Відповідальність за помилки в розрахунку податку на прибуток — 2015

Декларування податку на прибуток за підсумками 2015 року виявилося непростим, адже вперше заповнювали нову форму декларації. Заспокійливою пігулкою для бухгалтерів стало правило щодо незастосування штрафів. Однак їх відсутність ― оманлива

Чергова спроба народних обранців здійснити податкову реформу втілилася в Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII. Революційна складова цього закону, насамперед, полягала у встановленні нового порядку визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Тож із 01.01.2015 цей об’єкт розраховують, спираючись на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, скоригований на різниці (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК).

Перший рік із дати впровадження нових правил з податку на прибуток законотворці вирішили зробити пільговим з точки зору застосування до платників штрафних (фінансових) санкцій. Для цього до податкового законодавства внесли надзвичайно лояльне правило: «…за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються» (п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

 

Притягнення платника до фінансової відповідальності

 

За порушення правил податкового законодавства до платника податків можуть застосовувати такі види юридичної відповідальності:

  • фінансову;
  • адміністративну;
  • кримінальну (п. 111.1 ПК).

Правила ПК містять лише норми щодо притягнення платників податків до фінансової відповідальності. А щоб звільнитися від застосування штрафних (фінансових) санкцій за підсумками діяльності у 2015 році, платникові податку на прибуток потрібно детально проаналізувати складові таких санкцій.

Так, штрафна санкція (фінансова — штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, яку повинен сплатити платник податків, якщо порушить вимоги податкового законодавства (пп. 14.1.265 ПК). Штрафувати за такі порушення будуть, звісно, органи ДФС.

На перший погляд, одним із видів таких санкцій мала б бути й пеня. Адже пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 ПК). Утім такий висновок буде передчасним.

 

Важливо! Фінансову відповідальність застосовують у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

 

У пункті 111.2 ПК йдеться про те, що фінансову відповідальність застосовують у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Так само вислів про «нараховану пеню або штрафні санкції» можна знайти, зокрема, у пункті 129.6 ПК. Тобто пеню з точки зору ПК можна трактувати як відокремлену від штрафів складову фінансової відповідальності.

Не згадано пеню й у спеціальній статті 113 ПК, присвяченій штрафним (фінансовим) санкціям. Натомість правила застосування та розрахунку пені опсиані в окремих статтях 129-132 ПК.

Отже, з точки зору податкового законодавства пеня не є видом штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно у разі заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток, визначених за підсумками діяльності у 2015 році, підприємству може загрожувати нарахування пені.

Чи навмисно законотворці залишили можливість притягнення платників податку на прибуток до фінансової відповідальності у вигляді пені, залишиться для нас таємницею. Однак, зважаючи на чималу облікову ставку НБУ, загроза нарахування пені є вагомим аргументом для якнайскорішого виправлення помилок, допущених під час декларування податку на прибуток за 2015 рік.

 

Адміністративна та кримінальна відповідальність

 

Загальновідомо, що притягнення до фінансової відповідальності платника податку на прибуток ― юридичної особи не звільняє її посадових осіб від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1 ПК).

Адміністративна відповідальність може настати внаслідок порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Таке порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.). У разі повторного порушення протягом року ― від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.).

 

Важливо! За порушення правил ведення податкового обліку передбачено адміністративну відповідальність.

 

Якщо ж буде виявлено умисне ухилення від сплати податків, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, це вже є підставою для застосування кримінальної відповідальності (ст. 212 Кримінального кодексу України). Таке порушення, зокрема, карається штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо бюджет недоотримає кошти у великих розмірах, штраф становитиме від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 51 000 грн.) із таким самим строком заборони обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. А за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах карають уже штрафом від 15 000 до 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 000 до 425 000 грн.). У такому разі, окрім трирічного позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, застосовують ще й конфіскацію майна.

 

Врахуйте! Розмір податкової соціальної пільги становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році ― 689 грн.).

 

Нагадаємо, що під час кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму дорівнює податковій соціальній пільзі відповідного року (п. 5 підрозд. І розд. ХХ ПК). Тому у 2016 році під значним розміром коштів кримінальне законодавство розуміє суму не менше ніж 689 000 грн., під великим ― 2 067 000 грн., під особливо великим ― 3 445 000 грн.

Отже, за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток за підсумками діяльності у 2015 році підприємству може загрожувати фінансова відповідальність у вигляді пені. А посадових осіб такого підприємства можуть притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді