачують туристичного збору особи, визначені у підпункті 268.2.2 ПК.
Збір за спецвикористання води
Готелі є платниками збору за спеціальне використання води (п. 323.1 ПК). Ставки збору за спеціальне використання води встановлені у статті 325 ПК. Збір сплачують у строки, визначені для квартального податкового періоду.
Плата за землю
Готелі є платниками плати за землю, якщо мають у власності (постійному користуванні) земельні ділянки або уклали договори оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності. Зокрема, за земельні ділянки, що перебувають у власності або постійному користуванні, суб’єкти господарювання сплачують земельний податок. А в разі оренди — орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності (п. 269.1, 288.2 ПК).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"