ПРОБЛЕМА
Підприємство планує укласти цивільно-правовий договір на здійснення послуг (проведення тренінгів) з нерезидентом, який є резидентом Росії. При цьому він зареєстрований в Росії підприємцем. Чи потрібно утримувати з винагороди такого нерезидента ПДФО та ЄСВ?
РІШЕННЯ
ПДФО
Згідно з підпунктом 170.10.1 Податкового кодексу України (ПК) доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПК для нерезидентів).
Пунктом 3.2 ПК передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені ПК, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі статтею 14 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків доходи, що одержуються резидентом однієї Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, може оподатковуватись в другій Договірній Державі, якщо вони виплачуються з джерел у цій другій державі.
Тобто, доходи нерезидента — фізичної особи, який зареєстрований як підприємець в Росії, оподатковуються у загальному порядку за ставками 15% та/або 20% в залежності від отриманого доходу, а також утримується військовий збір.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);
працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють: на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).
Тобто підприємці, зареєстровані в інших державах, вважаються платниками ЄСВ, як звичайні фізособи – іноземці.
Щодо утримання ЄСВ з винагороди фізосіб – іноземців за договорами ЦПХ, то тут є певна законодавча неврегульованість. Так, у статті 4 Закону № 2464 зазначено про те, що платниками ЄСВ є іноземці, які працюють на підприємствах. Про те, що іноземці, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ, є платниками ЄСВ у статті 4 не йдеться. Є лише загальна норма для фізичних осіб, які отримують винагороду за договорами ЦПХ, наведена нами вище.
Отже, підприємство при виплаті винагороди за договорами ЦПХ нерезиденту, який зареєстрований підприємцем в Росії, повинно нарахувати та утримати ЄСВ в загальному порядку.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
