ПРОБЛЕМА
На балансі підприємства обліковується обприскувач як основний засіб, який використовується у його господарській діяльності. Як списати зіпсовану деталь цього основного засобу з вини працівника, якщо її вартість не встановлено? Як нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ?
РШЕННЯ
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей затверджено постановою КМУ від 22.01.1996 № 116.
Відповідно до пункту 2 цього порядку розмір збитків від знищення матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Незалежна оцінка проводиться у відповідності з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі — Закон № 2658) та Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891 (далі — Методика № 1891).
Незалежну оцінку збитку здійснює професійний оцінювач на підставі укладеного з ним договору. За наслідками оцінки складається звіт про оцінку майна, який містить оцінену суму завданого збитку. Звіт є підставою для відображення суми збитку в обліку підприємства, а також пред’являється винній особі для відшкодування.
Слід зауважити, що вищезазначені вимоги стосуються майна і майнових прав, а не окремої деталі основного засобу. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо (ст. 3 Закону № 2658). Окрема деталь основного засобу не є майном. Це — лише частина майна.
Крім того, Методика № 1891 передбачає оцінку майна, що належить до державної або комунальної форм власності.
На думку редакції, якщо у даному випадку підприємство не має державної чи комунальної частки у статутному капіталі, то оцінку збитку від зіпсування окремої деталі майна може провести спеціальна комісія, призначена керівником цього підприємства (п. 41, 42 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561).
Вихідними даними для оцінки можуть бути матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, фінансова звітність. Під час оцінки може використовуватися інша інформація, необхідна для оцінки збитків, зокрема, результати аналізу ринку подібного до пошкодженого майна (п. 106 Методики № 1891).
Якщо вартість деталі неможливо достовірно визначити, її оцінюють за справедливою вартістю (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»).
Під справедливою вартістю розуміється сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»).
Комісія оформляє акт на списання пошкодженої деталі основного засобу у довільній формі. Акт затверджується керівником підприємства та передається до бухгалтерії разом з наказом (розпорядженням) керівника.
Що стосується ПДВ, то на справедливу вартість зіпсованої деталі підприємство повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у загальній декларації (п. 189.1, 198.5 ПК). Податкові зобов’язання нараховуються згідно з бухгалтерською довідкою у звітному періоді, в якому встановлено факт зіпсування деталі.
Якщо при придбанні основного засобу суму ПДВ було включено до податкового кредиту у сільгоспдекларації з ПДВ, цю суму потрібно відкоригувати в частині ПДВ, що стосується вартості деталі. Оскільки первісна вартість деталі не визначена, то податковий кредит коригується на підставі бухгалтерської довідки, використаної для нарахування податкових зобов’язань (пп. 209.15.1 ПК).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
