Експертус Головбух долучився до обговорень щодо розроблення та впровадження в Україні нової системи для ведення бухобліку. Про підсумки першого методологічного обговорення переходу українського бізнесу з російських систем (1С, BAS тощо) на сучасні ERP-системи читайте в статті
У сучасному світі спостерігаємо різні формати співпраці між бізнесом і державою, суспільством та професійними спільнотами, українською державою й іноземними партнерами. У цій статті хочемо розповісти читачам про приклад синергії бізнесу, освіти, держави заради майбутнього та безпеки облікових процесів в Україні.
Ініціатором нового об’єднання став бізнес — компанія ERP.UA. Вона оголосила про розроблення нової ERP-системи на технологічній основі Microsoft Dynamics 365 Business Central. Система адаптована під українське законодавство, проста у використанні й дасть змогу повністю відмовитися від застарілих російських програм (1С, BAS тощо) згідно з євроінтеграційним курсом України.
Як потрапити до Клубу білого бізнесу
Щоб реалізувати цей задум, компанія створила Методологічну Експертну Раду (далі — Рада), до якої увійшли практикуючі бухгалтери, викладачі провідних університетів, розробники IT-рішень. Згодом плануємо приєднати представників бізнес-спільноти і державних експертів. Усіх нас об’єднала спільна мета — сформувати стандарти ERP-системи, які забезпечать простий перехід українського бізнесу на сучасні технологічні рішення.
Така взаємодія сформує повноцінну екосистему: тих, хто навчає фахівців; тих, хто створює технології; і тих, хто щодня працює з обліком. Саме тому розроблені стандарти і рекомендації будуть практичні, сучасні та корисні.
Робота Ради організована у форматі 24 онлайн-зустрічей протягом двох років. Кожна сесія міститиме стислі новини проєкту, експертний виступ, професійну дискусію та сформовані підсумкові рекомендації.
Про ідею створення Ради та її стратегічну мету розповідає засновник компанії ERP.UA (а також власник групи компаній CRM.UA) Андрій Безгубенко.
— Ми з командою добре усвідомлюємо, яку величезну відповідальність беремо на себе. Нашою метою є започаткування процесу переходу від застарілих пострадянських бухгалтерських практик до сучасного обліку, що відповідає міжнародним та європейським стандартам. Ми хочемо напрацювати такі перехідні методи й регламенти, які будуть зрозумілими, прийнятними й корисними для бухгалтерів двох мільйонів українських підприємств. Я переконаний, що країни роблять справжній прорив тоді, коли бізнес і освіта працюють разом. Про це говорили багато світових лідерів, з якими мені довелося спілкуватися, від Біла Гейтса до Філіпа Котлера. Саме тому ми залучили до Ради не лише розробників і підприємців, а й викладачів, щоб сформувати спільну екосистему, яка допоможе Україні перейти на сучасну, незалежну бухгалтерську систему нового покоління.
Перш ніж перейти до підсумків першого засідання Ради, розповімо про те, як працюють ERP-системи.
Бухгалтер без знань — як калькулятор без батарейки. Вища школа Головбуха підзаряджає: освіта онлайн у зручний час і будь-де ⚡
Суть роботи ERP-системи
Уявити роботу ERP-системи дуже просто. Коли дивимося на стіл, ми бачимо стопки документів. Одна може називатися «Договори», друга — «Рахунки». Потрібно перерахувати в цій стопці всі підсумкові значення за період від початку облікового року. Щоразу, коли надходить новий документ, наприклад, касовий чек, відбувається автоматичний перерахунок. Це означає, що документ додається до стопки, але не глибше за початок облікового періоду.
У малих компаній (вартість активів — до 4 млн євро, чистий дохід — до 8 млн євро, кількість працівників — до 50 осіб) обліковим періодом є рік. Це логічно, оскільки документів небагато, і система здатна провести перерахунок за весь рік. Натомість у великих компаній із вартістю активів до 20 млн євро, чистис доходом до 40 млн євро, кількістю працівників понад 250 осіб обліковий період зазвичай квартальний. Кожен новий документ зумовлює перерахунок від початку кварталу. Проблема в тому, що документ пов’язаний з іншими стопками, і коли почався процес в одній стопці, перерахунок запускається і в сусідніх.
На малому підприємстві можна користуватися простою системою, яка забезпечує перерахунок 15–20 стопок, кількість облікових зв’язків між якими невелика. На великому підприємстві таких стопок дуже багато, вони пов’язані з проєктами, аутсорсерами, виробничими потужностями, транспортом — тобто обліку підлягає величезна кількість процесів. Кожен новий процес, що потребує автоматизації, запускає ланцюг перерахунків.
🎁 Адвент-календар для бухгалтера
Тому системи автоматизації бухгалтерського обліку поділяються на кілька класів. Дуже потужні системи розбивають перерахунки на групи; у межах групи перерахунок відбувається локально, а між групами формується черга. Перерахунок у сусідніх стопках запускається лише за потреби або за визначеними параметрами. Цей процес називається кластеризація.
Наприклад, на великому підприємстві, де користуються системою Dynamics 365 Finance (Axapta/AX), облікові журнали групуються автоматично, система відстежує, які частіше пов’язані між собою, та об’єднує їх у групи. Це дає змогу уникнути перевантаження і втрати продуктивності. Якщо ж для великого підприємства застосовувати малопотужну систему, навіть один новий документ може спричинити каскад перерахунків, що перевищить можливості системи й призведе до збоїв. Це було характерно для 1С сьомої версії: коли закривали квартал, система могла «зависнути» на кілька годин.
Довідка
У Microsoft є два класи бухгалтерських систем:
- Microsoft Dynamics 365 Business Central — односерверна система, в якій усі функції та модулі (бухгалтерія, картки, проєкти) інтегровані в одному додатку;
- Dynamics 365 Finance (Axapta/AX) — система вищого класу за масштабами, ціною і складністю. Вона кластеризує облік, щоб впоратися з великими обсягами даних.
Подібні потужні системи є і в SAP (S/4HANA), Oracle (E‑Business Suite). Деякі з них мають галузеву специфіку, наприклад, CAD/CAM‑системи з модулем автоматичного розкрою матеріалу або ERP — для процесного виробництва. Такі системи працюють із потоками, формулами та партіями, а не окремими деталями.
Бухгалтерську спільноту сколихнула новина про те, у 2026 році запровадять обов’язкову професійну сертифікацію бухгалтерів. Наразі запитань щодо цієї новації більше, ніж чітких і достовірних відповідей. Дізнайтеся, з чого все почалося та чого чекати бухгалтерам
Підсумки першої зустрічі Ради
Днями відбулося перше засідання Ради. Учасники Ради — викладачі, практики та фахівці з автоматизації — усі разом підтримали створення Ради і підкреслили, що майбутнє українського бухгалтерського обліку неможливе без якісної освіти й сучасних технологій.
— Мені подобається підхід, коли замість критики ми створюємо реальну альтернативу 1С. Багато хто пропонує заміну, але без наукової та освітньої складової ці продукти не працюють так, як потрібно бізнесу. Якщо студенти вивчатимуть нову систему, завтра вони стануть фахівцями, які впевнено працюватимуть із нею на підприємствах. Жоден програмний продукт не буде ефективним, якщо користувач не підготовлений. Ідея створення повноцінної екосистеми мені імпонує. Сподіваюся, це стане початком плідної співпраці, — зазначив завідувач кафедри обліку й оподаткування Національного університету біоресурсів і природокористування України, доцент Володимир Литвиненко.
— Одна з моїх докторських дисертацій присвячена автоматизації бухгалтерського та управлінського обліку. Мені доводилося впроваджувати системи в різних країнах, а свого часу я очолював один із франчайзі-підрозділів з упровадження 1С і працював над автоматизацією великих підприємств, зокрема «Криворіжсталі». Тому я добре розумію, наскільки важливо поєднувати науковий підхід із практичним досвідом. Сьогодні, маючи команду професіоналів із потужним бекграундом, ми здатні створити необхідне інформаційне поле та стати центром, де формуються рішення, що допоможуть і бізнесу, і державним органам, — наголосив доктор економічних наук, професор кафедри фінансів, обліку та оподаткування ДУ «Київський авіаційний інститут» Володимир Осмятченко.
Національна сертифікація бухгалтерів — 2026
Доцент Чернівецького національного університету Лариса Скращук наголосила, що залучення освітян до Ради — це правильний і давно назрілий крок:
— Я дуже радію, що у підході до впровадження нової системи в Україні нарешті з’явилася співпраця з університетами. Окрім 20 років викладання, я маю понад 10 років роботи економістом та обліковцем. І скажу чесно: брала участь у впровадженні однієї системи — вона була абсолютно «сира». У кінці місяця ми вручну зводили три різні системи обчислення. Часто бачу й інше: коли продукт називають «адаптованим для України», але по факту просто поміняли горизонтальне меню на вертикальне. Тому я щиро радію, що за розробку українського рішення взялася компанія, якій довіряю. Впевнена, що ця система витіснить небезпечні російські продукти.
Про важливість сучасних технологій для освіти і бізнесу говорила і професор кафедри обліку й оподаткування Державного торговельно-економічного університету Світлана Король:
— Я викладаю автоматизацію бухгалтерського обліку ще з 1997 року. Працювала з 1С, Master, SAP Business One. У нас є тренінговий центр із віртуальними підприємствами — студенти за три роки опановують будь-яку систему. Мене здивувало, що Рада працює над ERP-рішенням, бо я завжди сприймала ERP як щось для великих корпорацій. Але якщо продукт орієнтований на малий і середній бізнес — це дуже перспективно для студентів і практиків. Я підтримую цей підхід.
Асистент кафедри обліку й оподаткування Карпатського університету Тетяна Кузьмін зазначила:
— Я багато років працювала бухгалтером-консультантом, впроваджувала 1С і BAS, навчала користувачів. Зараз викладаю дисципліни з цифровізації обліку. І я бачу, скільки підприємств досі працюють на російських програмах. Україні конче потрібна універсальна локальна система — і методична, і організаційна підтримка для бізнесу. Це питання не лише технологій, а й безпеки.
— Вже близько 20 років я працюю у консалтингу та аутсорсингу бухгалтерських послуг. Мій досвід показує: успіх малого та середнього бізнесу залежить не від складних систем сам по собі, а від того, наскільки вони адаптовані до реальної практики та потреб власника, і наскільки люди готові ефективно їх використовувати. Великі корпорації можуть дозволити собі програмістів і складні платформи, а для малого бізнесу критично важливо, щоб система була зрозумілою, доступною і давала реальний результат. Особливо складно, коли потрібно інтегрувати іноземні системи — тут вирішує лише людський ресурс і готовність адаптуватися, — сказала бухгалтер, керівник ТОВ «Бізнес Модель» Галина Кирлик.
Основні проблеми систем бухобліку в Україні
Після знайомства дискусія плавно перейшла до найважливішого — визначення проблем, із якими сьогодні стикаються українські компанії під час вибору, імплементації та подальшого керування сучасними обліковими системами. Учасники окремо підкреслили і ситуацію в освіті: нестача абітурієнтів, низька популярність академічної бухгалтерської освіти і розрив між університетськими програмами та вимогами бізнесу.
Бухгалтери наголосили: щоб аналізувати системи й обирати коректні підходи, потрібно чітко розмежовувати бізнес на великий та середній/малий, адже їх потреби, ризики та можливості суттєво різняться.
Проблеми великого бізнесу:
- відсутність державних рекомендацій щодо вибору класу систем. Компаніям доводиться самостійно визначати вимоги, що зумовлює хаотичність рішень і збільшення ризиків;
- низька взаємодія між компаніями-автоматизаторами і державними структурами. Відсутність зворотного зв’язку ускладнює адаптацію систем до регуляторних змін;
- постійні трансформації звітності в межах євроінтеграції. Бізнесу доводиться працювати в режимі безперервного оновлення процесів;
- масштабні потреби навчання персоналу. Перехід на складні ERP-рішення потребує довготривалої підготовки користувачів.
Проблеми середнього та малого бізнесу:
- надмірна вартість ліцензій та щомісячних підписок. Через це сучасні системи часто стають економічно недоступними;
- нестача рішень, адаптованих до малих оборотів. Малий бізнес потребує простих і швидких інструментів, а не скорочених версій корпоративних систем;
- повільна реакція на скарги та пропозиції. Підтримка працює повільно, а до змін у функціоналі доходить ще складніше;
- нестача підготовлених фахівців. Бухгалтери й аналітики не мають достатньо практичного досвіду роботи з новими платформами;
- відсутність повної української локалізації. Це гальмує впровадження та відлякує менш досвідчених користувачів;
- страх перед новими інструментами. Зокрема, коли йдеться про перехід зі звичної пострадянської системи на сучасні ERP-рішення;
- втрата фахівців через міграцію та падіння конкурентності українських фахівців за кордоном. Це створює додатковий кадровий дефіцит.
📌 Нові можливості в роботі бухгалтера — гайд
Можливість приєднатися до обговорень
Існує пряма залежність між широтою навчального фронту і швидкістю впровадження системи в межах країни. Що більше закладів та учасників братиме участь в обговоренні, то швидше інформація про нашу ініціативу стане загальнодоступною. Тому ми запрошуємо до нашої спільноти представників бізнесу, фінансових директорів, бухгалтерів, викладачів з бухгалтерського обліку. Вона формується на базі Методологічної Експертної Ради. Ви можете стати її учасником. Щодо деталей пишіть Координатору: [email protected], або телефонуйте: +380509991983.
Для підписки на новини Методологічної Експертної Ради заповніть форму.
Публікація підготовлена в межах інформаційного партнерства з Цифровим видавництвом Експертус. Ділимося ексклюзивними подробицями з першого засідання Методологічної Експертної Ради
